Кафедра "Менеджмент"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto
Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".
Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Sustainable behavior in international business(Collection of Scientific Papers "SCIENTIA", 2023-06) Zubkova, Alina Boleslavivna; Maihurova, Daria S.; Misiunia, Ruslan M.Публікація Вибір між сталим розвитком та корпоративною соціальною відповідальністю у міжнародному бізнесі(Одеський національний економічний університет, 2022) Зубкова, Аліна Болеславівна; Макаренко, Анастасія Борисівна; Місюня, Руслан Михайлович; Майгурова, Дар'я Сергіївна; Водяхіна, Маргарита Олегівна; Ігнатова, Анастасія А.У статті проведено дослідження існуючих підходів до трактування понять сталий розвиток та корпоративна соціальна відповідальність. Проаналізовано проблему відсутності єдиного поняттєвого апарату у вітчизняному науковому просторі. Надано характеристику сучасних тенденцій щодо розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності та її зв’язку з поняттям ESG. Було проаналізовано визначення різних авторів таких понять як «сталий розвиток» та «корпоративна соціальна відповідальність». Авторами надано узагальнену еволюційну систему понять «сталий розвиток», «корпоративна соціальна відповідальність», «екологічне, соціальне, корпоративне управління» та описано процес їх розвитку та взаємозв’язку. У статті розглянуто вплив концепцій сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності на діяльність компаній в контексті міжнародного бізнесу.Документ Business Models in the Context of Digital Transformation of International Companies: Industry 5.0 vs. Industry 4.0(Collection of Scientific Papers "SCIENTIA", 2023-12) Zubkova, Alina Boleslavivna; Maihurova, Daria; Misiunia, RuslanThe development of artificial intelligence and other technologies, combined with the introduction of key provisions of the concept of sustainable development, makes it necessary to pay more attention to the issue of digital transformation of international enterprises and prompts the search for new business models to facilitate such a transition.Документ Діалектика соціально-перетворювальних інвестицій в сфері управління транспортним підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Солопун, Наталія Миколаївна; Пономарьова, Надія ВолодимирівнаУ запропонованій роботі буде розглянуто актуальне питання впровадження засад імпакт-інвестування або соціально-перетворювальних інвестицій в управлінську діяльність підприємства. Буде розглянуто нагальне питання функціонування підприємства у відповідності до концепції сталого розвитку з метою досягнення відповідності вимогам сучасного ведення соціально-відповідального бізнесу. Крім того, у запропонованій роботі увагу буде приділено показникам ефективності імпакт-інвестування та підкреслено важливу роль формування корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві. Методика дослідження: метод діалектичного пізнання – для гнучкого, критичного та послідовного розгляду теорії соціально-перетворюючих інвестицій; метод абстрагування – для відокремлення від несуттєвих ознак питання, що вивчається, в одночасним виділенням тих властивостей, що є важливими для даного дослідження; теоретичного узагальнення та загально логічні прийоми пізнання – для розгляду існуючої інформації щодо вказаного питання. Результати дослідження: у роботі представлено розгляд важливого для України питання впровадження соціально-перетворювальних інвестицій, актуальність якого обумовлена подальшими кроками держави щодо інтеграції з Європейським співтовариством. Зокрема, підкреслено лідируючу роль соціально-етичної орієнтації сучасного бізнесу та необхідність впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності в процесі залучення інвестиційних коштів. Підкреслено важливу роль показника соціального повернення на інвестовані кошти (Social Return on Investments, SROI), тому що, незважаючи на соціально-значущу спрямованість імпакт-інвестування, все ж таки підприємство зацікавлене у певній прибутковості власної господарської діяльності. У роботі розглянуто елементи теорії змін, яка виступає ефективним підходом до окреслення шляхів досягнення встановлених цілей та яка допоможе сфокусувати ресурси на досягнення встановленої мети, окреслює очікувані результати та формує набір припущень та уявлень про розвиток ситуації у майбутньому. Крім того, у роботі представлене удосконалене визначення поняття сталого розвитку, який пропонується розглядати у тісній взаємодії та зв’язку з діяльністю по впровадженню в управлінський механізм підприємства соціально-перетворюючих інвестицій. Наукова новизна: у запропонованій роботі представлено авторський погляд на теорію імпакт-інвестування та доцільність його впровадження в управлінський механізм підприємства. Крім того, у статті представлене удосконалене визначення поняття сталого розвитку, який пропонується розглядати у тісній взаємодії та зв’язку з діяльністю по впровадженню у діяльність підприємства соціально-перетворюючих інвестицій. Практична значущість: Вкладання коштів у соціально-перетворювальні проекти сьогодні є частиною програми сталого розвитку як окремого підприємства, так і світу в цілому. Саме такий вид інвестування, як імпакт-інвестиції, вірно інтегрований у механізм управління підприємством, надасть змогу сучасному суб’єкту господарювання посісти гідну позицію на ринку та провадити активну соціально-спрямовану роботу, результатом якої є побудова новітнього суспільства з діючими орієнтирами на соціальну відповідальність. У роботі запропоновано впровадження засад імпакт-інвестування в транспортну галузь за допомогою формату «Зелені облігації», які нададуть змогу забезпечити постійний перехід до екологічно стійкої економіки.Публікація Методичні засади оцінювання прозорості енергетичних компаній України(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Макаренко, Інна Олександрівна; Брінь, Павло ВолодимировичВ сучасних умовах концепція сталого розвитку перетворилася на обов’язкову компоненту стратегії будь-якого підприємства. Цьому сприяє багато факторів, основними з яких є збільшення конкурентоспроможності підприємства у зв’язку з покращенням ставлення до компанії усіх стейкхолдерів, що спричиняє і збільшення попиту на продукцію, і підвищення інвестиційної привабливості. Особливе місце серед цілей сталого розвитку займає ціль сталого розвитку (ЦСР) 7, оскільки з одного боку більшість ЦСР можуть бути реалізовані виключно з забезпеченням енергією, з іншого – енергетичний сектор традиційно виступає одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища, яке може бути суттєво зменшено шляхом переходу на відновлювану енергетику. Актуальність дослідження також зумовлена необхідністю відновлення знищеної під час вторгнення енергетичної інфраструктури України країною-агресором, оскільки інвестиційний процес може відбуватися лише за умов прозорості об’єкту інвестування. Дане дослідження спрямовано на формування методичних засад оцінювання прозорості компаній енергетичного сектору України. На базі вивчення робіт закордонних авторів у галузі прозорості енергетичних компаній авторами запропоновано механізм розрахунку інтегрального показника прозорості енергетичних компаній України, який включає чотири групи факторів (фактори КСВ, фактори ESG, фактори СР, оцінка боротьби з корупцією). Кожен фактор оцінюється за допомогою бінарних оцінок на основі вивчення публічної інформації компаній (звітів про управління, інтегрованих звітів, інформації на офіційному сайті компанії). Використання запропонованих методичних засад сприятиме підвищенню прозорості компаній енергетичного сектору України, що має суттєво прискорити залучення інвестицій для відновлення енергетичної інфраструктури, знищеної під час військових дій.Публікація Розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності в контексті забезпечення сталого розвитку(Видавничий дім "Інтернаука", 2020) Прохоренко, Олена Вікторівна; Ковшик, Валентин ІгоровичУ статті проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи, за якими визначаються основні питання забезпечення сталого розвитку через впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема йдеться про нормативи, регламенти та стандарти, які спрямовані на розвиток КСВ у Європейському союзі, міжнародні програми щодо посилення соціальної відповідальності всіх верств суспільства. Авторами також проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо дослідження різноманітних аспектів КСВ та підходів до визначення її істотних характеристик. Систематизовано ключові ознаки та наведено класифікації КСВ відповідно до суб’єктності та ініціативи запровадження. Наведено основні наукові напрями у дослідженні управління сталим розвитком з урахуванням КСВ. Визначено пріоритетні напрями державної політики щодо упровадження й підтримки КСВ. Підкреслюється важливість спільних дій на міжнародному рівні щодо подолання бідності та голоду, забезпечення підтримки здоров’я, досягнення гендерної рівності, забезпечення всеохоплюючого та справедливого доступу до освіти та поширення можливостей для навчання. Розглянуто потенційні сценарії щодо перспектив втілення цілей стійкого розвитку та комплекс рішень із забезпечення сталого розвитку в країнах Європейського союзу. Наведено огляд основних рис КСВ підприємств України, узагальнено основні сучасні тенденції, бар’єри у впровадженні та перспективи розвитку соціальної відповідальності підприємств в Україні. Визначено недостатність взаємодії між різними групами стейкхолдерів та недосконалість систем управління підприємствами як головні негативні фактори, що характеризують діяльність підприємств з точки зору КСВ. В результаті дослідження авторами рекомендовано можливі шляхи реалізації та розвитку КСВ на вітчизняних підприємствах, та окреслено можливі ризики, з якими можуть стикнутися підприємства в ході імплементації запропонованих заходів.Публікація Концепції стійкого організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаСформована система концептуальних положень забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем орієнтовна на реалізацію авторської системи гіпотез щодо: необхідності використання інтеграційних можливостей окремих суб'єктів господарювання для отримання переваг у конкурентній боротьбі та для підтримки стійкості узгодженого розвитку; підтримки стійкості життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації складових інтеграційного базису, вірного утворення архітектури великомасштабних економіко-виробничих систем та вибору найбільш доречної її організаційної форми; можливість моделювання розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем через співвіднесення її архітектурного представлення зі стадіями життєвого циклу; використання компетенцій суб'єктів господарювання як базису інтеграційної взаємодії в рамках певної економіко-виробничої системи; підпорядкованості ефективності функціонування та розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем визначається ступеню розкриття потенціалу інтеграційної взаємодії вхідних до великомасштабних економіко-виробничих учасників. Доведення даних гіпотез дозволило наголосити, що забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем досягається за рахунок оптимізації структури та параметрів взаємодії стратегічних бізнес одиниць (учасників) великомасштабної економіко-виробничої системи, що збільшує актуальність розробок у сфері інституціональної регламентації життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем. Таке формування великомасштабних систем створює додаткові переваги у конкурентній боротьбі через, наприклад, концентрацію ресурсів на найбільш дієвих практиках діяльності чи через створення більш дієвої системи розрахунків. Разом з тим, провадження інтеграційних процесів чи збільшення масштабів діяльності завжди спричиняє прояв певних факторів-загроз та труднощів, вирішення яких потребує належного економічного підґрунтя. Так, по-перше, збільшення масштабів діяльності підприємств призводить до ускладнення організаційної структури та появи численних вад в забезпеченні роботи механізмів управління. По-друге, виникнення будь-якого з видів об'єднань підприємств збільшує ймовірність негативного прояву корпоративних конфліктів. По-третє, слід звернути увагу на загрозу розпорошеності відносин власності внаслідок інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Наостанок, розмаїття можливих організаційних форм взаємодії підприємств потребує певної теоретичної уніфікації.Публікація Креативність потенціалу людських ресурсів як фактор інноваційного розвитку економіки(2020) Маковоз, Оксана Сергіївна; Гайдук, Ганна ОлександрівнаУ статті проведено аналіз сутності креативності як одного з найважливіших факторів розвитку сучасної економіки. Охарактеризовано основні підходи до створення творчого процесу та інноваційного середовища, які представлені інструментом будівництва сталого розвитку підприємства. Основа роботи полягає у неспинному вдосконаленні ринку нових продуктів, послуг, інтеграцій, досліджень, які є результатом раціонально-ефективного використання потенціалу людських ресурсів в оптимально-стимулюючих умовах. Розглянуто креативне середовище як один з головних кейсів до розвитку інноваційної економіки. Проведено аналіз ролі та впливу у цьому сучасному перебігу займає держава, як вона може бути основним джерелом формування нової креативної системи. Характеризуємо творчий підхід, як шлях до нової стратегії, визначаємо її сенс та нове формулу для підвищення ефективності виробничих систем і розвитку інноваційної діяльності в економіці.Публікація Green logistics as an important part of CSR strategy(Lithuanian Maritime Academy, Lithuania, 2022) Nehme, M. N.; Brin, P. V.Публікація Renewable Energy as a Main Factor of Sustainable Development: The Case of African Emerging Economies(2021) Brin, P. V.; Adekunle, O. D.The amount of energy provided by the sun is almost infinite in nature, which can potentially provide an emerging economy with a sufficient capacity to meet the ambitions of enhancing both urban and rural development. The development of renewable energy technology is now widely seen as important if the world is to move towards a sustainable approach to energy generation. That is why development of renewable energy technology in emerging economies of the world is now widely seen as a huge step, if the world is to move towards a sustainable development. The use of renewable energy is now widely adopted by companies. A strategy companies have adopted is to volunteer their services or manpower to the development of communities in which they are situated, in some cases by providing communities various forms of relief efforts or more. Oil companies in Nigeria provided locals with photovoltaic systems to dissuade them from burning firewood for fuel. Several companies are looking to renewable energy as a solution to sustainable development. This paper examines the direct and indirect influence of renewable energy on sustainable competitive advantage in emerging economy, it also describes a wider context in which companies can fully make achieving sustainable development a primary policy.