Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Шляхи зниження енерговитрат в процесі випаровування розчинів у випарних апаратах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Сакун, Антоніна Олегівна; Пономаренко, Євгенія Дмитрівна
    Сьогодні, у зв’язку з різким подорожчанням енергоносіїв, у всьому світі надзвичайно гостро стоять питання зниження енерговитрат та обмеження шкідливих викидів у навколишнє середовище практично у всіх галузях промисловості. Тому в статті розглянуто питання енергозбереження під час процесу випарювання різноманітних розчинів у багатокорпусних випарних установках на підприємствах хімічної та харчової промисловості. В даний час на будь якому підприємстві багатокорпусні випарні установки, що застосовуються для випарювання розчинів, є споживачами дуже великої кількості тепла і вимагають значних капітальних витрат. Відомо, що принцип багатоступеневого випарювання дає значний економічний ефект порівняно з одноступінчастим. Тому найбільш важливими завданнями зниження енерговитрат в процесі випарювання є: по-перше – зменшення витрати гріючої пари на одиницю випареної води, що досягається за рахунок паралельної подачі живильного розчину по корпусах багатокорпусної випарної установки і підігріву вихідного розчину до температури, близької до температури кипіння вторинними теплоносіями – конденсатом та екстрапаром першого корпусу випарного апарату; по-друге – удосконалення конструкції поверхні нагріву камери, що гріє та руху розчину і гріючого теплоносія. За допомогою розробленого програмного комплексу для автоматичного виконання теплотехнічних розрахунків багатокорпусних випарних станцій було проведено дослідження впливу температури пари, що гріє, на розміри поверхні теплообміну за інших рівних умов для чотирикорпусної та п'ятикорпусної випарних установок, а також досліджено процес кипіння розчину в широко щілинних каналах камери, що гріє, випарного апарату при різних режимах його роботи. Наведено розроблену конструкцію розчинної та парової пластин гріючої камери випарного апарату, яка дозволяє оптимизувати рух рідинної та парорідинної фази розчину в процесі нагріву. Отримані результати дозволяють видати рекомендації щодо найефективніших режимів роботи багатокорпусних випарних установок, а також встановити шляхи інтенсифікації їх роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту другого (магістерського) рівня освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту першого (бакалаврського) рівня освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Підставою для розроблення методичних вказівок до виконання дипломних проєктів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на кафедрі хімічної техніки та промислової екології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») є СТЗВО-ХПІ-2.01-2021 «Дипломні проєкти та дипломні роботи. Загальні вимоги до виконання». Цей стандарт установлює загальні вимоги до порядку підготовки, виконання і захисту дипломних проєктів та дипломних робіт для всіх рівнів освіти.
  • Ескіз
    Публікація
    Вплив техногенно-екологічних факторів на економічний стан машинобудівної галузі
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Райко, Валентина Федорівна; Семенов, Євгеній Олександрович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    У статті подано важливість виявлення сучасних ризиків машинобудівної промислової галузі для забезпечення техногенно-екологічної безпеки України. З’ясовано, що її показники функціонування виступають головним чинником соціального та економічного розвитку країни. Дана галузь впливає на розвиток технологічного потенціалу і конкурентоспроможності економіки України в цілому. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних факторів, що дозволяє забезпечити сталий розвиток української економіки, від його рівня та динаміки розвитку залежить розвиток країни. У основних результатах висвітлено сучасний стан машинобудівної галузі, ефективність діяльності підприємств машинобудування, виявлення актуальних проблем, які дають змогу визначити інструменти для відновлення та подальшого сталого розвитку підприємств машинобудування. Розглянуто фактори класифікації ризиків за відповідними складовими, зокрема, техногенною, економічною, екологічною. Метою статті є виявлення основних проблем, ризиків і можливостей машинобудування в Україні. У дослідженні підтверджений зв’язок між економічним зростанням та розвитком промисловості. Визначено особливості умов функціонування машинобудівних підприємств. Проаналізовано головні чинники зниження обсягів виробництва машинобудівної галузі. Визначені основні фактори, що стримують інноваційну діяльність. Окреслено головні дестабілізуючі проблем машинобудівної галузі через призму загальної ситуації в Україні, а саме: порушення логістики, військові загрози, політичні ризики тощо. Зроблено висновок та запропоновано ряд заходів, спрямованих на створення умов сталого розвитку машинобудівної галузі з урахуванням потенціалу і можливостей підприємств машинобудування в сучасних умовах. Подальші перспективи окреслюють проблему інновацій та модернізацію виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з курсів "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів хімічних виробництв", "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів переробних і харчових виробництв"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Михайліченко, Вілімін Петрович; Новожилова, Тетяна Борисівна
    У методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності виробів хімічного та харчового машинобудування у складі технологічних ліній. Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Розрахунок і конструювання машин та апаратів в харчових, переробних та хімічних виробництвах"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Михайліченко, Вілімін Петрович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Бабенко, Володимир Миколайович
    В апаратобудуванні хімічної, нафтової, харчової та інших галузях промисловості корпуси посудин, в більшості випадків, являють собою оболонки обертання, у вигляді циліндрів, куль, конусів або їх комбінацій. Найбільшого поширення набули циліндричні, сферичні, конічні, еліптичні та інші оболонки обертання (елементи апаратів), що мають хорошу опірність тиску, відрізняються простотою конструкції та виготовлення, раціональною витратою матеріалів і т.д. Залежно від величини навантажень розрізняють тонкостінні і товстостінні оболонки обертання. Подібний поділ є умовним і критерій тонкостінності повинен враховувати необхідну точність розрахунку. Від дії внутрішнього тиску в матеріалі тонкостінних оболонок виникають напруги, величину яких необхідно визначити при розрахунку міцності апарату. Це завдання можна вирішити, застосовуючи безмоментну (мембранну) теорію тонкостінних оболонок (БТТО). Щоб обґрунтовано знижувати запаси міцності, підвищувати точність і надійність розрахунків, правильно призначати і повністю використовувати матеріали, конструктор повинен мати у своєму розпорядженні великі і добре перевірені експериментальні дані про зусилля і розподіл напруг, фактично діючих, у вузлах елементів апарату. Крім того, експерименти дають уявлення про розподіл деформацій і напружень в елементах складної конфігурації, що не піддаються розрахунку.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки "Визначення умов скиду стічних вод виробництва у водотоки"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Махоніна, Оксана Сергіївна
  • Ескіз
    Документ
    Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з курсу "Екологія"
    (ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Сакун (Баранова), Антоніна Олегівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилась у працях економіста-теоретика А.К. Пігу, який запропонував впливати на поведінку винних у забрудненні довкілля шляхом податків і стимулювати природоохоронну діяльність шляхом дотацій. Необхідність їх застосування на офіційному рівні була підтверджена в першій Програмі дій Європейського союзу з охорони довкілля (1973 р.), і пов’язувалася з реалізацією принципу «забруднювач платить». На практиці екологічні податки першими почали застосовувати скандинавські країни ще в 80-ті роки ХХ ст. Згідно з визначенням Євростату, податок, податковою базою якого служить фізична характеристика об'єкта, вплив якого на навколишнє середовище визнається негативним, або пов'язаного з ним іншого об'єкта, називається екологічним податком. Якщо з будь-яких причин з джерела шкідливого впливу не може стягуватися податок, то об'єктом оподаткування може стати інший, пов'язаний із джерелом шкоди, об'єкт. Існує й інше визначення екологічного податку, яке закріплює базовий принцип екологічного податку – «забруднювач платить». Це визначення інтерпретує екологічний податок як зобов'язання, покладене державою на тих, хто використовує довкілля. Таким чином, якщо право на сприятливе довкілля належить всім членам суспільства, то джерело забруднення, яке завдає шкоди природі, також завдає шкоди суспільству, і тому зобов'язане виплатити всім членам суспільства компенсацію. Точніше, одержувачем компенсації буде держава як централізований керуючий орган, оскільки ця ситуація характеризується участю кількох «третіх» сторін, і обговорюються колективні права власності. У 2020 році загальні надходження від екологічного податку до ЄС становили 300,5 млрд євро, що становить 2,2 % ВВП ЄС та 5,4 % загальних доходів уряду ЄС від податків та соціальних відрахувань.
  • Ескіз
    Документ
    Інженерні системи водопостачання та водовідведення населених пунктів та підприємств
    (ФОП Панов А. М., 2022) Цейтлін, Мусій Абрамович; Райко, Валентина Федорівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
    У навчальному посібнику розглядаються технології, апаратурне оформлення та інженерні рішення, що застосовуються у системах водопостачання та водовідведення населених пунктів та підприємств. Детально розглянуті всі теми відповідної навчальної дисципліни, а також висвітлено ряд додаткових питань та напрямів. Призначено на студентів спеціальностей 101 "Екологія", 183 "Технології захисту навколишнього середовища", 263 "Цивільна безпека" усіх форм навчання.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок і конструювання посудин і апаратів хімічної та харчової промисловості. Частина 1
    (2020) Михайліченко, Вілімін Петрович; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Себко, Вадим Вадимович; Пітак, Інна Вячеславівна; Пітак, Олег Ярославович
    Наведено загальні відомості стосовно основ конструювання посудин та апаратів, короткі теоретичні відомості, які лежать в основі інженерних методик розрахунків тонкостінних посудин, практичну частину з прикладами, які ілюструють застосування розрахункових залежностей та типових елементів конструкцій. Призначено для студентів спеціальності 133 "Галузеве машинобудування" блоку дисциплін "Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів", "Обладнання переробних та харчових виробництв" усіх форм навчання.