Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Методичні вказівки до виконання практичної роботи "Розрахунок і вибір обладнання інженерних систем транспортування рідин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Цейтлін, Мусій Абрамович; Райко, Валентина Федорівна; Шестопалов, Олексій Валерійович
Методичні вказівки для практичних робіт по курсу "Проектування природоохоронних комплексів з використанням САПР" включають теоретичну частину, де розглянуті конструкція і основні принципи роботи лопатевих насосів, завдання для розрахункових робіт, методику і довідкові матеріали для виконання розрахунків. У методичних вказівках розглянуто 3 типи завдань: розрахунок втрат напору в трубопроводі, вибір насоса, побудова характеристик насоса і трубопроводу. До кожного завдання є декілька варіантів вихідних даних. Студент вибирає варіант, номер якого співпадає з його номером у списку групи. Схеми трубопроводів приведені в додатках Л (для завдань А і Б) і М (для завдань В і Г).
Исследование тепло-массообменных характеристик опытного аппарата для упаривания стоков сбросными топочными газами
(Видавець Торубара В. В., 2021) Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
Determination of kinetic characteristics of heat and mass exchange in a column heat exchanger with direct phase contact
(РС Tесhnology сеntеr, 2024) Tseitlin, Musii; Shkop, Andrii; Shestopalov, Oleksіi; Raiko, Valentina; Ponomarova, Nataliia
Об’єктом дослідження були процеси тепломасообміну в колонному теплообміннику з безпосереднім контактом фаз. Досліджувана проблема пов’язана з необхідністю визначення оцінок кінетичних характеристик теплообміну при концентруванні розчинів у контактному теплообміннику, оснащеному двопоточними тарілками. Зокрема, передбачалося, що визначення впливу швидкості газу в апаратові і щільності зрошення тарілок рідиною, а також геометрії тарілок, на кінетичні коефіцієнти дасть змогу виявити закономірності теплообміну і масообміну між рідиною і контактуючим з нею повітрям в колонному апарату. Визначено, що для збільшення інтенсивності масообміну в газі та теплообміну в рідині необхідно збільшувати значення швидкості газу та щільності зрошення. Тоді швидкість газу та щільність зрошення приблизно однаково впливають на інтенсивність масообміну в газі та теплообміну в рідині. При дослідженні впливу геометрії тарілки на кінетичні коефіцієнти тепловіддачі в рідині та масообміну в газі встановлено, що величина частки вільного перерізу тарілки має вирішальний вплив на значення розглянутих кінетичних коефіцієнтів. Отримано узагальнене рівняння, яке дає змогу не тільки розрахувати коефіцієнт передачі ентальпії при взаємодії розчину хлориду натрію з повітрям, а й визначити лімітуючу стадію цього процесу. Отримані результати можуть бути використані в розробці установки концентрування гарячого розчину хлориду натрію випаровуванням води при продуванні повітрям в контактному теплообміннику. Це може дати змогу отримання кристалічного хлориду натрію з використанням вторинних енергоресурсів та інших нетрадиційних джерел теплової енергії.
Вплив техногенно-екологічних факторів на економічний стан машинобудівної галузі
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Райко, Валентина Федорівна; Семенов, Євгеній Олександрович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
У статті подано важливість виявлення сучасних ризиків машинобудівної промислової галузі для забезпечення техногенно-екологічної безпеки України. З’ясовано, що її показники функціонування виступають головним чинником соціального та економічного розвитку країни. Дана галузь впливає на розвиток технологічного потенціалу і конкурентоспроможності економіки України в цілому. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних факторів, що дозволяє забезпечити сталий розвиток української економіки, від його рівня та динаміки розвитку залежить розвиток країни. У основних результатах висвітлено сучасний стан машинобудівної галузі, ефективність діяльності підприємств машинобудування, виявлення актуальних проблем, які дають змогу визначити інструменти для відновлення та подальшого сталого розвитку підприємств машинобудування. Розглянуто фактори класифікації ризиків за відповідними складовими, зокрема, техногенною, економічною, екологічною. Метою статті є виявлення основних проблем, ризиків і можливостей машинобудування в Україні. У дослідженні підтверджений зв’язок між економічним зростанням та розвитком промисловості. Визначено особливості умов функціонування машинобудівних підприємств. Проаналізовано головні чинники зниження обсягів виробництва машинобудівної галузі. Визначені основні фактори, що стримують інноваційну діяльність. Окреслено головні дестабілізуючі проблем машинобудівної галузі через призму загальної ситуації в Україні, а саме: порушення логістики, військові загрози, політичні ризики тощо. Зроблено висновок та запропоновано ряд заходів, спрямованих на створення умов сталого розвитку машинобудівної галузі з урахуванням потенціалу і можливостей підприємств машинобудування в сучасних умовах. Подальші перспективи окреслюють проблему інновацій та модернізацію виробництва.
Основи професійної безпеки та здоров'я
(ФОП Глібка С. В., 2023) Масікевич, Юрій Григорович; Райко, Валентина Федорівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Масікевич, Андрій Юрійович; Янчик, Олександр Григорович; Семенов, Євгеній Олександрович
У підручнику викладено теоретичні основи безпеки життєдіяльності, детально проаналізовано правові та організаційні основи безпеки праці та виробничої безпеки. Подано зміни трудового законодавства у зв’язку із введенням воєнного стану; докладно представлено основи індивідуального та популяційного здоров’я людини. Викладено базові поняття гігієни та фізіології праці. Представлено матеріал по формуванню у студентів вмінь і навичок для організації безпечних умов праці на виробництві при використанні електроус- тановок та забезпеченню пожежної безпеки персоналу і захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Підручник призначено для студентів усіх спеціальностей та усіх форм навчання.
Інженерні системи водопостачання та водовідведення населених пунктів та підприємств
(ФОП Панов А. М., 2022) Цейтлін, Мусій Абрамович; Райко, Валентина Федорівна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович
У навчальному посібнику розглядаються технології, апаратурне оформлення та інженерні рішення, що застосовуються у системах водопостачання та водовідведення населених пунктів та підприємств. Детально розглянуті всі теми відповідної навчальної дисципліни, а також висвітлено ряд додаткових питань та напрямів. Призначено на студентів спеціальностей 101 "Екологія", 183 "Технології захисту навколишнього середовища", 263 "Цивільна безпека" усіх форм навчання.
Studying patterns in the flocculation of sludges from wet gas treatment in metallurgical production
(PC Technology center, 2019) Shestopalov, Oleksii; Briankin, Oleksandr; Tseitlin, Musii; Raiko, Valentina; Hetta, Oksana S.
The influence of a solid phase concentration in the model sludges of wet gas purification, as well as the flocculant consumption, on a change in the solid phase sedimentation rate and the strength of floccules has been examined. This is important because fluctuations in the solid phase concentration in waste water represent an uncontrolled process that significantly affects the kinetics of the solid phase sedimentation and leads to an increase in the flocculant consumption. We have proposed a procedure for determining the sedimentation rate of the flocculated sludge and the strength of floccules following the hydromechanical influence, which takes into consideration the solid phase concentration and the flocculant consumption. The study was carried out on model waste water, synthesized by mixing the dust from dry gas purification at actual production site with water. It has been determined that the solid phase concentration affects the rate of floccule deposition. It has been established that the optimum conditions for aggregate formation within a given model system are observed at the solid phase concentration in the interval 8–12 g/l. Increasing the solid phase concentration above 16 g/l decreases the floccule sedimentation rate disproportionately to the flocculant concentration. It is possible to reduce flocculant consumption and to optimize its dosage by carrying out a cleaning process taking into consideration the specified patterns. It was established that the hydromechanical influence on aggregates exerts the destructive effect, whose degree depends on the solid phase concentration. In particular, increasing the rate of fluid motion leads to greater damage to floccules than increasing the time for a less intense exposure. The way to minimize the destructive effect on floccules could be lowering the suspension transportation speed resulting from a decrease in the installation performance or through the increased cross-section of the channel (a pipeline). An increase in the solid phase concentration of the model system above 16 g/l is accompanied by a significant reduction in the strength of floccules. Therefore, when designing wastewater treatment plants that utilize flocculants, it is necessary to provide optimum conditions for aggregation and to minimize the hydromechanical effects on floccules by lowering the velocity of fluid motion.
Исследование возможности поочередной термической нейтрализации отходов ракетного топлива в одном агрегате
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Шинкоренко, Олег Игоревич; Костенко, Михаил Викторович; Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
В статье рассматривается возможность применения агрегатов термической нейтрализации компонентов ракетного топлива для обезвреживания опасных промышленных отходов. Рассматриваются преимущества агрегатов термической нейтрализации, описывается принцип работы агрегатов, на примере высококипящих, токсичных компонентов ракетного топлива приводятся химические реакции, которые происходят в камере сжигания. Камера сжигания является составной частью агрегата, именно в камере сжигания в среде создаваемых высоких температур происходит процесс уничтожения опасных веществ. Учитывая высокую стоимость агрегатов нейтрализации, что будет являться фактором препятствующим широкомасштабному внедрению агрегатов для снижения техногенной нагрузки на экологию Украины, предлагается вариант сокращения затрат при использовании агрегатов термической нейтрализации путем объединения функции агрегата нейтрализации окислителя и агрегата нейтрализации горючего в едином, универсальном агрегате. Статья обосновывает актуальность и необходимость работ по созданию универсального агрегата термической нейтрализации с точки зрения экономических и экологических аспектов. В статье укрупненно описывается технология и методика исследовательских испытаний опытных образцов узлов подачи паров и промстоков высококипящих компонентов ракетного топлива в агрегат нейтрализации. Узлы подачи паров и промстоков высококипящих компонентов ракетного топлива рассматриваются, как наиболее критичные составные части универсального агрегата нейтрализации с точки зрения смены нейтрализуемого вещества. Опыты проводились на водных растворах компонентов ракетного топлива, которые в данном случае, имитировали контакт внутренних полостей узлов подачи с агрессивными, токсичными средами. Создавались условия, при которых существовала вероятность взаимодействия остатков компонента ракетного топлива в застойных зонах в момент смены подаваемого компонента. В рамках проведенных исследовательских испытаний опытных образцов были рассмотрены и проанализированы полученные результаты. Приводятся выводы, подтверждающие практически возможность применения единых узлов подачи.
Очистка сточных вод убойного цеха птицефабрики коагуляцией
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Махлай, Константин Александрович; Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
Для очистки сточных вод пищевых предприятий, в частности мясообрабатывающих, широкое распространение получила напорная флотация. Данный метод очистки весьма надежен и эффективен особенно в сочетании с предварительной коагуляцией. Залогом высокой эффективности работы физико-химической очистки являются как наладка гидравлического режима работы флотатора, так и подбор наиболее подходящих реагентов. Однако данная задача усложняется ввиду высокой непохожести стоков разных предприятий между собой, и, зачастую, технологические параметры работы этого узла не могут быть спрогнозированы. В статье изучены закономерности протекания коагуляции сточных вод мясоперерабатывающего предприятия с применением трех типов коагулянтов: хлорное железо, сернокислое железо, полиоксихлорид алюминия. В качестве объекта исследования был взяты сточные воды действующего предприятия по переработке мяса индейки. Поступающие стоки образовываются от убоя, мойки и потрошения птицы и содержат большое количество загрязнений таких как: кровь, перо, каныга. Исследование проводились в два этапа. На первом этапе экспериментально были определены закономерности протекания коагуляции в широком диапазоне pH среды и получены графики, отображающие зависимость эффективности очистки по взвешенным веществам и цветности от pH среды. Затем, на втором этапе исследования, были исследованы зависимости эффективности очистки от дозы коагулянта. В результате проведенных исследований определены наиболее благоприятные условия для проведения коагуляции и рациональные дозы коагулянтов. При применении сульфата железа наиболее благоприятным является pH = 5÷6, а доза 30 мг/л, хлорного железа pH = 5÷6, доза 40 мг/л, а для полиоксихлорида алюминия pH составил 5,5÷7, а доза коагулянта 60 мг/л. Важной составляющей эффективной очистки стоков на флотаторе является правильный подбор типа коагулянта, его дозы и pH среды для проведения коагуляции.
Очистка сточных вод убойного цеха птицефабрики коагуляцией
(НТУ "ХПИ", 2019) Махлай, Константин Александрович; Цейтлин, Моисей Абрамович; Райко, Валентина Федоровна
Для очистки сточных вод пищевых предприятий, в частности мясообрабатывающих, широкое распространение получила напорная флотация. Данный метод очистки весьма надежен и эффективен особенно в сочетании с предварительной коагуляцией. Залогом высокой эффективности работы физико-химической очистки являются как наладка гидравлического режима работы флотатора, так и подбор наиболее подходящих реагентов, их доз и условий среды для их применения. Однако данная задача усложняется ввиду высокой непохожести стоков разных предприятий между собой, и, зачастую, технологические параметры работы этого узла не могут быть спрогнозированы. В статье изучены закономерности протекания коагуляции сточных вод мясоперерабатывающего предприятия с применением трех типов коагулянтов: хлорное железо, сернокислое железо, полиоксихлорид алюминия. В качестве объекта исследования был взяты сточные воды действующего предприятия по переработке мяса индейки. Предприятие специализируется на выпуске мяса индейки и мясных полуфабрикатов. Поступающие стоки образовываются от убоя, мойки и потрошения птицы, а также мойки оборудования и уборки помещений и содержат большое количество загрязнений таких как: кровь, перо, каныга. Исследование проводились в два этапа. На первом этапе экспериментально были определены закономерности протекания коагуляции в широком диапазоне pH среды и получены графики, отображающие зависимость эффективности очистки по взвешенным веществам и цветности от pH среды. Затем, на втором этапе исследования, были исследованы зависимости эффективности очистки от дозы коагулянта. В результате проведенных исследований определены наиболее благоприятные условия для проведения коагуляции и рациональные дозы коагулянтов. При применении сульфата железа наиболее благоприятным является pH = 5÷6, а доза 30 мг/л, хлорного железа pH = 5÷6, доза 40 мг/л, а для полиоксихлорида алюминия pH составил 5,5 ÷ 7, а доза коагулянта 60 мг/л. Важной составляющей эффективной очистки стоков на флотаторе является правильный подбор типа коагулянта, его дозы и pH среды для проведения коагуляции.