Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Контроль та керування процесу екстракції в промисловій біотехнології бета-каротину з Blakeslea trispora
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Кричковська, Лідія Василівна
Досліджено технологічні параметри, а саме температуру і тривалість процесу екстракції β-каротину з біомаси міцеліального гриба Blakeslea trispora рослинними оліями різного жирнокислотного складу і з різним вмістом природних антиоксидантів: рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною. Створено статистичні моделі залежностей вмісту β-каротину в олійних екстрактах означених рафінованих дезодорованих олій від температури та тривалості екстракції, а також величини аналітичних чисел, що характеризують вміст вільних жирних кислот (кислотне число) та первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидне число) від температури та тривалості екстракції. Визначено раціональні параметри екстракції β-каротину з біомаси Blakeslea trispora обраними екстрагентами (рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною оліями) для керування технологічними властивостями його розчинів. Доведено, що застосування вказаних рафінованих дезодорованих олій як екстрагентів практично не впливає на вміст цільового продукту в олійних екстрактах біомаси, але впливає на аналітичні числа екстрактів, що характеризують вміст вільних жирних кислот, пероксидів та гідропероксидів. Найбільший вміст вільних жирних кислот спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кукурудзяної і кунжутної олій. Найбільший вміст первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидів та гідропероксидів) спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кунжутної олії. За допомогою отриманих апроксимаційних залежностей можна прогнозувати вміст β-каротину, а також величини кислотного і пероксидного чисел в олійних екстрактах біомаси в означених рафінованих дезодорованих оліях в залежності від температури та тривалості процесу екстракції.
Біологічна дія йогуртів із стабілізованим бета-каротином
(Техрологічний центр, 2010) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна; Зекунова, Тетяна Іванівна
Встановлено, що тривале вживання йогуртів з мікробіологічним провітаміном А знижує показники перекисного окислення ліпідів в організмі при дії стресу. Доведено антиоксидантну та геропротекторну дії йогуртів із бета-каротином in vivo.
Аналіз кількісного вмісту бета-каротину та вітаміну А в молочних пруктах
(Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2009) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна
Проаналізовано питання нестачі провітаміну А та вітаміну А в раціонах харчування українського населення. Проведено аналіз кількісного вмісту бета-каротину та вітаміну А в молочних продуктах, що представлені на сучасному ринку України.
Розробка технології виробництва йогуртів із вмістом бета-каротину біотехнологічного походження
(Одеська державна академія харчових технологій, 2010) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна
На основі досліджень щодо стабілізаціх мікробіологічного бета-каротину в складі кисломолочних продуктів розроблено технологію виробництва йогуртів із вмістом провітаміну А. Розроблено методику органолептичної оцінки йогуртів із бета-каротином за 100-бальною шкалою.
Вплив мікроорганізмів (заквасок) на збереження бета-каротину у складі йогуртних продуктів
(Одеська державна академія харчових технологій, 2009) Варанкіна, Олександра Олександрівна; Кричковська, Лідія Василівна
Визначено вплив мікроорганізмів (заквасок) на збереження з водорозчинного та жиророзчинного препаратів мікробіологічного бета-каротину у складі йогуртних продуктів. Встановлено, що присутність препаратів β-каротину в кисломолочних продуктах впливає на кислотність цих продуктів. Визначено, що використання препаратів мікробіологічного β-каротину позитивно впливає на активність розмноження молочнокислих мікроорганізмів та біфідобактерій у йогурті.
Спосіб виробництва йогуртного продукту
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2010) Кричковська, Лідія Василівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна
1. Спосіб виробництва йогуртного продукту, що включає пастеризацію молока, нормалізацію, гомогенізацію, пастеризацію молочної суміші, охолодження до температури заквашування, внесення закваски, сквашування, охолодження, внесення фруктового наповнювача, термізацію з охолодженням, фасування і доохолодження, який відрізняється тим, що у молочну суміш вводять 0,003-0,015 мас.% (за вмістом бета-каротину) препарату мікробіологічного бета-каротину із антиоксидантом у кількості до 0,0001-0,0003 мас.% (за діючою речовиною). 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що водорозчинну форму препарату мікробіологічного бета-каротину із антиоксидантом вводять у молочну суміш одночасно із закваскою. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що жиророзчинну форму препарату мікробіологічного бета-каротину із антиоксидантом вводять у молочну суміш на стадії нормалізації.
Біотехнологія виробництва безлактозного сиру кисломолочного
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Філатова, А. О.; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Біотехнологія йогурту на рослинній основі з використанням Bacillus coagulans
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Суполкіна, А. Р.; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Біотехнологія виробництва дріжджів хлібопекарських пресованих
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Надточій, Д. К.; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Основи мікробіології косметичних засобів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Жирнова, Світлана Вікторівна; Анан'єва, Валерія Вікторівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна
Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни курсу "Основи мікробіології косметичних засобів" і можуть бути використані також при оцінці мікробіологічної безпеки парфумерії й косметичних засобів у практичній діяльності. У методичних вказівках наведені мікробіологічні нормативи для парфюмерно-косметичної продукції, методи відбору та підготування проб для мікробіологічного аналізу, методи аналізу зразків, довідкова інформація. Лабораторні роботи включають мету, загальні положення, порядок виконання роботи й питання для самоперевірки.