Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Лексико-семантичні особливості перекладу німецьких прислів'їв про працю
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина Миколаївна
У статті розглянуто лексичні та семантичні особливості німецьких прислів’їв про працю. Фразеологізми становлять скарбницю культури кожного народу, адже в них відображається історія народу, його мудрість, особливості побуту та світогляду. Прислів’я є предметом дослідження не тільки лінгвістики, але й історії, культурології, літератури, функціональної лінгвістики. Прислів’я – це влучний образний вислів, який віддзеркалює суть певного процесу, явища і має повчальний зміст. Серед його основних характеристик виділяють стійкість, народність, лаконізм, образність та експресивно-емоційну насиченість. Прислів’я представляє завершену самостійну фразу з повною граматичною структурою. До джерела виникнення прислів’їв дослідники відносять різноманітні ситуації, що пов’язані з побутом, трудовою діяльністю, віруванням людини, а також Біблія, латинські тексти і конкретні історичні персоналії. Прислів’я можна класифікувати за джерелом походження, а також тематично. Тематично прислів’я можна ділити як на групи, так і на підгрупи. Серед способів перекладу прислів’їв виділяють дослівну відповідність, адекватний відповідник, калькування, описовий переклад висловлювання. Спираючись на свій досвід і знання перекладач вибирає той спосіб перекладу, який може точно передати зміст висловлювання вихідного тексту. Прислів’я про працю будь-якої країни відображають загально-національне ставлення до праці. Образність – це одна з найхарактерніших рис німецьких прислів’їв про працю. Традиційність (усталеність), фіксована форма, варіативність, загальність, стислість, метафоричність, стилістична забарвленість – це основні риси німецьких прислів’їв про працю. Здебільшого майже усі німецькі прислів’я про працю мають відповідники в українській мові.
Психологічний вимір німецьких приказок і прислів'їв у розвитку монологічного мовлення
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна
Неологізми науково-технічної направленості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Педаш, Дарина
Представлена наукова стаття аналізує важливість та роль неологізмів у сучасній науково-технічній мові та підкреслює їх значущість для наукового та технічного спілкування. Розглядаються причини, що призводять до виникнення нових слів і термінів, які відображають сучасні реалії та рівень наукового розвитку. Також обговорюються чинники, які впливають на створення та появу неологізмів. Дана робота також визначає, чому ці нові слова є необхідними для галузей науки та технологій та як вони впливають на розвиток науки та технологій у сучасному світі.
Лексико-граматичні особливості перекладу побутової інструкції з німецької мови українською
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Гаврилова, Ірина Миколаївна
У статті досліджуються лексико-граматичні особливості відтворення німецькомовних науково-технічних текстів українською мовою на матеріалі перекладених інструкцій. Важливою лінгвістичною характеристикою науково-технічного тексту слід вважати його репрезентацію особливими лінгвістичними одиницями – термінами. Усі проблеми, що виникають у зв’язку з дослідженням перекладу зазначених текстів, мають безпосередній зв’язок з термінологічною номінацією. Терміни складають головну специфіку лексики мови науки, це найбільш інформативна її частина. Вони роблять склад мови науки принципово відмінним від загальнолітературної лексики. Насиченість тексту спеціальними термінами є відмінністю технічної літератури від художньої і соціально-політичної. Перекладач змушений витрачати багато часу на підготовчі роботи, консультації з фахівцями, пошук термінів в різних довідниках та словниках для точного відтворення термінів мовою перекладу. Науково-технічний переклад відрізняється від інших видів перекладу своїми лексичними, граматичними і стилістичними особливостями і труднощами. У цьому дослідженні розглянуто поняття науково-технічного терміна, охарактеризовано спільні ознаки, що визначають сутність терміна як особливої мовної одиниці, висвітлено лексико-граматичні особливості перекладу німецької науково-технічної літератури. У цій статті під інструкцією з експлуатації побутової техніки розуміють текст, що супроводжує технічну продукцію, який інформує користувача про все необхідне для її використання. За своїми мовними особливостями цей тип тексту є прикладом використання професійної технічної мови, що виявляється на рівні лексичного, морфологічного та синтаксичного аспектів тексту. Таким чином, основна складність у перекладі науково-технічних текстів, а саме термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іноземних реалій. Говорити про переклад термінів як таких було б неправильно. Обов’язковою умовою повного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Метою цієї роботи є виявлення проблем, що виникають у процесі перекладу німецької науково-технічної літератури українською мовою, пов’язаних із пошуком адекватних лексичних відповідників та граматичних конструкцій до науково-технічних термінів. Об’єктом дослідження є проблема перекладу німецьких технічних термінологічних одиниць, якими насичена німецька науково-технічна література.
Переклад науково-технічних текстів у сфері IT
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Буруніна, Н. В.; Гаврилова, Ірина Миколаївна
Ця стаття присвячена особливостям перекладу німецьких науково-технічних текстів у галузі інформаційних технологій українською мовою. У роботі ми провели аналіз сучасних методів перекладу IT текстів та визначили труднощі, які можуть виникнути у перекладача, спираючись на теоретичну базу дослідження цієї проблеми вітчизняними й зарубіжними науковцями. У наш час інформаційні технології увійшли майже в усі сфери людського життя, і кожне прогресивне оснащення, за рідкісний винятком, допускає ймовірність об’єднання в систему з комп’ютерним управлінням. Документація на це оснащення має своєрідні професійні терміни та поняття, які зрозумілі тільки ІТ-фахівцям. Вони, власне, й викликають проблеми у звичайних технічних перекладачів. Ці обставини призводять до потреби виділення IT-перекладів в окремий різновид письмового перекладу. Стаття містить теоретичний та практичний матеріал, у якому розглядається поняття "IT-переклад", специфіка текстів сфери інформаційних технологій, особливості перекладу німецькомовних IT текстів українською мовою, граматичні трансформації, які використовуються під час перекладу. У статті було визначено, що структури німецької та української мов різняться між собою, що може призвести до багатьох труднощів під час перекладу. Виявили, що у німецьких текстах сфери IT часто використовується Passiv та досить поширеним явищем є використання формального підмета “man”. Установлено, що характерною рисою текстів досліджуваної галузі є використання великої кількості термінів та складних слів. Поділили німецькі науково-технічні терміни галузі інформаційних технологій на категорії. Особливу увагу було приділено класифікації граматичних трансформацій і в ході роботи було визначено, що перекладачі під час перекладу використовують здебільшого комплексний прийом перекладу, який поєднує дві або більше трансформацій одночасно.
Усталені словесні комплекси в німецькому публіцистичному дискурсі
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Придорожко, Діана
Публікація присвячена розгляду особливостей вживання усталених словесних комплексів в публіцистичному дискурсі. Тема вважається актуальною, оскільки засоби масової інформації в сучасному світі набирають все більшої популярності, а мовні засоби, що використовуються у цьому дискурсі, стають все більш яскравішими для привертання уваги читачів. Німецькомовні ЗМІ активно реагують на процеси у суспільстві, тому мають вагомий вплив на громадську свідомість та формування суспільної думки читачів. Мета роботи полягає у виявленні функціонального навантаження словесних комплексів у текстах німецькомовної преси. Для досягнення поставленої мети в ході роботи проаналізовано матеріали з таких німецькомовних видань: "Die Welt", "Berliner Zeitung", "Bild", "Die Zeit", "Der Spiegel" та Frankfurter Allgemeine Zeitung. Вибір онлайн – газет пов’язаний з доступністю електронних ресурсів, що полегшує пошук та обробку матеріалів. Поява різноманітних експресивних слів і виразів пов’язана з прагненням яскраво й емоційно висловити своє ставлення до предметів, явищ, інших людей. Експресивна функція стосується здебільшого словесних комплексів ідіоматичного типу. Причиною використання фразеологічних одиниць в мові преси є те, що вони можуть передати глибокий сенс і багатий зміст у стислій формі. Однією з особливостей фразеології німецької мови на даному етапі її розвитку є використання «живих ідіом», що мають певне функціонування у публіцистичних текстах. Дο пοстійних функцій "живοї ідіοми" належать кοмунікативна, нοмінативна та кοгнітивна, що є найважливішими при викοристанні фразеологізмів в німецькοмοвній пресі. На основі дослідження можна зробити висновок, що публіцистичний дискурс став невід`ємною частиною життя і неможливо не побачити тенденцію, яка вказує на зростання використання усталених словесних комплексів у цьому дискурсі. Саме ці комплекси займають особливе місце в лексичній системі німецької мови, бо можуть відображати світобачення та культуру носіїв мови. Ці фактори обумовлюють необхідність дослідження даної теми.
Особливості перекладу інфінітивних конструкцій в текстах електротехнічної спрямованості
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина Миколаївна
В статті описуються морфологічно-категорійні трансформації використані для перекладу речень з інфінітивними конструкціями. Застосування цих прийомів зумовлено граматичними і лексичними особливостями німецької та української мов. Конструкції з нефінітними дієслівними формами є однією з характерних рис синтаксису німецької мови. Інфінітивна конструкція представлена додатком у формі різних прислівників. У граматиці існує певна кількість визначень для позначення поширеного інфінітиву, зокрема, інфінітивна клауза, інфінітивна конструкція або зворот, інфінітивне речення, інфінітивний комплекс. У сучасній лінгвістиці представлені також терміни нефінітна конфігурація та інфінітивна група. В цій роботі інфінітивна група розглядається як додаткові конструкція, а не повне речення з огляду на те, що в ній не представлена граматична основа, що є ознакою повноцінного речення, наводяться найбільш вживані інфінітивні групи um+zu+Infiitiv, ohne+zu+Infiitiv, statt+zu+Infiitiv, haben+zu+Infiitiv, sein+zu+Infiitiv, а також значення, в яких вони зазвичай вживаються. Підкреслюється необхідність для перекладача бути обізнаним з граматичними особливостями вихідної мови та мови перекладу, а також вміння застосовувати різні прийоми граматичних трансформацій в процесі перекладу. На основі опрацьованого матеріалу підкреслюються граматичні особливості, зокрема, категорія означеності/неозначеності, відмінні форми однини і множини, інфінітивні конструкції, частотність вживання активного і пасивного стану тощо. При перекладі репрезентованих прикладів використано наступні морфологічно-категорійні трансформації: заміна дієслова іменником, прийом граматичної заміни, а саме ступеня порівняння, об’єднання речень та заміна пасивної конструкції наказовим способом та інші.
Особливості перекладу фразеологізмів та ідіом
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Гаврилова, Ірина Миколаївна
У статті описуються і визначаються поняття "фразеологізм" та "ідіома", наводяться відомі класифікації фразеологічних одиниць. Мовлення будь-якої мови складається з висловлювань або фраз, які характеризуються відносною самостійністю та єдністю структури, лексичним наповненням В даній роботі розглядаються особливості перекладу фразеологізмів та ідіом, пропонуються способи усунення можливих проблем перекладу шляхом застосування різних прийомів: описовий переклад, калькування, лексичний переклад, антонімічний переклад; та перекладацьких трансформацій, таких як заміна (форми слова, членів речення, частини мови), перестановка, вилучення, додавання. Розглядаються, зокрема, проблеми перекладу фразеологічних єдностей, фразеологічних сполучень, фразеологічних зрощень і аналізуються способи подолання цих проблем. Виокремлено також дослівний (передача структури фразеологізму засобами мови перекладу) тип перекладу. В статті зазначається, що експресивна функція фразеологізмів завдячує такому художньому засобу як метафора. Саме вона формує конотативне значення ідіоми і метафоризація розглядається як універсальний засіб поповнення фразеологічної системи мови. В статті описані причини виникнення проблем перекладу фразеологізмів з німецької мови українською, серед яких: культурна особливість мови, невідповідність у перекладі фразеологізмів, схожість фразеологізму із звичайним словосполученням, асоціативна схожість фразеологізмів, стилістична багатозначність фразеологізмів. Дослідження проводилось із застосуванням порівняльного, аналітичного і статистичного методів, встановлюється наявність еквівалентів у цільовій мові та пропонуються деякі шляхи полегшення перекладацької роботи з фразеологізмами. Дослідження поданої теми є дуже актуальним і, безперечно, потребує подальшого вивчення. У перспективі необхідно приділити увагу особливостям перекладу авторських ідіом, культурологічних ідіом та локальних ідіом.
Поведінковий концепт VERRÄTER
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна
Навчання під час пандемії. Досвід Німеччини
(Національна академія Національної гвардії України, 2022) Гаврилова, Ірина Миколаївна