Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Інтермедіальні стратегії у навчанні перекладу
(Видавничий центр КНЛУ, 2021) Недайнова, Ірина Василівна
Конспект лекцій з дисципліни "Основи наукових досліджень"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Недайнова, Ірина Василівна
Конспект лекцій містить основні положення, що розкривають історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки. Зміст матеріалу розкриває теоретичні засади, необхідні для проведення власного магістерського дослідження та написання випускної кваліфікаційної роботи: теоретичні та методологічні принципи науки, методологія і методи наукових досліджень, базові концепти дослідницької методології. Лекційний матеріал також фокусується наспецифіціпідготовки та оформлення випускної кваліфікаційної роботи як значущого для підготовки фахівця-філолога дослідження. Основна частина лекційного матеріалу базується на матеріалі підручника «ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філософських наук, професора А. Є. Конверського. Теми про сучасні наукові дослідження у вітчизняній лінгвістиці і перекладознавсті розроблялися на основі статей українських науковців; щодо особливостей методології зарубіжної філології та перекладознавста, матеріал оснований на авторському перекладі англомовних джерел з предмету. Всі посилання на використаний матеріал перелічені у списку використаних джерел. Кожна лекція супроводжується питаннями до змісту представленого у ній матеріалу для контроля знань студентів, який проводиться на кожному занятті.
Теорія Skopos крізь призму функціонального перекладу
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Недайнова, Ірина Василівна
З розвитком сучасних світових процесів змінюється і соціальна функція перекладу як діяльності: сьогодні передавання якомога більшого обсягу інформації за якомога швидший час стає нормою, і за таких умов ступінь адекватності одиниці перекладацької роботи вже не є таким стійким. Теорія Skopos, автором якої виступив у 1978 р. німецький лінгвіст та перекладач Г. Фермеєр, відкрила новий погляд на перекладацьку діяльність, в якій мета (skopos), задля якої робить ся той чи інший переклад, та функція, яку визначає адресат, стали фокусом роботи перекладача. У цій статті обґрунтовуються основи цієї теорії, що можуть бути застосовані для відтворення су часного функціонального перекладу, зокрема в науково-технічний сфері. Метою нашої розвідки є формування конкретних процедур перекладацької діяльності задля відтворення якісного вузькоспеціалізованого перекладу в ракурсі цільової спрямованості перекладацької діяльності за теорією Skopos. Науково-технічний текст за своїми функціональними характеристиками якнайкраще підходить до апробації теорії Skopos. Методологія порівняння загальноприйнятої теорії адекватності та Skopos теорії дає можливість виокремити ті привабливі риси останньої, які допомагають створювати якісний текст перекладу, що свідчить про актуальний напрям цього дослідження в царині українського науково-технічного перекладознавства. Запропоноване дослідження включає в себе загальнологічні та загальнонаукові методи, такі як аналіз та синтез, індукція та дедукція, описовий і зіставний мето ди, які дозволяють зробити власні висновки щодо застосування аналізованої теорії. У ході наших розвідок стало можливим визначити парадигму основних положень теорії Skopos, якими можуть керуватися науково-технічні перекладачі у своїй діяльності, і на базі їх вивчення відтворити певні рекомендації для фахових перекладачів, що може становити інтерес стосовно роз робки конкретних процедур щодо перекладу саме науково-технічних текстів. Головною інтенцією запропонованої статті було не укладання обов’язкових правил, яких має дотримуватися перекладач, а радше пояснення нового методологічного підходу та форму вання відповідних завдань, які можуть навчити спеціаліста в галузі науково-технічного перекладу оцінювати свою роботу, а також брати відповідальність за продукт своєї перекладацької діяльності перед замовником перекладу та тією аудиторією, для якої здійснюється переклад.
Способи перекладу неологізмів у комп'ютерному дискурсі
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2017) Коробка, П. В.; Недайнова, Ірина Василівна
В даній статті предметом дослідження виступають неологізми, вживані у сучасному комп’ютерному дискурсі. Особлива увага приділяється аналізу способів перекладу цих лексичних одиниць з англійської мови на українську та визначається специфічність комп’ютерного спілкування українською мовою, яка може бути пояснена особливістю перекладу цих одиниць з анлійської мови.
Англомовні кластерні конструкції: специфіка перекладу військових термінів українською мовою
(Національна академія Національної гвардії України, 2020) Недайнова, Ірина Василівна
Англійська мова: переклад текстів засобів масової інформації
(ФОП Панов А. М., 2020) Недайнова, Ірина Василівна
Мета даного посібника – надати майбутньому перекладачеві-філологу необхідні знання та навички щодо перекладу сучасних текстів ЗМІ, враховуючи їх термінологічну своєрідність та функціональні особливості. Кожен з 8-ми розділів посібника включає в себе 4 види діяльності: робота з тематичним словниковим, аналітичне читання статей, аудіо-лінгвальна практика та перекладацька діяльність. Для студентів спеціальності 035 Філологія. "Німецьки мови та літератури (переклад включно)".
Неологізація як феномен оновлення англійської та української мов: проблеми перекладу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Недайнова, Ірина Василівна; Однолєткова, Анастасія Олександрівна
У даній статті неологізація розглядається як процес, що відображає динамічний розвиток сучасного суспільства. Досліджується сфера Інтернет-технологій як плідна область, в якій постійно з’являються нові поняття, а це значить, що в англійській мові одразу ж виникають нові слова на їх позначення. Здатність до розвитку і мобільності лексики в англійській мові викликає подібний процес і в українській, оскільки нові феномени повинні мати свої відповідники і в україномовному просторі. В цьому дослідженні проаналізовано способи перекладу англомовних неологізмів у сфері Інтернет-технологій, а у фокусі нашого аналізу знаходиться адекватність передачі сутності самого нового поняття засобами української мови. В рамках даного дослідження було проведено якісний і кількісний аналіз неологізмів в сфері інформаційно-комунікативних технологій, і можна сформулювати наступні висновки. По-перше, за рахунок однієї вузькоспеціалізованої області людської діяльності – інформаційних технологій англійська мова стала ще більш багатою і різноманітною. По-друге, словоскладання стало найбільш часто вживаною словотворчою моделлю неологізмів, в той час як найменше число неологізмів було утворено за допомогою «реверсії». За допомогою моделі «конверсія» за взятий проміжок часу жодного тематичного неологізму утворено не було. По-третє, більша половина розглянутих неологізмів до сих пір не переведена українською мовою, що може бути причиною недостатньо високих темпів поширення інформаційно-комунікативних технологій в Україні або відмінностями англомовної та української мовних систем. Якщо ж говорити про переведені неологізми, то найбільш популярним способом перекладу стало калькування.
Мультимедійні засоби у навчанні фаховому перекладу
(НТУ "ХПІ", 2017) Бадан, Антоніна Анатоліївна; Недайнова, Ірина Василівна
В даній статті відображено дослідження ефективності використання мультимедійних засобів у навчанні фаховому перекладу, що проводилося на кафедрі ділової іноземної мови та перекладу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" протягом останніх двох років. Висновки дослідження базуються на аналізі опитування як студентів так і викладачів кафедри щодо продуктивності застосування мультимедійних інструментів для вивчення англійської мови для професійних цілей.
Особливості використання конкретизації при перекладі англомовних новин українською мовою
(НТУ "ХПІ", 2016) Недайнова, Ірина Василівна; Славутський, Олексій Дмитрович
У статті досліджуються лексичні та граматичні особливості застосування конкретизації як перекладацького засобу та проводиться аналіз причин її використання у перекладі конкретних текстів новин сучасних ЗМІ. Конкретизація як один з прийомів перекладацьких трансформацій розглядається як засіб досягнення семантичної еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу. В ході написання статті продемонстровано, як прийом конкретизації застосовується для відтворення слів з широкою семантикою, значення яких реалізується в контексті.