Кафедра "Філософія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3016
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/philosophy
Сучасна назва – кафедра "Філософія", первісна – кафедра діалектичного та історичного матеріалізму.
Кафедра створена 20 квітня 1957 року з ініціативи Івана Івановича Чорного, який і став її першим завідувачем.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора і 4 кандидата філософських наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Освіта в епоху інформаційних технологій: як забезпечити розвиток особистості?(Дніпровська академія неперервної освіти, 2024) Міщенко, Віктор Іванович; Городиська, Ольга Миколаївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуті найбільш важливі питання філософії освіти в умовах розвит ку інформаційно-комунікаційних технологій. У ході аналізу інформатизації освітнього проце су зроблено висновок про те, що він не може обмежуватися формальною стороною використання «високих» технологій, – вони мають відрізнятися не тільки «наукомісткістю», але й «людиномірністю», реалізовувати не тільки функції комп’ютеризації і медіатизації, але й завдання процесу інтелектуалізації, спрямованого на зростання інтелектуального потенціалу особистості і суспільства, забезпечувати не тільки технократичний, але й гуманітарний підхід, при якому інформаційна технологія вважається важливою частиною людського життя, а філософія освіти розглядає питання існування системи освіти у взаємозв’язку з проблемами культури, духовності, цивілізаційним розвитком взагалі і глобальними проблемами, характером духовного розвитку особистості. Наголошено, що людина може зберегти шанс на існування в умовах взаємодії з надпотужним штучним інтелектом, якщо вона збереже мотивацію до творчості і інтелектуального лідерства, але вирішення цього питання залежить від подолання можливого «шоку майбутнього», її здатності адаптуватися в умовах «кібернетичної революції» і «технологічної сингулярності», коли технологічний прогрес стане неке рованим та необоротним. Надано рекомендації щодо перебудови свідомості і ціннісних орієнтацій світогляду з метою збереження соціальної активності людини, її прагнення до інтелектуального лідерства. Проаналізовано проблему втрати невербальних засобів комунікації, експресивності при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних засобів інформації та дистанційного навчання, звертається увага на необхідності використання активних методів навчання. Оскільки робота з великими обсягами інформації може привести до втрати здатності до концентрації й труднощам розміркування на абстрактному рівні, розглядається завдання щодо розвитку пошукової активності, критичного та проблемного мислення. З метою виведення людини зі стану «занурення у віртуальний простір» робляться певні спроби щодо визначення практичної спрямованості навчального процесу в «суспільстві знань».Документ Філософський контекст категорії управління як підґрунтя для когнітивних моделей мислення військового керівника(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тарароєв, Яків Володимирович; Дишкант, Тетяна МиколаївнаВ статті зроблений аналіз категорії управління в її сучасному розумінні. Дається її визначення, зроблене на ґрунті роботи із словниками. Показано, що на початку ХХ ст. ставився наголос на зміну терміну управління на термін менеджмент. Але вже з 80-х рр. саме фахівці в галузі менеджменту підкреслили розрив самого процесу менеджменту із теоретико-філософським баченням предмету управління. Тому, на думку авторів, розгляд питання змісту категорії управління (і не тільки як категорії, але і як феномену, і як процесу) необхідно починати із філософських праць і слідкувати за основним змістом розуміння цієї категорії. Аналіз останніх вказує на тісний зв’язок між процесом управління та багажем певних знань, роботи думки керівника, його вміння орієнтуватися на певні моделі пояснення когнітивного характеру. На прикладі феномену військового управління автори показують що особливістю сучасного стану управління є володіння освітою такої якості, яка б дала змогу «бачити» предмет дії в системному ракурсі з урахуванням усіх можливих складових цього процесу. В якості підтвердження аналітичних пошуків дається аналіз форм детермінізму, якими оперує сучасна наука. Вказується на когнітивно-теоретичний характер мислення керівника, пояснюється необхідність оперування такими термінами, як лінійна та нелінійна модель опису та пояснення (розвитку, подій, ситуацій відносно предмету дії).Документ Рефлексія електорального вибору: множинність підходів та методів(Право, 2022) Владленова, Іліана Вікторівна; Смоляга, Марина ВіталіївнаСтаттю присвячено дослідженню електорального вибору. Доведено, що він є складним явищем та потребує комплексного вивчення в рамках різних підходів, які оформлюються в біхевіоризмі, постмодернізмі, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Показано, що дослідження електорального вибору пов’язано з аналізом процесів мислення. В умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів політичну поведінку не можна пояснити тільки доктриною раціонального вибору.Документ Інтелектуально-когнітивні технології (технології мислення) як нова опція наукового аналізу(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018) Дольська, Ольга ОлексіївнаАвтор обґрунтовує необхідність введення та використання інтелектуальнокогнітивних технологій (технологій мислення) в наукових дослідження в якості нової опції, інструменту наукового аналізу. Як правило, нові уявлення про світ, про соціальний устрій, про нові концептуалізації сприйняття світу і його пізнання формуються на ґрунті нових за характером думок. Автор приводить фактичний матеріал, який засвідчує необхідність введення такої технології, звертаючись до першоджерел. Така опція має справу із міждисциплінарним каркасом знань при аналізі мислення, що дає нам можливість стверджувати її трансконтекстуальний характер. Спираючись на інтелектуально-когнітивні технології можливо роз’яснення фактів та їх наслідків, можливо й моделювання мислення. Звернення до них дає можливість усвідомити, чому, з яких причин, на ґрунті чого створюється особливий інтелектуальний продукт, який "формує" бачення і розуміння світу.Документ Нові методи та підходи можливі за умов розуміння нової науково-філософської раціональності(ФОП Однорог Т. В., 2019) Дольська, Ольга ОлексіївнаThe article reveals the problem of studying and analyzing the transformation of rationality.Документ "Мыслящий тростник" или властелин духа(Евразийский национальный университет им. Л. Н. Гумилева, 2018) Мищенко, Виктор ИвановичСтатья посвящена рассмотрению источников формирования и, следовательно, уяснению сущности человека не только как мыслящего, но и духовного существа. В качестве основных этапов формирования человека, как существа духовного рассматривается эстетический, этический и философский этап формирования духовности. Формирование эстетической формы духовного облика личности есть формирование открытости миру чувство святости и миропочитания. Оно связано с особым положением в человека в космосе, есть результат его творческой активности, как способности одновременно осознавать могущество, восхищаться грозными силами природы и противостоять им, осознавать таинство мироустроения. формировать катарсическое чувство возвышенного. В результате потрясения, удивления и смятения, возвышенного чувства одухотворённости, открытости миру возникает к способность самотрансцендентации и самоотстранения, как способности понимания своего духовного призвания. Следующими этапами рассматривается формирование ноосферной, ответственной личности, как этической формы духовности, пассионарности личности и, наконец, - философской её формы, как спосбности восприятия противоречий и проблем социального и индивидуального бытия.Документ Техники мышления в новой парадигме образования(Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2010) Дольская, Ольга АлексеевнаСтатья посвящена проблеме мышления в современной парадигме образования. Установка на законодательность разума и диалектическую технику мышления, которые были характерны для образования Нового времени, неприемлема для современности. Мышление опирается на многообразные техники, что ведет к утверждению гетерогенности разума в современном образовании.Документ Интеллектуальные революции и техники мышления(НТУ "ХПИ", 2015) Дольская, Ольга АлексеевнаАвтор показывает, как взаимосвязаны такие феномены человеческой цивилизации, как интеллектуальные революции и техники мышления. Размышления разворачиваются вокруг способности человека постигать и понимать окружающий мир. Автор выдвигает идею о наличии трех интеллектуальных революций в истории человечества. Каждая из них служит своеобразным основанием для формирования определенных техник мышления как культурного явления. Достижения философии и науки, логико-понятийные схемы которых формируются под влиянием синтеза многообразных интеллектуальных нововведений, репрезентируются изменениями в мышлении, что дает возможность фиксировать определенные техники мышления.Документ Свободная, активная индивидуальность – эпицентр современного образования(НТУ "ХПИ", 2015) Мищенко, Виктор ИвановичВ статье рассматриваются проблемы формирования индивидивидуальности в контексте культурологичной парадигмы образования И. Зязюна, формируется философский подход по её исследованию, определяются уровни, пути и условия формирования индивидуальности.