Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Ескіз
    Документ
    Концентрування соняшникового гідратаційного осаду
    (Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Демидова, Анастасія Олександрівна
    Стадія сушіння гідратаційного осаду є найбільш енерговитратною та тривалою операцією при одержанні фосфатидного концентрату. Якісні показники кінцевого продукту суттєво погіршуються саме на цій стадії. В статті розглянутий технологічний прийом розшарування гідратаційного осаду з метою: вилучення значної кількості вологи (досягається значна економія при сушці гідратаційного осаду), олії (яку можна повернути на стадію гідратації та не втратити з фосфатидним концентратом) та одержання концентрованого фосфоліпідного продукту (зі вмістом фосфоліпідів приблизно 75 %).
  • Ескіз
    Документ
    Вплив вязкості-міцністних властивостей олії сферосом на обрушування насіння соняшнику за мінусових температур
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Перевалов, Леонід Іванович; Чаплигін, Л. А.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення ефективності гідратування соняшникової олії за рахунок використання сульфату амонію
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Балишев, К. І.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу вмісту продуктів окиснення в соняшниковій олії на утворення в ній токсичних сполук – 3-MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Демидова, Анастасія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення антиоксидантної стабільності соняшникової олії, що використовують для поливу крекеру
    (ООО "Компания БИОПРОМ", 2017) Півень, Олена Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    New vegetable oil blends to ensure high biological value and oxidative stability
    (Технологический центр, 2017) Nosenko, Tamara; Shemanska, Evgeniya; Bakhmach, Volodymyr; Sidorenko, Taisiya; Demydova, Anastasiya; Berezka, T. O. ; Arutyunyan, Tetyana; Matukhov, Dmitrij
    The compositions of fatty acids of 15 types of vegetable oils of cold pressing have been studied to develop and justify the blends of sunflower oil with camelina oil, flaxseed oil and walnut oil as those that have reasonable ratios of ω-3:ω-6 polyunsaturated fatty acids. The autocatalytic oxidation of the blends was studied at a storage temperature of (20±2) ºС with free access of light and air. A significant slowdown in the rate of accumulatng peroxides and free fatty acids was established when blending 45 % of walnut oil or 40 % of camelina oil with the appropriate amount of sunflower oil. The developed blend of 55 % of sunflower oil plus 45 % of walnut oil has been found to have a ratio of ω-3:ω-6 polyunsaturated fatty acids close to that recommended for daily nutrition. Blends of vegetable oils with a higher ratio of ω-3:ω-6 fatty acids (75 % of sunflower oil plus 25 % of flaxseed oil and 60 % of sunflower oil plus 25 % of camelina oil) are recommended by the authors for therapeutic nutrition. Blending of traditional sunflower oil with other types of vegetable oils makes it possible to solve two problems – to increase the biological value of fat by optimizing the fatty acid composition and to increase resistance to oxidative spoilage. The developed blends of sunflower oil with walnut oil or camelina oil are stable to oxidation, so they can be recommended for making health-improving products.
  • Ескіз
    Документ
    Модифіковані жири оздоровчого призначення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Тульнова, В. І.; Гладкий, Федір Федорович
  • Ескіз
    Документ
    Структура ацилгліцеринів олії нових ліній насіння соняшнику насиченого типу
    (Технологический Центр, 2013) Куниця, Катерина Вікторівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович
    Стаття присвячена дослідженню складу та структури ацилгліцеринів в олії нових ліній насіння соняшнику. Отримано дані щодо наявності в оліях 2-олеодінасичених ацилгліцеринів, що складають основу жирів кондитерських, кулінарних, хлібопекарських та для молочної промисловості. За результатами дослідження зразків нових ліній насіння соняшнику обрано сировину для подальших досліджень.
  • Ескіз
    Документ
    Можливість одержання біомастильних матеріалів шляхом хімічної модифікації олій
    (НТУ "ХПІ", 2019) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана Миколаївна
    На сьогодні досить багато є робіт присвячених пошуку альтернативи нафтопродуктам. Більшість робіт стосується хімічної обробки олій, як присадка до нафтопродуктів. Зазвичай використовують для таких досліджень рицинову або ріпакову олії, оскільки вони більш популярні для технічного застосування, та рицинову олію можливо використовувати без хімічних перетворень, так як вона містить у своєму складі гідроксікислоти. Об'єктом дослідження є процес гідрохлорування соняшникової олії хлорним вапном. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом гідрохлорування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. В роботі обґрунтовано методи отримання базових мастил з альтернативних джерел (відновлюваної сировини), в тому числі – за допомогою переробки рослинних олій. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкість-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневміщуючих похідних рослинних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.
  • Ескіз
    Документ
    Перетворення жирів за допомогою ліпаз
    (НТУ "ХПІ", 2006) Гладкий, Федір Федорович; Богодіст-Тимофєєва, О. Ю.; Меркушова, М. Ю.
    В статті розглянуто ферментативні перетворення триацилгліцеринів, а саме, гідроліз за допомогою різних ферментних препаратів (ліпаз). Підібрано ліпази, що можуть каталізувати гідроліз твердих (пальмовий олеїн) і рідких (соняшникова олія) жирів – це Lipozyme 100 L та Солізим. Виявлено умови ферментативного гідролізу (кількість реагентів, температура тощо).