Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Інноваційні технології комплексної переробки насіння соняшнику
(Аграрна наука, 2018) Петік, Павло Федорович; Гірман, Валерій Васильович; Папченко, Вікторія Юріївна; Мазур, Олена Валеріївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Матюхов, Дмитро Володимирович
У монографії здійснено узагальнення наукових результатів щодо комплексної переробки насіння соняшнику з одержанням харчової олії, харчового білкового продукту та природного рослинного антиоксиданту завдяки запровадженню новітніх технологій екстрагування з використанням альтернативного розчинника – етилового спирту. Представлений матеріал може бути корисним для наукових співробітників та фахівців олієжирової, хімічної й інших галузей промисловості.
Спосіб очищення жирної коріандрової олії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Калина, Вікторія Сергіївна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна
Спосіб очищення жирної коріандрової олії включає змішування олії з етиловим спиртом у заданому співвідношенні, нагрівання суміші при перемішуванні, причому у суміш жирної коріандрової олії з етиловим спиртом у співвідношенні як 1:0,15…1:0,50 додають ферментний каталізатор Новозим 435 у кількості 5…15 % від маси олії, отриману суміш нагрівають до температури 60…65 °C при перемішуванні тривалістю 0,5…12 годин і фільтрують.
Спосіб рафінації жирної коріандрової олії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2014) Калина, Вікторія Сергіївна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Шляпников, Володимир Олександрович
Спосіб рафінації жирної коріандрової олії включає видалення вільних жирних кислот. Видалення здійснюють етиловим спиртом шляхом змішування жирної коріандрової олії та етилового спирту у співвідношенні як 1:4…1:8 на першій стадії. На другій стадії – у співвідношенні як 1:4…1:2. На третій стадії - у співвідношенні як 1:4…1:2, нагріванням суміші на кожній стадії до температури кипіння спирту 70…78 °C протягом 5…20 хвилин з постійним перемішуванням, охолоджують до кімнатної температури до повного розділення фракцій та декантуванням очищеної олії.
Дослідження технологічних та фізико-хімічних властивостей жирної коріандрової олії у процесі рафінації
(Одеська національна академія харчових технологій, 2015) Гладкий, Федір Федорович; Калина, Вікторія Сергіївна; Луценко, Марина Василівна
У статті наведено результати дослідження процесу рафінації жирної коріандрової олії (ЖКО), яку отримують як побічний продукт переробки насіння коріандру. Визначено, що ефективним є тристадійний процес рафінації при співвідношенні етиловий спирт : ЖКО 4:1. Рафінована таким чином ЖКО має наступні фізико-хімічні показники: кислотне число – 0,6 мг КОН/г, пероксидне число – 7 ½ ммоль О/кг, йодне число – 107 г J2/100 г, анізидинове число – 2,2; показник заломлення – 1,4631. Для зменшення витрат проведено ряд досліджень процесу рафінації ЖКО і встановлено можливість отримання рафінованої ЖКО при очищенні її за кімнатної температури і співвідношенні етиловий спирт: ЖКО як 14:1. Досліджено можливість використання у якості екстрагенту гліцерину. Використання суміші етилового спирту та гліцерину дозволяє отримати рафіновану ЖКО з аналогічними показниками якості. Використання гліцерину дозволяє знизити собівартість готового продукту, але процес ускладнюється за рахунок трудоємності розділення фаз рафінована ЖКО та розчинник. Визначено залежність показників якості рафінованої ЖКО від зміни температури процесу її очищення та тривалості зберігання.
Визначення раціональних параметрів проведення рафінації жирної коріандрової олії
(Одеська національна академія харчових технологій, 2013) Гладкий, Федір Федорович; Калина, Вікторія Сергіївна; Луценко, Марина Василівна
Розроблено спосіб рафінації жирної коріандрової олії етанолом, встановлено оптимальні параметри та режими цього способу, досліджено вплив кількості екстрагента на інтенсивність рафінації жирної коріандрової олії. Вcтановлено залежності ступеня чистоти цієї олії (кислотне число) від температури процесу, його тривалості, а також співвідношення частин жирної коріандрової олії та етилового спирту. Досліджено жирнокислотний склад очищеної жирної коріандрової олії та вільних жирних кислот, отриманих в процесі очистки.
Technology of specialty fats based on palm stearin
(Технологический центр, 2016) Kunitsa, Ekaterina; Udovenko, Aleksey; Litvinenko, Elena; Gladkiy, Fedor; Levchuk, Irina
New technology of modification of fats was developed, which allows, by fermentative ethanolysis, obtaining a new type of specialty fats for use in the food industry (culinary, bakery and dairy products). We proposed, for the modification of fatty raw materials, restructuring of the fats, namely, their active parts (acyl groups) with obtaining of derivatives of fatty acids that have functional properties. Obtained fats meet the requirements of normative documentation by the indicators of quality, and are additionally enriched with physiologically–active ingredients – ethyl esters of fatty acids, which are better digested and reduce the resynthesis of fat in a human body. The influence of conditions of fermentative alcoholysis of palm stearin by ethyl alcohol on the degree of its conversion to ethyl esters of fatty acids was defined. It was established that when using ethyl alcohol as a reagent in the presence of lipolytic enzyme, ethyl esters and incomplete acylglycerols accumulate that causes the change of physical and chemical indicators (including the melting temperature decrease), the composition of the reaction mixture, and allows obtaining fats with given composition and properties. Thus, using this method, selecting necessary raw materials and varying the conditions of the reaction, one can obtain a whole range of specialty fats.
Перетворення триацилгліцеринів в неповні ацилгліцерини за допомогою ферментів
(НТУ "ХПІ", 2006) Гладкий, Федір Федорович; Чумак, Ольга Петрівна; Гасюк, Лариса Василівна; Шандула, О. В.; Марков, Костянтин Валерійович; Решетнік, О. В.
В статті розглянуто ферментативні перетворення триацилгліцеринів, а саме, моно- і діацилгліцеринів, відомих харчових емульгаторів, за допомогою реакції гліцеролізу. Виявлено найбільш ефективний ферментний препарат – це Novozym 435. Вибрано співвідношення компонентів реакції (триацилгліцеринів і гліцерину).
Дослідження поверхнево-активних властивостей продуктів переетерифікації етилових естерів лимонної кислоти із харчовими жирами
(НТУ "ХПІ", 2008) Демидов, Ігор Миколайович; Златкіна, Г. І.
У статті розглядається спосіб одержання харчових поверхнево-активних речовин за допомогою процесу переетерифікації харчових жирів з продуктами етерифікації лимонної кислоти та абсолютного етилового спирту. Проаналізовані результати експерименту, досліджені властивості одержаних продуктів методом вимірювання міжфазного натягу системи "вода-олія" та вивченням стійкості емульсій на їхній основі.