Кафедра "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64968

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/hirurgiyi-normalnoyi-ta-topografichnoyi-anatomiyi

Від 2-го листопада 2021 року кафедра має назву "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія", первісна назва – кафедра "Хірургія".

Кафедра "Хірургія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 кандидата медичних наук, 1 – доктор філософії.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Дослідження поліморфізмів гена CYP2C19 у дітей з фармакорезистентними епілепсіями
(Харківський національний медичний університет, 2019) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Проведено фармакогенетичне дослідження 83 дітей з фармакорезистентною епілепсією віком від 11 місяців до 18 років. За допомогою алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначено поліморфізм гена CYP2C19 (CYP2C19*1 CYP2C19*2). Алель CYP2C19*2 зареєстровано у 33 (39,6 %) пацієнтів. У 5 (15,15 %) з них носійство генотипу CYP2C19*2 було в поєднанні з іншими генними поліморфізмами (CYP2C9*2, CYP2C9*3, CYP3A4*1B). Порівняння частоти поліморфізму CYP2C19*2 у обстежених пацієнтів з популяційними дослідженнями в Україні та ін. Європейські країни показали, що вони значно частіше зустрічаються у дітей з фармакорезистентною епілепсією.
Пандемія COVID-19 — аналіз особливостей життєдіяльності родин дітей, хворих на епілепсії, наявні проблеми та їх подолання
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2020) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович; Лук'янцева, О. Ю.
З використанням електронної версії спеціально розробленої співробітниками відділу дитячої психоневрології та пароксизмальних станів анонімної анкети для батьків (опікунів) дітей з епілепсією було отримано інформа цію про 133 родини, які мають дітей з цією патологією, віком від 3 місяців до 18 років. Опитування тривало з 18 до 23 травня 2020 року і відображає дані за період з початку введення в Україні жорстких протиепідемічних заходів, тобто за 2,5 місяці. Встановлено, що найбільш значу щими для родин дітей з епілепсіями під час пандемії COVID-19 є фінансові проблеми і питання забезпечення без перервного приймання антиепілептичних препаратів. Показано можливості забезпечення достатнього рівня консультативної допомоги дітям з епілепсіями в умовах кризи COVID-19 з використанням сучас них засобів зв’язку. Виявлений відносно невисокий по казник наростання стресу, поведінкових та емоційних розладів у дітей з епіле псіями під час кризи COVID-19.
Можливості оптимізації підходів до лікування резистентних епілепсій у дітей з використанням даних фармакогенетичного дослідження
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2019) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Проведено обстеження 83 дітей з резистентними до терапії формами епілепсій віком від 11 місяців до 18 років. Виявлено наявність поліморфізмів генів CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4 у 60 із обстежених, тобто у 72,29 % з них, у 33 пацієнтів (39,76 %) — поліморфізми гену CYP2C19, у 17 (20,48 %) — гену CYP2C9, у 10 (12,05 %) — поліморфізми гену CYP3A4. Частота поліморфізмів CYP2C19*2 та CYP3A4*1B виявилася вірогідно вищою, ніж в українській та інших євро пейських популяціях, статистичної вірогідності відмінностей в частоті поліморфізмів гену CYP2С9 порівняно з українськими популяційними даними не визначено. Поліморфізми гену CYP2С19 вірогідно частіше зафіксовані в нашому дослідженні порівняно з відповідними показниками, отриманими в Росії та Туреччині у схожих за дизайном дослідженнях. Встановлено, що дітям з поліморфізмами генів системи цитохрому Р450 показані: більш частий клінічний, інструментальний та лабораторний моніторинг стану пацієнтів з метою запобігання побічних ефектів терапії; моніторинг (не одноразове дослідження) концентрації антиепілептичних препаратів (АЕП) в плазмі крові. Продемонстровано необхідність проведення фармакогенетичного дослідження на етапі дебюту епілепсії при підозрі на резистентну до терапії форму захворювання та при неефективності або тяжких побічних ефектах першого призначеного АЕП.
Дослідження зв'язку поліморфізмів генів системи цитохрому P450 та перебігу резистентних епілепсій у дітей (клініко-фармакогенетичне співставлення)
(ФОП Румянцева А. В., 2020) Танцура, Людмила Миколаївна; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Було проведено дослідження частоти поліморфізмів генів системи цитохромів Р450 CYP2C9, CYP2C19, CYP3A4 у дітей з резистентними формами епілепсій та клініко–фармакогенетичні співставлення. Комплексно обстежено 116 дітей з істинно резистентними епілепсіями віком від 11 місяців до 18 років (хлопчиків – 67, дівчаток – 49). Тривалістьзахворювання на епілепсію у дітей коливалася від 7 місяців до 17 років, вік дебюту епілепсії – від кількох днів від народження до 13 років. Нами досліджувалося носійство наступних але лей: CYP2C9*1, CYP2C9*2, CYP2C9*3, CYP2C19*1, CYP2C19*2, CYP2C19*3, CYP3A4*1, CYP3A4*1B. Наявність генних поліморфізмів встановлено у 75 дітей (64,65%), при цьому ізольовані поліморфізми CYP3A4 – у 5 дітей (4,31%), CYP2C9 – у 17 дітей (14,65%), CYP2C19 – у 39 дітей – 33,62% загальної групи. В 14 випадках (12,06%) було встановлено поєднання кількох генних поліморфізмів у однієї дитини. У процесі спостереження зафіксовано феномен «немотивованої» втрати контролю нападів (без впливу будь–яких провокуючих чинників). Представлено клінічні приклади, що ілюструють цей феномен. Проведено співставлення за низкою клінічних та параклінічних показників між групою дітей з встановленими генними мутаціями та без них. Сформовані групи не відрізнялися за такими показниками як вік, гендерний склад, частота і типи нападів, взагалі за більшістю показників достовірних відмінностей виявлено не було. Однак, досто вірно частіше (р<0,05) в групі пацієнтів з виявленими поліморфізмами генів, порівняно з групою безгенних мутацій, спостерігалися сторонні ефекти терапії, при чому це стосується саме таких показників як тяжкі сторонні ефекти і агравація нападів, випадків, коли йшлося не тільки про скасування антиепілептичних препаратів, що викликав небажану сторонню реакцію, а й про надання пацієнтам допомоги в умовах стаціонару. Феномен «немотивованої» втрати контролю нападів у пацієнтів з встановленими генними мутаціями також спостерігався частіше (р<0,05). Різниця між групами за частотою нетяжких сторонніх ефектів виявилася недостовірною (р>0,05). Визначені відмінності є аргументом на користь ролі досліджуваних генних поліморфізмів в метаболізмі антиепілептичних препаратів, яка клінічно реалізується (через нестабільність, коливання концентрацій антиепілептичних препаратів) у вигляді сторонніх ефектів, насамперед, тяжких, і втрати контролю нападів, не пов’язаної з зовнішніми чинниками. Показано, що пацієнтам з епілепсіями за наявності поліморфізмів генів системи цитохрому Р450 необхідно проводити: більш часті, порівняно з дітьми з відсутністю поліморфізмів, клінічні огляди та електроенцефалографічний контроль; детальне опитування пацієнтів та їх батьків і родичів щодоповторення нападів та/або «нових» видів епілептичних пароксизмів; обов’язкову корекцію антиепілепти чної терапії за умови виявлення негативної динаміки електроенцефалографічних показників (особливо – появи типових епілептичних патернів у пацієнтів з попередньо досягнутою нормалізацією електроен цефалографічної картини) навіть за відсутності клініки будь–яких пароксизмальних розладів.
Фармакогенетичне тестування як основа для вибору антиепілептичних препаратів при лікуванні фармакорезистентних епілепсій у дітей
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2018) Танцура, Людмила Миколаївна; Коляда, Олександр Костянтинович; Пилипець, Олена Юріївна; Танцура, Євген Олександрович; Третьяков, Дмитро Володимирович
Нами проведений аналіз результатів обстеження 68 хворих дітей та підлітків, хлопчиків — 42 (62,69), дівчаток — 26 (37,31 %), віком від 5 місяців до 18 років, середній вік був 9,6 ± 5,65 років. Діти страждають на тяжкі, рефрактерні до лікування форми епілепсії, тривалість захворювання від місяця до 16 років. Усім дітям проведені генетичні дослідження з визначенням часто ти зустрічальності алелі CYP2C9*1,*2,*3, методом специфічної полімеразно-ланцюгової реакції. Серед обстежених дітей домінувала алель гену CYP2C9*1 (в 76,47 %), яка присутня у більшості населення і відповідає за нормальну швидкість метаболізму. Носії алель них генотипів CYP2C9*2 и CYP2C9*3, які пов’язують із повільним метаболізмом ліків і виникненням небажаних побічних ефектів, була зафіксована у 22,53 % пацієнтів.