Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Використання зразків вуличного мистецтва у викладанні іноземних мов
(European Scientific Platform, 2023) Самаріна, Вікторія Вікторівна; Полякова, Тетяна Леонідівна
Проблеми віртуального жанрознавства у зарубіжній інтернет-лінгвістиці
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна
Переваги та недоліки дистанційної форми навчання при викладанні іноземної мови студентам технічних спеціальностей
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2021) Полякова, Тетяна Леонідівна
Невербальні дії комунікантів, що призводять до комунікативних невдач
(2023) Дубцова, Ольга Вячеславівна; Полякова, Тетяна Леонідівна
У статі виявлено й описано комунікативні невдачі, спричинені невербальними діями комунікантів в межах інтерсуб’єктивної парадигми. Комунікативна невдача розглядається як нездатність суб’єктів інтеракції вивести інференцію або виведення хибної інференції в межах інтерсуб’єктного акту. Інтерсуб’єктний акт тлумачиться як взаємодія, в межах якої вербальні/невербальні дії комунікантів розглядаються як перцептивні стимули, що запускають паралельні свідомі/несвідомі інференційні процеси, які включають когніцію, волевиявлення й афект в ініціацію мотивованої комунікативної дії. Інференційний аналіз, застосований у дослідженні, надає інструментарій для відтворення інференційних процесів комунікантів та уможливлює врахування когнітивних, перцептивних, афективних та волевиявних аспектів взаємодії, зумовлюючих їх цілеспрямовані мотивовані вербальні/невербальні комунікативні дії. Випадки комунікативних невдач, що підлягають інференційному аналізу, відібрані з американського кінодискурсу, представленого жанром ситуаційної комедії, який моделює живе спілкування. Ми стверджуємо, що комунікативні невдачі, спричинені невербальними діями комунікантів, представлені інтерсуб’єктними актами, в межах яких комуніканти або не можуть вивести інференцію або виводять хибну інференцію як наслідок неусвідомлення або хибного усвідомлення справжніх мотивів дій адресанта, які визначаються його інтересами, бажаннями, потребами та почуттями. Ми доводимо, що інтенції та інференції комунікантів пов’язані з їхнім афективним станом, який, в залежності від інтересів та бажань комунікантів, що належать до сфери волевиявлення, визначає мотиви їхніх комунікативних дій. Як свідчить наш емпіричний матеріал, за умов дефіциту інформації щодо справжніх мотивів комунікативних дій адресанта, адресат прибігає до стереотипів, як єдиного можливого, перевіреного на практиці, універсального способу інтерпретації комунікативної поведінки адресанта.
Дистанційне навчання у період пандемії – наслідки та перспективи
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна; Самаріна, Вікторія Вікторівна
У лютому 2020 року університети в Україні були закриті внаслідок пандемії коронавірусу, що призвело до необхідності переходу на цифрове дистанційне навчання та, у свою чергу, поставило серйозні виклики як перед учнями, так і перед вчителями. До найважливіших проблем, з якими зіткнулися викладачі навчальних закладів можна віднести розробку нових методів навчання, зокрема іноземним мовам, ефективне використання програм відео-конференцій, медіа-компетентність вчителів, якість Інтернет-зв'язку, забезпечення захисту даних під час використання інструментів і додатків, новий підхід до планування занять, пов’язаний з використанням смартфонів, планшетів, які стали найважливішими інструментами передачі знань, різноманітні психологічні наслідки умов пандемії тощо. Зміни, які несе з собою дистанційне навчання, стосуються також і учнів. Вивчення іноземних мов у віртуальному навчальному середовищі вимагає високого ступеня мотивації, зацікавленості до форми вивчення мови, медіа-компетентності та здатності значною мірою самостійно керувати навчальним процесом. Метою статті було провести аналіз особливостей, труднощів, а також можливостей онлайн-занять з німецької мови як іноземної в університетському секторі. Результати. Спілкування та опитування студентів щодо змін в навчанні під час пандемії показало, що учні оцінюють цифрові уроки як переважно позитивні, навіть якщо вони розцінюють певні аспекти як виклик – збільшення суб’єктивного навантаження (часу на самостійну роботу), психологічний стрес, спричинений пандемією, а також технічні перешкоди, які негативно вплинули на успіх у навчанні. Серед позитивних факторів переходу на дистанційну форму навчання, що вказують на її ефективність, були відзначені сприяння самостійному навчанню та цікавий дизайн занять завдяки більш широкому використанню цифрових технологій, що робить заняття з іноземної мови мотивуючими та інтерактивними. Цифрові зміни, які були прискорені пандемією, сприяють подальшому розвитку та освіті викладачів. Необхідно переосмислити не лише технічні процеси, але й планування. При розробці завдань важливо включати вправи та методи, що активізують студентів, сприяти взаємодії та планувати відповідні етапи уроку. Дистанційне навчання з використанням новітніх інформаційних технологій набуватиме все більшого значення, що потребує подальшої розробки концепцій навчання для розширення медіа-педагогічних навичок викладачів.
Англійська мова для підприємців
(2023) Неустроєва, Гелена Олегівна; Полякова, Тетяна Леонідівна; Томілін, Олександр Михайлович
У посібнику подано автентичні матеріали з англійської мови та граматичні і словникові вправи для роботи в класі та самостійного навчання в галузі бізнесу та підприємництва; тексти для самостійного домашнього читання з англійської мови та перекладу, специфічні терміни. Розраховано на студентів спеціальності «076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» та аспірантів технічних спеціальностей.
Методичні вказівки "English for specific purpose: professional topics"
(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2023) Полякова, Тетяна Леонідівна
Методичні вказівки розроблено для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 073 Менеджмент. Методичні вказівки складено згідно з програмою дисципліни. Методичні вказівки сприяють активному розвитку професійно орієнтованої іншомовної міжкультурної комунікативної, соціокультурної, фахової, навчальної та методичної компетенцій. Однією з цілей методичних вказівок є розвиток навичок читання, перекладу, письма та реферування аутентичних текстів за темою менеджмент. Інша ціль – це навчання як професійному, так і побутовому спілкуванню англійською мовою, чого вимагає програма з англійської мови для немовних вузів. Приділяється увага розвитку мислення студентів на основі виконання різноманітних лексичних вправ, які спрямовані на оволодіння професійною лексикою з зазначеної тематики. Значний наголос робиться на розвиток та поширення лінгвокраїнознавчих знань, що пов’язано з розвитком співробітництва між європейськими вищими навчальними закладами та мобільністю студентів. Методичні вказівки містять завдання для аудиторної та самостійної роботи студентів. У розділах вміщено творчі завдання з розвитку монологічного і діалогічного мовлення в іншомовному професійному середовищі.
Організація самостійної роботи студентів при навчанні іноземній мові з використанням ресурсів соціальної мережі Твіттер
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна
Стаття присвячена аналізу використання ресурсів соціальної мережі Твіттер у процесі навчання іноземним мовам. Метою статті є аналіз основних переваг Твіттера при організації самостійної роботи студентів, спрямованої на формування у учнів іншомовної комунікативної компетенції – оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності в усній (аудіювання та говоріння) і письмовій (читання та письмо) формах. З метою упорядкування результатів наукового дослідження, їх аналізу, осмислення та інтерпретації досліджуваного матеріалу в роботі були використані наступні методи: методи аналізу інформації, синтезу, узагальнення даних та описовий метод. Результати. Зростанню популярності соціальної мережі Твіттер сприяють такі його характеристики, як високий рівень оперативності та інтерактивності; наявність зручної пошукової системи; можливість адресувати повідомлення як групі осіб, так і відкритій аудиторії; можливість спілкування в синхронному і в асинхронному режимі та ін. Твіттер дає можливість перенести процес навчання за межі аудиторії та стати важливим інструментом для організації самостійної роботи студентів. Він може бути використаний в освітньому процесі насамперед для формування навичок читання, письма та аудіювання, оскільки комунікація в ньому має переважно письмовий характер. Функції Твіттера дають можливість давати різноманітні завдання на закріплення навчального матеріалу (підготовка доповідей, створення відеороликів, проходження тестів з пройденого матеріалу та ін.), пройденого в рамках аудиторних занять. Виконання поставлених завдань передбачає пошук автентичної інформації, перегляд відео, прослуховування аудіофайлів, написання повідомлень іноземною мовою, спілкування з носіями мови. Дані види роботи дозволяють студентам практикувати монологічну та діалогічну мову в письмовій та усній формах іноземною мовою; усунути деякі бар'єри, які можуть виникати під час особистого спілкування і таким чином підвищити мотивацію до вивчення мови; реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання. Мікроблогінг Твіттер є важливим інструментом саморозвитку та самоосвіти учнів, інструментом реалізації групового фактора. Оскільки володіння іноземною мовою є важливою складовою сучасного спеціаліста, великий інтерес становить використання Твіттера та інших соціальних мереж у формуванні професійних комунікативних навичок, що визначає перспективи подальших досліджень.