Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.
Кількість та етнічний склад населення Полтавської округи (за матеріалами перепису населення 1926 р.)
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2022) Скляр, Володимир Миколайович; Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Статистичні матеріали переписів населення важливі для дослідження етнічних процесів в Україні. Публікація результатів перепису населення 1926 р. виявилася найповнішою, порівняно з усіма іншими радянськими переписами. Аналіз статистичних матеріалів перепису населення дає змогу визначити етнічний склад населення Полтавщини напередодні демографічної катастрофи 1930-х рр. На основі опрацювання статистичних матеріалів перепису населення 1926 р. підготовлено дві авторські таблиці щодо етнічного складу населення Полтавської округи загалом, її міського та сільського населення, міст окружного та районного підпорядкування, селищ міського типу, а також усіх 24 районів. Нині ці терени входять до складу Полтавської обл., а також частково до Харківської та Сумської обл.
Історія науки і техніки (XV–XXІ ст.)
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Сучасний світ переживає еру великих змін, що визначаються рядом ключових тем, серед яких особливе місце займає науково-технічний прогрес. Історія розвитку науки та техніки свідчить про те, як вона невпинно вдосконалюється та впливає на всі сфери життя суспільства. У даному конспекті лекцій ми зосередимо увагу на ключових темах: «Наукова революція у природознавстві», «Розвиток науки та технічний прогрес у XVIII ст.», «Наука на етапі промислової революції» та «Розвиток технологій у період НТР». Наукова революція, яка розгорнулася у XVI–XVII ст., визначила новий підхід до розуміння природи. Досягнення в галузі астрономії, фізики, хімії та біології визначили фундаментальні принципи, які ще довго залишалися основою для подальших досліджень. В нашій лекції ми аналізуємо ключові поняття та відкриття цього періоду та їх вплив на подальший розвиток природознавства. XVIII ст. вважається епохою Просвітництва, коли вчені та філософи активно працювали над розширенням знань та впровадженням їх у суспільство. З цього періоду почав активно розвиватися промисловий та технічний сектор. У лекції ми вивчимо основні досягнення та зміни, які відбувалися у науці та техніці XVIII ст., а також їхній внесок у розвиток освіти та інженерної науки. Епоха промислової революції, що настала у ХVІІІ–ХІХ ст., стала ключовим етапом у розвитку науки та техніки. Вперше в історії людства технологічні новації суттєво змінили спосіб виробництва та повсякденного життя. Парові машини, залізниці та інші винаходи розширили можливості людини та взаємодії суспільства. У нашій лекції ми розглянемо ключові досягнення цього періоду та їхні наслідки для розвитку науки та технічних галузей. У контексті сучасності, науково-технічна революція включає в себе значний вплив інформаційних технологій на всі сфери життя. Інформаційна революція розпочалася в середині ХХ ст., з появою персональних комп’ютерів та широкого використання електроніки в різних галузях. У нашому конспекті ми розглянемо, як цей новий виток технологічного розвитку взаємодіє із сучасними вимогами та як впливає на навчання студентів технічних закладів. Студенти, особливо ті, які вивчають технічні дисципліни, повинні розуміти коріння і причини сучасних технологічних та наукових досягнень. Вивчення цього періоду надає широкий інсайт в історію та етапи розвитку науки й техніки, формуючи глибоке розуміння того, як сучасний світ став тим, чим він є сьогодні.
Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія української науки і техніки"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Скляр, Володимир Миколайович; Ткаченко, Світлана Сергіївна
Мета вивчення навчальної дисципліни «Історія української науки і техніки» полягає у формуванні у аспірантів поглиблених знань з історії формування науки, як унікальної галузі інтелектуальної галузі діяльності та її ролі у поступі людської цивілізації, ознайомлення з історією прирощення знань у природничих, гуманітарних, соціальних, технічних науках відповідно до конкретних історичних етапів розвитку науки і культури в цілому з метою опанування інтелектуального багатства української наукової культури; поглиблення знань, пов’язаних з розвитком української науки і техніки від найбільш простих знарядь до сучасних технологій, вивчення основних етапів, процесів і подій історії української науки і техніки з давніх часів до сьогодення у контексті основних тенденцій інноваційного розвитку світу.
Методичні вказівки до підготовки до заліку з дисципліни "Історія науки й техніки"
(2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна; Ткаченко, Світлана Сергіївна
Курс «Історія науки й техніки» ілюструє, як розвиток технологій пов’язаний із суспільним контекстом, культурними цінностями та історичними обставинами. Це допомагає створювати випускників, які не тільки володіють технічними знаннями, але й усвідомлюють наслідки прийняття керівних рішень для людства в цілому. Вивчення історії науки й техніки є необхідним елементом формування глибокого та всебічного підходу до навчання, що сприяє створенню майбутніх лідерів, здатних робити інформовані та морально обґрунтовані рішення у сучасному глобалізованому світі.
Історичні нариси з розвитку техніки в Україні
(ТОВ "Талком", 2023) Гріффен, Леонід Олександрович; Деркач, Олексій Павлович; Дзержинський, Віталій Олександрович; Журило, Дмитро Юрійович; Звонкова, Галина Леонідівна; Кепін, Дмитро Володимирович; Кривоконь, Олександр Григорович; Кушлакова, Надія Миколаївна; Петрученко, Олексій Анатолійович; Пилипчук, Олег Ярославович; Рижева, Надія Олександрівна; Савчук, Варфоломій Степанович; Тверитникова, Олена Євгенівна; Тютюнник, Юліан Геннадійович; Харук, Андрій Іванович
При всій важливості історії техніки нашої країни сьогодні не існує видання, яке представляло б її в цілому з достатньою повнотою. Пропонована колективна монографія має на меті частково і тимчасово компенсувати цей недолік хоча б щодо деяких важливих напрямів розвитку техніки в Україні. Видання розраховане на фахівців в галузі історії науки і техніки, а також усіх, хто цікавиться даним питанням.
Карл Фрідріх Гаусс та розвиток природознавства у ХІХ ст.
(ТОВ "ТВОРИ", 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Перші директори-ректори НТУ "ХПІ". Нариси життєвого та творчого шляху
(Факт, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Дослідження «Перші директори-ректори НТУ «ХПІ». Нариси життєвого та творчого шляху» висвітлює наукову, педагогічну та насамперед організаційну діяльність перших очільників НТУ «ХПІ». У монографії представлено життєпис науковців, які очолювали заклад від дня створення у 1885 р. до реорганізації закладу на початку 1930-х рр. Публікація буде цікава тим, хто пов’язав свою долю з політехнічним університетом, а також усім, хто цікавиться історією вищої освіти.
Розвиток досліджень у галузі нафти та гасу
(Інститут історії аграрної науки, освіти і техніки, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
(2021) Гутник, Марина Валеріївна; Журило, Дмитро Юрійович; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Мета вивчення навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полягає у формуванні у аспірантів поглиблених знань з історії зародження та подальшого розвитку вищої технічної освіти, провідних вищих технічних навчальних закладів України, зокрема Харківського політехнічного інституту, особливості розвитку та досягнень професорсько-викладацького складу, організації наукової діяльності та їх практичного застосування у своїй дослідницькій роботі. Завдання дисципліни: систематизація знань з історії вищої технічної освіти, зокрема Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", олюднення історії, формування патріотичного світогляду.