Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Конфлікт інтерпретацій листа скіфів Дарію першому
(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2019) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Предметне послання скіфів перському цареві Дарію І, що складалося з пташки, жабки, мишки й стріл, не містило авторських інтонацій, бо самі скіфи утрималися від роз’яснень його змісту. Чисте артикулювання німе. Тому адресат змушений ставати співавтором скіфського листа й самостійно його інтонувати. Фактично скіфи спровокували Дарія інтонувати, з одного боку, свої владні бажання, а з іншого боку, правдоподібні інтенції скіфів. Це самороздвоєння спричинює внутрішній конфлікт і заганяє Дарія в глухий кут. Його жадання вичитати зі скіфського послання їхнє визнання власної капітуляції дисонувало з їхньою фактичною непокірною поведінкою. І ця пастка спрацьовує так, що Дарій сам схиляється до капітуляції, бо його інтонації діють як детонації – таємна психологічна зброя скіфів у царині символів. Інтерпретатора деморалізує його власне тлумачення. Сама композиція листа відбиває космологічні уявлення скіфів і виявляє їхнє бачення світобудови: небо-земля-вода. Дарій без проблем зчитав чітко артикульований предметами шар повідомлення, фігуральний зміст якого не давався легко, бо через загальнодоступний код транслювалося зашифроване звернення. Тлумачення листа іншими особами відбиває світогляд останніх і виявляє неперекладності й різночитання, обумовлені відмінностями культур. Тільки Дарій мав справу з речами, тоді як решта тлумачів – із словами різних мов, що позначають ті речі. Але за будь-яких умов це повідомлення вимагає живих інтонацій. Змістовно лист дозволяє вичитати з себе і жарт, і капітуляцію, і відверту погрозу тощо. Конфлікт інтерпретацій можуть спричиняти як лінгвістичні чи світоглядні неперекладності різних культур, так і політична заангажованість інтерпретаторів. Тому інтерпретація предметного повідомлення так само, як і вербального, залежить від його інтонаційного наповнення.
Антропологічний вимір «нерівної всім рівності»
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Доведено, що у дослідженнях афоризму Г. Сковороди «нерівна всім рівність», що є заголовком до емблеми фонтану, бракує уваги до її деталей та їх осмислення. Висловлено думку, що деконструкція цієї унікальної композиції виявляє не тільки навмисно закладені в неї сенси (інтонації), а й дисонанси, які суттєво проблематизують (детонують) «навмисні» сенси, тим самим відкриваючи поле для нових досліджень.
Деконструкція і картографія сенсу
(Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2018) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
У статті зіставляються граматологічна стратегія читання Ж. Деррида (деконструкція) і стратегія здобуття сенсу О. Баксанського і О. Кучер (розмежування дійсності-мовимовлення задля картографії-реальності-для-суб'єкта). З'ясовується, що мову продукує редукція неінформативного і що людині доступні лише антропологічні виміри сенсу. Тому розсунути обрії сенсу можна тільки за рахунок трансгресивного деконструювання власної мапи у її зіставленні з "мапою Іншого", як це робив Ж. Деррида.
Симптомы "логоцентризма" в платоновском "Евтифроне"
(Беларуская навука, 2018) Гайдамачук, Ольга Владимировна
Исследование опирается на тезис Ж. Деррида о том, что "логоцентризм" стартует с платоновского "Федра". Выдвигается предположение, что более ранние диалоги Платона, включая "Евтифрон", не отмечены "логоцентризмом". Следуя логике деконструктора, выделяется ряд критериев "логоцентрического" текста, чтобы осуществить поиск "логоцентрических" симптомов в диалоге. В результате обнаруживается, что диалог "Евтифрон" отмечен некоторыми из выделенных "логоцентрических" симптомов, что ниспровергает наше предположение. Но, кроме того, в диалоге обнаруживаются и "грамматологические" симптомы. Причем среди последних выделяется платоновская интуиция о детонации, деконструкция которой позволяет прочесть, что услышанная интонация больше говорит о том, на что настроен слушатель, нежели о том, от каких детонаций отмежевал ее говорящий. Посему в тонациях Евтифрона выделять ин- и де- сквозь их детонационную закалку, осуществляемую Сократом, предстоит читателю.
Тональність "Есе про походження мов... " Ж.-Ж. Руссо
(Гілея, 2019) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
За базові беруться дві тези: 1) М. Фуко про первинність тональності щодо будь-якого сприйняття і 2) В. Бібіхіна про властивий філософським текстам діапазон найтонших тональностей, щоб перевірити тезу Ж. Дерріда про постійну тривожність "Есе про походження мов…" Ж.-Ж. Руссо. Тональність визначається за оціночною лексикою поверхових ключів: у заголовках, зачині і висновках, першому й останньому абзацах основного тексту. З'ясовується, що замість "постійної стривоженості" у заголовках трьох розділів, присвячених музиці, наявна занепокоєність. Як висновок, верифікація постійної тривоги "Есе" має бути доповнена аналізом глибинних засобів.