Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 107

Особливості та чинники самоактуалізації майбутніх інженерів
(Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуто та продіагностовано особливості самоактуалізації майбутніх інженерів. Визначені та експериментально перевірені чинники самоактуалізації студентів інженерно-технічних спеціальностей, такі як самооцінка, смисложиттєві орієнтації, саморегуляція особистості та мотиви навчальної діяльності. Ними є: адекватна самооцінка, локус-контроль життя, цілі у житті, планування, оцінка результатів, загальний рівень саморегуляції поведінки, навчально-професійні мотиви та мотиви досягнення успіху. Доведено необхідність досягнення високого рівня самоактуалізації майбутніх інженерів для подальшого ефективного особистісно-професійного розвитку.
Особливості вольової саморегуляції професійних баскетболістів
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкривається сутність вольової саморегуляції. Аналізуються спор-тивно важливі якості баскетболістів, психологічні особливості баскетболу. Пред-ставлені результати дослідження вольової саморегуляції у професійних баскетбо-лістів. Пропонуються рекомендації щодо розвитку вольової саморегуляції. До них віднесені аутогенне і психотонічне тренування.
Психологічні чинники копінг-поведінки майбутніх інженерів
(Класичний приватний університет, 2019) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Метою статті стало виявлення особливостей копінг-поведінки, їх типів, що домінують, стресостійкості, способів подолання труднощів у різних сферах діяльності студентів технічних спеціальностей. Також визначення психологічних чинників, що зумовлюють особливості копінг-поведінки. До чинників віднесено: суб'єктивний контроль, мотиви афіліації, типи психологічного захисту. У дослідженні взяли участь 47 респондентів. З них чоловіків – 32, жінок – 15. Середній вік за вибіркою – 19,7 років. Респонденти-другокурсники – 15 осіб, третьокурсники – 17, четвертокурсники – 15 осіб. Усі вони є студентами, що навчаються за спеціальностями: "Електротранспорт", "Технічна електрохімія", "Виробничі біотехнології". Установлено, що найчастіше серед базисних стратегій поведінки у стресових ситуаціях студенти використовують копінг-стратегію "Вирішення проблем". Високий рівень використання копінг-стратегії "Уникання проблем" має 15%, що свідчить про їхню пасивну поведінку у стресових ситуаціях. У стресових ситуаціях використовують позитивну переоцінку, планування та самоконтроль, показники яких свідчать про високу напруженість відповідних копінгів. 22,5% студентів мають низький рівень копінг-стратегії "Прийняття відповідальності", що свідчить про недостатнє усвідомлення власної участі у виникненні складних ситуацій та відповідальності за вихід із них. Виявлено, що продуктивні типи копінг-поведінки (вирішення проблем, прийняття відповідальності) продукують слабовиражена регресія та загальна інтернальність. Такий тип захисту, як позитивна переоцінка, що найчастіше проявляється в майбутніх інженерів, є результатом високої інтернальності в області міжособистісних відносин, а деструктивний – втеча-уникнення – наслідком недостатньо оптимального прояву Его-захистів заміни та регресії. Причиною того, що для респондентів практично нехарактерна копінг-стратегія, що пов’язана із прийняттям відповідальності, є високий загальний рівень інтернальності. З'ясовано особливості процесів психологічного подолання складних ситуацій у студентів технічних спеціальностей, як-от: виражена стратегія "Вирішення проблеми", але за наявності високонапружених копінгів – позитивної переоцінки, планування та самоконтролю. Такі особливості пов'язані з яскраво вираженим інтернальним типом контролю майбутніх інженерів і проявом у них таких захисних механізмів психіки, які розкривають їх як осіб із високою нормативністю поведінки.
Уявлення про майбутню професію та образ "я-професіонал" майбутніх інженерів
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуті особливості уявлень студентів-інженерів випускних курсів про майбутню професію, її місце у світі інших професій, необхідних функціональних обов'язків і необхідних професійно значимих якостей, тобто уявлення про професіоналізм діяльності та професіоналізм особистості. Визначений семантичний простір уявлень студентів-випускників про соціальні ролі і професії. Розкрито особливості суб’єктивного відношення до себе та професіонала. Встановлено, що в цілому майбутні інженери мають адекватне уявлення про власну професію, вимоги до неї з боку психологічних характеристик, однак далеко не всі, за власною думкою, відповідають цим вимогам. У дослідженні загалом прийняло участь 107 респондентів. Джерел – 5.
Мотиваційні предиктори спрямованості особистості
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2017) Богдан, Жанна Борисівна; Підбуцька, Ніна Вікторівна
Стаття присвячена аналізу особливостей реалізації у професійній діяльності. Розглядається феноменологія поняття "діяльність", "професійна діяльність". Досліджуються особливості прояву професійної мотивації, рівнів розвитку її видів шляхом порівняння респондентів різних видів провідної діяльності. Визначаються мотиваційні предиктори таких видів спрямованості особистості, як професійна, емоційна, інтерактивна. Головними предикторами загальної спрямованості встановлено: загальної спрямованості – внутрішня мотивація, емоційної спрямованості – зовнішня позитивна та негативна мотивація. Узагальнено місце мотиваційних установок у спрямованості особистості.
Використання активних методів навчання для формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників
(Українська інженерно-педагогічна академія, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
В даній роботі автор розкриває необхідність формування конфліктологічної культури у студентів машинобудівних спеціальностей. Це пов'язано з тим, що машинобудування має велику ступінь конфліктності. Для формування даного виду культури автор використовує такі активні методи навчання, як мозковий штурм, розігрування ролей, інцидентів, проблемні ситуації та інші.
Аналіз уявлень майбутніх інженерів про професіоналізм психосемантичним методом множинних ідентифікацій
(Тернопільський національний економічний університет, 2013) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Мотивація як складова професійної спрямованості студента ВНЗ
(Класичний приватний університет, 2012) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито поняття професійної спрямованості студентів, проаналізовано його структуру. Особливий акцент зроблено на мотивації, від якої залежить рівень розвитку професійної спрямованості. Досліджено найбільш істотні мотиви, що входять до складу професійної спрямованості.
Еволюція феномену "конфлікт" у зарубіжній науковій літературі
(Класичний приватний університет, 2009) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України
(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.