Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Зв'язок життєстійкості підлітків з відношенням до них батьків. Моделі виховання батьків
(2020) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Горобець, М. М.
Особливості та чинники самоактуалізації майбутніх інженерів
(Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуто та продіагностовано особливості самоактуалізації майбутніх інженерів. Визначені та експериментально перевірені чинники самоактуалізації студентів інженерно-технічних спеціальностей, такі як самооцінка, смисложиттєві орієнтації, саморегуляція особистості та мотиви навчальної діяльності. Ними є: адекватна самооцінка, локус-контроль життя, цілі у житті, планування, оцінка результатів, загальний рівень саморегуляції поведінки, навчально-професійні мотиви та мотиви досягнення успіху. Доведено необхідність досягнення високого рівня самоактуалізації майбутніх інженерів для подальшого ефективного особистісно-професійного розвитку.
Соціогуманітарний характер інженерної діяльності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Лисиця, А. О.
Особливості та предиктори часової компетентності студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб’єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика «Смисложиттєві орієнтації» Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п’ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика «Ціль-Засіб-Результат» О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика «Шкали переживання часу» Є. І. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов’язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обґрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.
Розробка опитувальника "Базовий професіоналізм особистості майбутнього інженера"
(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито результати розробки й апробації опитувальника з вивчення особливостей розвитку базового професіоналізму особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей. Теоретична розробка опитувальника пов’язана із розумінням професіоналізму особистості майбутнього інженера як інтегрованої характеристики суб’єкта діяльності, яка вміщує не лише професійну компетентність, а й відображає високий рівень професійно значимих якостей, професійну ідентичність, акмеологічні складові, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, які забезпечують прогресивний розвиток фахівця. Розробка проводилася у два етапи. Результати першого етапи не дали змогу використовувати опитувальник через недостатній рівень надійності та валідності. На другому етапі результати перевірки засвідчили коректність опитувальника та можливість його проводити із майбутніми інженерами. Всього у дослідженні прийняло участь 363 респонденти. Валідність та надійність Опитувальника перевірялася за допомогою таких програм: статистичний пакет для соціальних наук SPSS (версія 20.0) та ITEMAN. Опитувальник складається з 31 твердження, відповідь за яким дається за допомогою шкали Лайкерта. Надійність опитувальника (показник Альфа-Кронбаха) складає 0,77, більшість шкал опитувальника узгоджені між собою та мають достатньо високий показник надійності. За результатами кореляційного аналізу виявлено багато позитивних кореляційних зв’язків, що підтверджує взаємопов’язаність шкал та тверджень опитувальника. Регресійний та кластер ний аналіз підтвердив валідність опитувальника. Дискримінативність його завдань мають адекватні показники в діапазоні від 0,390 до 0,516, що дозволяє говорити про його достатню надійність. Шкали опитувальника наступні: атенціональні здібності, стресостійкість, креативність, цілеспрямованість, посидючість, комуникативність, професійна мотивація, професійне мислення.
Характеристика й особливості ціннісного компоненту професіоналізму особистості майбутнього інженера
(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті досліджено особливості ціннісного компонента професіоналізму особистості майбутнього інженера, до якого віднесено особистісно-професійну задоволеність і образ професії інженера. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик: анкета з вивчення задоволеності обраною професією майбутніми інженерами, семантичний диференціал для оцінки професії В. П. Сєркіна, опитувальник самоорганізації діяльності Є. Ю. Мандрикової, тест «Індекс життєвої задоволеності» Н. В. Паніної. Виявлено, що у майбутніх інженерів в цілому домінує задоволеність власним вибором професії, усвідомлюють її зміст і значення, але існує невпевненість в успішному працевлаштуванні. Розкрито динаміку задоволеності професією протягом навчання у вищому навчальному закладі. Так, у більшості студентів інженерно-технічних спеціальностей вона або підвищилася, або не змінилася, що пов’язується ними із викладанням цікавих дисциплін, підвищенням рівня професійної компетентності, проходженням практики на виробництві. Причинами зниження задоволеності є відсутність інтересу до професії, брак практичних занять і складності працевлаштування. Досліджуючи образ професії інженера, виявлено, що для випускника вона є важливою, зараз і в майбутньому затребуваною у суспільстві. За допомогою факторного аналізу виділено три фактори, що мають найбільше навантаження: «Ідеалізований позитивний образ професії інженера», «Образ важливої, але недостатньо перспективної професії», «Неадекватний образ професії інженера». За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу виявлені уявлення щодо професії респондентів із низьким рівнем особистісно-професійної задоволеності.
Сприйняття студентами технічних спеціальностей власної майбутньої самореалізації
(Медоборт-2006, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Психологічні особливості інженерної діяльності
(Херсонський державний університет, 2016) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано специфіку інженерної діяльності, її психологічні особливості, спрямованість на вирішення соціотехнічних завдань. Розкрито сучасні вимоги до особистості фахівця з інженерії, як вітчизняних роботодавців, так і зарубіжних організацій, що займаються реєстрацією інженерів, зокрема Certified Professional for Requirements Engineering та EMF International Register of Professional Engineers.
Методологічні основи психології становлення професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Херсонський державний університет, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано науково-методологічні підходи до дослідження психології становлення професіоналізму майбутніх інженерів. Основними методологічними підходами та принципами стали: діяльнісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, концепція становлення особистості у процесі професіоналізації, генетичний принцип і принцип системності, принцип активності.
Психологічні особливості розвитку громадської активності студентів, як чинник психологічної допомоги в умовах освітнього простору
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2015) Богдан, Жанна Борисівна; Підбуцька, Ніна Вікторівна