Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гура, Тетяна Віталіївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна
В публікації висвітлено результати дослідження лідерських якостей в процесі професійної підготовки студентів-іноземців технічного закладу вищої освіти. Особлива увага приділена якостям сучасного ефективного управлінця-лідера. Визначені шість ознак ефективних здібностей лідерів. В статті охарактеризовано особливості ефективного лідерства в бізнес-управлінні, військовій сфері тощо. В статті висвітлені пріоритетні напрямки розвитку ефективного лідерства. Представлені особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства в закладі вищої освіти.
Потенціал формальної та неформальної освіти у розвитку професійної компетентності, лідерських якостей і лідерського потенціалу фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони та фахівців із правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України
(Академія Державної пенітенціарної служби, 2023) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна; Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія Вікторівна
Глобалізація та швидкі трансформаційні перетворення суспільства вимагають формування сучасних професійних компетенцій, лідерських якостей і лідерського потенціалу від фахівців усіх сфер життєдіяльності суспільства, в тому числі фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, безпеки та такої важливої сфери як пенітенціарна, що відповідає за підтримання належного рівня суспільної безпеки країни. Ключова роль у формуванні, розвитку та вдосконаленні професійних компетентностей, лідерських якостей та лідерського потенціалу належать освіті як формальній, так і неформальній. Саме формальна освіта завдяки нормативній складовій освітніх програм та можливості обирати індивідуальну стратегію навчання за рахунок вибіркових дисциплін дозволяє фор мувати конкурентоспроможного фахівця, мобільного, з притаманними професійно-важливими якостями, перспективного світогляду, культури, діловитості, здатності аналізувати виробничу ситуацію, готових до успішного вирішення ними повсякденних бойових і фахових завдань. Система неформальної освіти, яка може охоплювати систему підвищення кваліфікації фахівців (викладачів, персоналу установ тощо), може задовольнити потреби фахівців у набутті зазначеними фахів цями найкращих професійних навичок майбутнього на ринку праці, soft, hard, meta skills.
Інтерактивні методи у викладанні лідерських дисциплін
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна
Досліджено особливості застосування сінгапурського, проєктного, дослідницького, ігрового методів та коучінг-методу у викладанні лідерських дисциплін. Проаналізовано різницю проєктного та дослідницького методів, рольової та ділової гри. Обґрунтовано, що застосування інтерактивних методів навчання сприяють удосконаленню викладання лідерських дисциплін у вищій школі.
Тенденції розвитку вищої освіти та необхідність викладацького лідерства сучасних педагогів
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2020) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті узагальнено тенденції розвитку вищої освіти відповідно до соціокультурних трансформацій сучасного суспільства та на цій основі визначено особливу актуальність та практичну потребу розвитку викладацького лідерства у студентів та викладачів в системі сучасної педагогічної освіти України.
Необхідність формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук
(ТОВ "Друк плюс", 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана Миколаївна
У статті визначено, що викладацьке лідерство є важливим фактором удосконалення освітнього процесу ЗВО і формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук є необхідним та перспективним. Проте складність досягнення такої мети полягає у тому, що у суспільній думці та в уявленні самих майбутніх педагогів поняття «викладацька діяльність» та «лідерство» не взаємопов’язані між собою. Для перевірки цього припущення у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний університет» (НТУ «ХПІ») було проведено опитування студентів (N = 112) різних спеціальностей та окреме опитування 57 студентів спеціальності «Освітні, педагогічні науки». За результатами нашого дослідження як студенти освітніх, педагогічних наук, так і студенти інших спеціальностей не вважають, що лідерство є характерним для викладацької діяльності. Професійна компетентність сучасного викладача найбільшою мірою пов’язується з дидактичною компетентністю, зокрема здатністю зацікавлювати студентів та доступно викладати навчальний матеріал, тільки 1,8 % опитаних зазначили лідерство та лідерські якості як складову такої компетентності. Жоден із опитаних студентів не назвав професію викладача як таку, для якої важливою є готовність до лідерства. Більшість студентів спеціальності освітні, педагогічні науки не розуміють термін «викладацьке лідерство» та недостатньо усвідомлюють важливість готовності до викладацького лідерства для майбутньої професійної діяльності. У зв’язку з цим, важливими є як наукові дослідження, так і просвітницька робота, спрямовані на визначення викладацької діяльності як такої, якій може бути притаманний феномен лідерства. Для майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук потрібною є цілеспрямована робота для усвідомленнями ними сутності та важливості готовності до викладацького лідерства.
Взаємозв'язок лідерського потенціалу майбутніх фахівців із правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України з їхньою навчальною мотивацією та лідерським стилем педагогів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Солодовник (Бутенко), Тетяна Олександрівна
У статті визначено, що лідерська поведінка викладачів має взаємозв'язок із сприйняттям майбутніми фахівцями з правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України свого лідерського потенціалу. Для забезпечення успішного формування лідерського потенціалу у майбутніх фахівців з правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України рекомендовано педагогам профільних закладів освіти: по-перше, розвивати та вдосконалювати власний лідерський стиль; по-друге, ефективно використовувати мотивування здобувачів освіти до розкриття власного лідерського потенціалу.
Галузевий та регіональний контекст підготовки здобувачів вищої освіти другого та третього рівнів спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки"
(2022) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана Миколаївна; Середа, Наталія Вікторівна; Костиря, Ірина Валентинівна
Стаття присвячена питанню підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти другого та третього рівня спеціальності 011 "Оосвітні, педагогічні науки". На підставі системного підходу розкрито сутність галузевого та регіонального контексту підготовки магістрів та докторів філософії в умовах технічного університету. Встановлено регіональну специфіку освітньої галузі, спрямовану на підвищення якості інноваційної підготовки і процесу навчання фахівців (різних напрямів: інженерного, економічного, управлінського тощо), процесу викладання (підвищення рівня майстерності, педагогічного потенціалу, формування викладацького лідерства тощо). Представлена розгорнута характеристика освітньо-професійної програми (ОП 011) та освітньо-наукової програми (ОНП PhD 011), які відповідають тенденціям розвитку спеціальності та ринку праці, місії та стратегії розвитку НТУ "ХПІ" до 2025 року. Окреслено інноваційні напрями модернізації підготовки магістрів та докторів філософії вказаної спеціальності в умовах технічного університету.
Сутність та структурні компоненти базової професійної компетентності майбутніх інженерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Кузнецова, Ганна Анатоліївна
Проаналізовано поняття "компетентність", "професійна компетентність", "базова професійна компетентність", "базова професійна компетенція", “математична компетентність”. Проведено порівняння понять базової професійної компетентності і базової професійної компетенції. На основі аналізу і порівняння зазначених понять, отримано визначення поняття "базова професійна компетентність майбутнього інженера". Охарактеризовано структурні компоненти базової професійної компетентності майбутнього інженера.
Концептуальні засади інноваційно-стратегічного напряму підготовки майбутніх військових фахівців різних спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони в умовах освітніх трансформацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Романовський, Олександр Георгійович; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна; Солодовник (Бутенко), Тетяна Олександрівна
Статтю присвячено проблемі підвищення якості підготовки майбутніх військових фахівців різних спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони в умовах освітніх трансформацій. Аналіз літературних джерел довів, що процеси євроатлантичної інтеграції охоплюють усе більше сфер життєдіяльності нашої держави і торкаються сфери освіти. У ході дослідження встановлено, що модернізація освітньої діяльності відбувається в контексті європейських вимог, принципів і стандартів держав – членів НАТО. У статті представлено низку чинників, які зумовлюють необхідність вирішення проблеми підвищення якості підготовки військових фахівців різних спеціальностей. Представлений аналіз наукових досліджень, присвячених різним питанням організації військової освіти та підготовки військових кадрів до професійної діяльності. Розкрито положення концепції інноваційно-стратегічного напряму підготовки майбутніх військових фахівців різних спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони.
Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України
(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.