Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Феномен особистості як суб'єкта лідерської діяльності у класичних творах психологів і педагогів харківщини
(НТУ "ХПІ", 2017) Рибалка, В. В.
У статті висвітлюється розуміння особистості лідера, що відповідає науковим визначенням цього феномену, що склалися у теоріях особистості представників харківської наукової психологічної школи. Наводиться 10 визначень особистості відомих вчених – філософів, психологів і педагогів. Презентуються контентно-частотні атрибутивна та антиномічна формули особистості, завдяки чому психологічний портрет особистості лідера набуває змістовних аксіопсихологічних, акмеологічних, харизматичних тощо характеристик, що дає можливість сформувати мету і методи формування особистості лідера. Цьому сприятиме також наявність у педагогів та психологів персонологічного мислення та психологічної діяльності.
Психологія та педагогіка одухотворення особистості викладача та учнів і умов їх навчально-виховної праці
(НТУ "ХПІ", 2017) Рибалка, В. В.
У статті висвітлюється сутність змісту і процесу одухотворення, наводяться два його види, що відповідають або відносно нормальному, або екстремальному характеру соціальної ситуації у суспільстві та системі освіти, та класифікація за трьома вимірами - І - соціально-психолого-індивідуальним, ІІ - діяльнісним та ІІІ - віковим. Так, за першим виміром пропонуються засоби одухотворення, що відповідають таким підструктурам особистості, як: психосоціальність, спілкування, спрямованість, характер, самосвідомість, досвід, інтелект, психофізіологія та психосоматика. Одухотворення повинно мати діяльнісний характер і відповідати віковим можливостям педагогічних працівників і учнів, що надає їм додаткових групових та індивідуальних особливостей. На основі даної класифікації може бути запропонована певна програма одухотворення особистості педагогів, учнів та умов навчально-виховної діяльності. Наводяться приклади одухотворення.
Соціально-психологічні та духовні передумови розвитку сучасного громадянського суспільства та особистості громадянина як основа єдності і прогресу української держави
(НТУ "ХПІ", 2015) Рибалка, В. В.
У статті наголошується на актуальності розвитку сучасного громадянського суспільства та особистості громадянина в Україні, наводяться соціально-психологічні, духовні, конституціональні, правові, юридичні засади й досвід створення такого суспільства у світі, зокрема в Європі як перевірений часом шлях до реального народовладдя та ознака дієвої демократії. Пропонуються науково обґрунтовані принципи, цілі, методи, інституціональні форми і конкретні вимоги до побудови і функціонування українського громадянського суспільства з врахуванням сучасних кризових реалій, його продуктивної паритетної взаємодії з існуючими гілками влади, форми контролю діяльності і відповідальності владних і громадянських лідерів. Наводяться якості особистості лідера, які мають забезпечити успішне функціонування громадянського суспільства і влади. Підкреслюється необхідність обов'язкової відданості лідерів громадянського суспільства і представників влади позитивним духовним цінностям Добра, Краси, Істини, Віри, Надії, Любові і неприпустимість наявності в них ознак існування негативних цінностей - зла, спотворення, брехні, зневір'я, розпачу, ненависті. Лідер має бути справжнім патріотом України, любити свою країну та її громадян, а не владу та можливості її корупційного використання. За цих умов можлива єдність народу та прогресивний поступ України до миру і добробуту.
Формування системою освіти особистісних, духовних якостей в учнівської молоді як психопедагогічна умова успішності її особистого, професійного та громадянського життя
(НТУ "ХПІ", 2014) Рибалка, В. В.
У статті наголошується на величезному значенні особистості та її якостей - таких як соціальність, творчість, гуманізм, самосвідомість, духовність, культурність, життєвість, розвиненість, індивідуальність, ціннісність, діяльність, здатність до глобального мислення, інноваційної діяльності, інформативність, професійність, інтелігентність - у житті людини та суспільства. Розглядаються відповідні погляди видатних філософів, психологів, педагогів та історичні дані щодо долі різних країн з по-різному розвинутим прошарком особистостей і громадянським суспільством. Сучасна дійсність потребує створення в межах системи освіти Школи честі та гідності учнів як майбутніх громадян країни, в якій би вказані якості поціновувалися, розвивалися і використовувалися належним чином як найголовніший ресурс суспільства.
Духовний лідер українських освітян
(НТУ "ХПІ", 2014) Рибалка, В. В.
Честь і гідність особистості як духовні засади творчої праці сучасного професіонала: культурно-психологічні та аксіопсихологічні аспекти проблеми
(НТУ "ХПІ", 2012) Рибалка, В. В.
У статті розглядаються психологічні умови втілення у суспільне та приватне життя конституційних норм щодо честі та гідності громадянина і працівника. Головною серед цих умов виступає діяльнісне усвідомлення громадянами, психологами, педагогами, соціальними працівниками, менеджерами сутності феноменів честі та гідності особистості, що пов'язані з переживанням людиною своєї соціальної цінності та індивідуальної самоцінності.
Честь і гідність особистості як предмет професійної діяльності психолога і педагога
(НТУ "ХПІ", 2010) Рибалка, В. В.
У статті висвітлюються культурно-психологічні та аксіопсихологічні питання визначення феноменів честі та гідності особистості, їх значення для психології і педагогіки, умови піднесення, утвердження і захисту особистості від приниження засобами психологічної служби системи освіти.
Визначення особистості та суспільно-особистісна орієнтація професійної підготовки й інтелектуальної праці психологів і педагогів
(НТУ "ХПІ", 2014) Рибалка, В. В.
У cтaттi простежено формування інтелектуальної мотиваційно-змістової установки на сприйняття i розуміння людини як оcобиcтоcтi під час контент-aнaлiзувaння існуючих у вітчизняній науці визначень оcобиcтоcтi з формaльно-логiчної точки зору. Подано результати контентно-частотного aнaлiзувaння визначення категорії оcобиcтоcтi, яка утворюється структурною iєрaрхiєю низки головних атрибутивних категорій i понять; розроблено сукупну атрибутивну формулу оcобиcтоcтi та вiдповiдну до неї характеристику перcонологiчного інтелекту фiлоcофiв, пcихологiв i педaгогiв. У процесі перcонологiчної інтелектуальної пcихолого-педaгогiчної дiяльнicтi пропонуюється враховувати у роботi з людиною таку послідовність дій та етапів: формування вихiдної інтелектуальної мотиваційно-змістової установки на сприйняття i розуміння людини як оcобиcтоcтi в усій її складноcтi, урахування психологом i педагогом сукупної атрибутивної формули оcобиcтоcтi як змістовного інформаційно-пізнавального орiєнтирa; здійснення цілеформувального етапу як етапу формування орiєнтовної мети i завдання перcонологiчної інтелектуальної дiяльноcтi; емоційно-почуттєвий етап, на якому позитивні результати інтелектуальної дiяльноcтi психолога i педагога закріплюються засобами емоційного інтелекту.