Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss
Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".
Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина ЄвгенівнаУ даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.Документ Необхідність формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук(ТОВ "Друк плюс", 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана МиколаївнаУ статті визначено, що викладацьке лідерство є важливим фактором удосконалення освітнього процесу ЗВО і формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук є необхідним та перспективним. Проте складність досягнення такої мети полягає у тому, що у суспільній думці та в уявленні самих майбутніх педагогів поняття «викладацька діяльність» та «лідерство» не взаємопов’язані між собою. Для перевірки цього припущення у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний університет» (НТУ «ХПІ») було проведено опитування студентів (N = 112) різних спеціальностей та окреме опитування 57 студентів спеціальності «Освітні, педагогічні науки». За результатами нашого дослідження як студенти освітніх, педагогічних наук, так і студенти інших спеціальностей не вважають, що лідерство є характерним для викладацької діяльності. Професійна компетентність сучасного викладача найбільшою мірою пов’язується з дидактичною компетентністю, зокрема здатністю зацікавлювати студентів та доступно викладати навчальний матеріал, тільки 1,8 % опитаних зазначили лідерство та лідерські якості як складову такої компетентності. Жоден із опитаних студентів не назвав професію викладача як таку, для якої важливою є готовність до лідерства. Більшість студентів спеціальності освітні, педагогічні науки не розуміють термін «викладацьке лідерство» та недостатньо усвідомлюють важливість готовності до викладацького лідерства для майбутньої професійної діяльності. У зв’язку з цим, важливими є як наукові дослідження, так і просвітницька робота, спрямовані на визначення викладацької діяльності як такої, якій може бути притаманний феномен лідерства. Для майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук потрібною є цілеспрямована робота для усвідомленнями ними сутності та важливості готовності до викладацького лідерства.Документ Духовність лідера як стратегічна основа його харизми(НТУ "ХПІ", 2018) Романовський, Олександр Георгійович; Малєєва, Олександра АнатоліївнаУ статті відзначається роль і місце духовності в структурі особистості харизматичного лідера. Духовність розглядається як одна з важливіших детермінантів харизми лідера, необхідних на шляху до самоуктуалізації особистості. Проаналізовані роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників, присвячених проблемі. Обгрунтовується необхідність розвитку духовного компоненту.Документ Парадокси харизматичного лідерства(НТУ "ХПІ", 2017) Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр СеменовичОдним з найпоширеніших різновидів лідерства виступає харизматичне лідерство. Воно відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні нормальної життєдіяльності суспільства. Однак для багатьох рішень і дій, вчинків і поведінки харизматичних лідерів й самого способу їхнього життя та діяльності характерним є прояв цілої низки парадоксів. Вони зумовлені як парадоксальністю самого феномену харизми, так і її впливом на діяльність лідера та його взаємовідносини з іншими людьми. Парадоксальність харизми лідера полягає у її подвійній природі через суб'єктивну приналежність й одночасно об'єктивний характер прояву та впливу на інших людей. Аналіз парадоксів харизматичного лідерства свідчить про їх істотну позитивну роль у взаємодії лідера з іншими людьми та мобілізацію їхніх зусиль і енергії на успішне досягнення заздалегідь визначених цілей.Документ Феномен парадоксального лідерства(Українська інженерно-педагогічна академія, 2016) Романовський, Олександр Георгійович; Пономарьов, Олександр СеменовичАналіз феномену лідерства свідчить, що його функціонування часто супроводжується проявами різних парадоксів. Парадокси зустрічаються в рішеннях і діях лідерів, у їх висловлюваннях і вчинках, в поведінці і способі життя. Найчастіше саме парадокси забезпечують лідерам ефективне розв'язання складних проблемних ситуацій. Причиною парадоксів є відмінність психічних та інтелектуальних якостей лідерів від переважної більшості звичайних людей. Одна з таких відмінностей полягає в особливому баченні та оцінці лідерами складних проблемних ситуацій, в поєднанні у них знань, досвіду та розвиненої інтуїції. При цьому прояви особливостей свого життя і діяльності лідери вважають цілком природною нормою, в той час як більшості інших людей вони уявляються парадоксальними. У статті проаналізовано природу і характерні прояви парадоксального лідерства. Виявлено, що вони здатні істотно посилювати інтенсивність лідерського впливу й підвищувати ефективність діяльності колективу, який зазнає цього впливу. Показано, що парадоксальне лідерство та його прояви створюють своєрідний зворотний зв'язок, впливаючи не тільки на послідовників, а й на самого лідера як носія цих якостей.Документ Ідеї академіка І. А. Зязюна у системі підготовки українських лідерів нового покоління(НТУ "ХПІ", 2016) Романовський, Олександр ГеоргійовичВ статті розглядаються основні положення концепції підготовки нової генерації національних лідерів, розробленої співробітниками кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами імені академіка І. А. Зязюна НТУ "ХПІ". Основні положення Педагогіки добра І. А. Зязюна представлено як витоки формування концепції. Подаються основні напрямки формування лідерів в НТУ "ХПІ": розвиток внутрішніх ресурсів особистості; розвиток навичок взаємодії людини з оточуючими і їх активізація в динаміці дій лідера. Аналізуються конкретні етапи та кроки реалізації кожного з напрямків.Документ Моральні основи прийняття рішень майбутніми лідерами в сфері бізнесу(Національний авіаційний університет, 2016) Романовський, Олександр Георгійович; Книш, Анастасія ЄвгенівнаУ статті представлено аналіз проблеми моральності прийняття рішень лідерами в сфері бізнесу. Уточнюється співвідношення понять "мораль", "моральність". Вивчаються шляхи впливу рівня моральності лідерських рішень на ефективність діяльності організації. Детально розглядаються базові людські цінності, що складають основу морального профілю особистості лідера в бізнес-сфері. Представлено авторську модель аналізу моральності лідерських рішень, що поєднує в собі класичний підхід до оцінки моральності суджень Л. Колберга та, сформульований Д. Хайдтом з колегами, підхід до визначення моральної спрямованості особистості. Аналізується актуальність та критика досліджень Л. Колберга. Детально розглядається базове для концепції Д. Хайдта поняття "моральних засад" та вивчається зміст моральних засад, притаманних сучасній людині. На базі цих двох теоретичних концепцій виділяються шість можливих варіантів моральності при прийнятті рішень: консервативний преконвенційний, консервативний конвенційний, консервативний постконвенційний, ліберальний преконвенційний, ліберальний конвенційний, ліберальний постконвенційний. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей прояву моральності при прийнятті рішень студентами потенційними лідерами в сфері бізнесу. Наводяться рекомендації щодо підвищення рівня моральності потенційних та реальних лідерів.Документ Особистість сучасного керівника в аспекті теорії духовного лідерства(НТУ "ХПІ", 2013) Романовський, Олександр Георгійович; Середа, Наталія ВікторівнаСтаття присвячена актуальним проблемам дослідження питань лідерства. Розглядаються сутність поняття "лідерство", теорії лідерства. Особлива увага приділяється аналізу теорії духовного лідерства; розкривається суть основних чеснот, необхідних сучасному керівникові-лідерові: великодушність, смиренність, розсудливість, мужність, самовладання і справедливість.