Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23

Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.
Motivation Behind the Preference of Distance Education of Higher Education Students
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2022) Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.; Chebakova, Yu. G.; Shtuchenko, I. Ye.; Babchuk, Olena
It was determined that 38% of students are positive about distance education and see great opportunities for its implementation. But only 22.75% of students consider distance learning to be the best option for educational process organisation, and 21.8% are in favour of an exclusive face-to-face format. The most popular form among students is a mixed form of education (55.45%). Students with a positive attitude to distance education are characterised by the highest scores on intrinsic motivation, self-efficacy and career motivation.
Connection between personal perfectionism and efficiency of students’ learning activities
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2020) Romanovskyi, O. G.; Pidbutska, N. V.; Shtuchenko, I. Ye.; Knysh, A. Ye.
The level of learning efficiency of students depends on the pace of learning, the quality of learning, the ability to generalize and synthesize new information. Positive statistically significant correlations were found between perfectionism and student learning efficiency.
Psychological Safety of Volunteers During the War
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2023) Pidbutska, N. V.; Demidova, Yu. Ye.; Knysh, A. Ye.
It was determined that the largest subgroup in the general group of respondents were volunteers with a high level of emotional exhaustion (46%) – these are people who feel general tension and do not remember the last time they experienced positive emotions. Among all the indicators of psychological safety, the indicators of moral-communicative and internal comfort turned out to be the least developed.
Gender aspects of empathy in online learning of adolescents
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2020) Pidbutska, N. V.; Demidova, Yu. Ye.; Knysh, A. Ye.
During the study, the aim has been achieved and all the objectives have been fulfilled, in particular: 1) “involvement in online learning” and "quality of online learning" are defined as criteria for online learning successful performance; 2) expert assessment of the study results is carried out, allowing us to determine that female participants show mainly medium and high levels of online learning performance, while male participants show low and medium-level results; 3) it is determined that the correlation between the level of performance of online learning and empathy in the group of girls is higher than in the group of boys.
Coaching Approach as a Necessary Condition for the Manifestation of Lecturer Leadership
(Ассоциация открытой дипломатии, Грузия, 2018) Knysh, A. Ye.
В тезисах анализируются проблемы высшего образования. Описываются вызовы, которые стоят перед современным преподавателем. Рассматриваются приемы коучингового подхода в образовании, которые укрепляют лидерскую позицию преподавателя.
Ресурси резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю під час воєнного стану
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна
Стаття присвячена дослідженню ресурсів резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю в сфері надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії. Дослідження сфокусоване на вивченні рівня резільєнтності та копінг механізмів, які забезпечують здатність майбутніх психологів до адаптації в умовах постійного емоційного стресу. В дослідженні взяли участь 50 майбутніх психологів у віці 18-22 роки як респонденти, що були поділені на дві групи залежно від наявності чи відсутності волонтерського досвіду під час воєнного стану. Було виявлено, що майбутні психологи, які займаються волонтерською діяльністю в основному спираються на когнітивні та поведінкові копінги і недостатньо використовують емоційні, що може вказувати на їхню неготовність працювати з власними емоціями.
Комунікативні властивості студентів-психологів, схильних до лідерства
(Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна; Чебакова, Юлія Григорівна
Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів-психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності "Психологія", що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку.
Гендерні особливості полікомунікативної емпатії студентів-лідерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Розглянуто проблему прояву полікомунікативної емпатії у студентів, що характеризуються вираженими лідерськими якостями. Було проаналізовано роль емпатії в становленні лідерського стилю студентів. В ході дослідження було визначено, що емпатія є однією з найбільш важливих рис в структурі особистості сучасного студентського лідера, а її формуванню має приділятися особлива увага в закладах вищої освіти. Емпіричне дослідження лідерських здібностей дозволило визначити, що близько 29% студентів володіють вираженими на високому рівні лідерськими здібностями. Аналіз гендерних особливостей прояву полікомунікативної емпатії студентів-лідерів дозволив визначити, що у дівчат емпатія розвинена краще, ніж у хлопців. В статті наводяться перспективні напрямки розвитку теми дослідження.
Оцінка дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних здобувачів І-ІІІ рівнів вищої освіти спеціальності "Психологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Стаття присвячена проблемі дослідження рівня розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних у майбутніх психологів, що навчаються за різними рівнями вищої освіти. Для проведення дослідження було залучено здобувачів вищої освіти за трьома рівнями та п’ятьох докторів психологічних наук як експертів. Респондентам (n=75) пропонувалося виконати практичне завдання, яке мало на меті продемонструвати їхню здатність до перетворення простого практичного питання на модель дослідження, що враховувала б всі необхідні етапи та методи математичної обробки даних. Було проаналізовано результати досліджень, які вказують на наявність статистично вірогідних відмінностей і рівні розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних. Було визначено, що найвищим цей показник є у здобувачів за третім, а найнижчим – за другим рівнем вищої освіти.