Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Тенденції розвитку вищої освіти та необхідність викладацького лідерства сучасних педагогів
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2020) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті узагальнено тенденції розвитку вищої освіти відповідно до соціокультурних трансформацій сучасного суспільства та на цій основі визначено особливу актуальність та практичну потребу розвитку викладацького лідерства у студентів та викладачів в системі сучасної педагогічної освіти України.
Необхідність викладацького лідерства для інтенсифікації навчальної діяльності студентів в сучасних умовах
(Класичний приватний університет, 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті обґрунтовано необхідність викладацького лідерства для інтенсифікації навчальної діяльності студентів в сучасних умовах. Результати проведеного анкетного опитування показали, що найбільшу кількість тижневого часу у студентів займає робота (у середньому 19,1 год.), за комп’ютером для розваг та спілкування студенти проводять 17 год., а на аудиторне навчання витрачається 16,3 год. Меншу кількість часу студенти витрачають на спілкування з друзями – 11,8 год. та позааудиторне навчання – 10,6 год. на тиждень. Студенти показали недостатню мотивацію до навчальної діяльності. Підсумовано загальну кількість часу на навчання студентів (навчання в університеті та позааудиторне навчання), а також всі відповіді, що стосувалися розваг та спілкування: за комп’ютером, розваги офлайн, спілкування з друзями, перегляд телебачення, хобі. За оцінками студентів вони витрачають у 1,7 разів більше часу на розваги, ніж на навчання. Загалом 80,3% студентів зазначили, що у середньому на тиждень вони розважаються більше, ніж навчаються (можна порівняти з 28,3% студентів, які працюють більше, ніж навчаються), а 52,5% – розважаються більше, ніж навчаються та працюють разом. Трохи менше половини опитаних студентів навчається менше однієї години в день у вільний час, але дві треті студентів більше однієї години розважається та спілкується за комп’ютером. Не можна заперечувати, що результати професійної підготовки безпосередньо залежать від того, наскільки старанно та наполегливо студенти готові навчатися. В таких умовах особливого значення набуває трансформаційне лідерство викладача, оскільки лідерство означає вплив на мотивацію студентів та їх більш усвідомлене ставлення до організації свого часу та процесу навчання. Викладачі-лідери відзначаються сильним відчуттям цілей, захопленістю своєю дисципліною та здатністю надихнути студентів до прагнення вирішувати складні завдання. Подальших досліджень потребує проблема розвитку викладацького лідерства у педагогів вищої школи.
Результати наукової діяльності педагога вищої школи як показник викладацького лідерства
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2020) Резнік, Світлана Миколаївна
Розроблено модель оцінюваннярезультатів наукової діяльності педагога вищої школи як показника викладацького лідерства, яка включає здатність до: проведення досліджень (цінності, мотивація, знання й уміння (загальні дослідницькі та предметні спеціальні), етичні якості як запорука академічної доброчесності, рефлексія та оцінювання); представлення результатів дослідження (написання статей, доповідей, участь у конференціях, семінарах та ін., захист дисертації); популяризації (розповсюдження результатів дослідження через викладання, навчання та взаємодію, максимальне представлення у мережі Інтернет (репозитарії, профілі авторів у ORCID, базах даних, спеціалізованих соціальних мережах); співпраці (обмін досвідом, професійне спілкування та налагодження контактів, участь у проєктах, грантах, колективних дослідженнях, стажування, міжнародні контакти, контакти з бізнесом та підприємствами, органами державної влади та місцевого самоврядування); самовдосконалення (постійне ознайомлення з новітніми дослідженнями, використання їх у педагогічній та науковій роботі, вдосконалення англійської як міжнародної мови спілкування наукової спільноти, підвищення наукової кваліфікації); наставництва та сприяння дослідженням (участь у підготовці науково-педагогічних працівників, викладання дисциплін з організації та методики досліджень, допомога молодим ученим, участь у спецрадах, опанування та рецензування, керівництво науковою роботою студентів, керівництво аспірантами, консультування докторантів); організації та самоорганізації (керівництво науковою школою, науковими проєктами та темами, науковими професійними об’єднаннями та асоціаціями, організація проведення конференцій, семінарів, самоорганізація). Обґрунтовано, що модель має особливу значущість в умовах сучасних тенденцій реформування освітньо-наукової галузі.
Необхідність формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук
(ТОВ "Друк плюс", 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана Миколаївна
У статті визначено, що викладацьке лідерство є важливим фактором удосконалення освітнього процесу ЗВО і формування готовності до викладацького лідерства у майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук є необхідним та перспективним. Проте складність досягнення такої мети полягає у тому, що у суспільній думці та в уявленні самих майбутніх педагогів поняття «викладацька діяльність» та «лідерство» не взаємопов’язані між собою. Для перевірки цього припущення у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний університет» (НТУ «ХПІ») було проведено опитування студентів (N = 112) різних спеціальностей та окреме опитування 57 студентів спеціальності «Освітні, педагогічні науки». За результатами нашого дослідження як студенти освітніх, педагогічних наук, так і студенти інших спеціальностей не вважають, що лідерство є характерним для викладацької діяльності. Професійна компетентність сучасного викладача найбільшою мірою пов’язується з дидактичною компетентністю, зокрема здатністю зацікавлювати студентів та доступно викладати навчальний матеріал, тільки 1,8 % опитаних зазначили лідерство та лідерські якості як складову такої компетентності. Жоден із опитаних студентів не назвав професію викладача як таку, для якої важливою є готовність до лідерства. Більшість студентів спеціальності освітні, педагогічні науки не розуміють термін «викладацьке лідерство» та недостатньо усвідомлюють важливість готовності до викладацького лідерства для майбутньої професійної діяльності. У зв’язку з цим, важливими є як наукові дослідження, так і просвітницька робота, спрямовані на визначення викладацької діяльності як такої, якій може бути притаманний феномен лідерства. Для майбутніх фахівців освітніх, педагогічних наук потрібною є цілеспрямована робота для усвідомленнями ними сутності та важливості готовності до викладацького лідерства.
Професійні ролі викладача-лідера в умовах інформатизації та глобалізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
Керування самостійною роботою студента як важлива функція викладача-лідера ХХІ століття
(ТОВ Фірма "Планер", 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті проаналізовано результати анкетного опитування студентів щодо особливостей самостійної позааудиторної роботи. Визначено, що найбільш часто студенти шукають інформацію в Інтернеті за дисциплінами, виконують письмові домашні завдання, вивчають додаткову інформацію не за програмами навчання та читають конспект лекцій. Найрідше виконуються такі специфічні види роботи як курсове проектування та розрахункові роботи. Особливу увагу було приділено аналізу того, наскільки студенти готові навчатися кожного дня та протягом тижня, оскільки саме старанне, постійне, неперервне навчання приносить найкращі результати. Кожного дня або декілька разів на тиждень або вивчають конспект, та/або читають навчальну літератури, та/або читають наукову літературу 61 % студентів, що, з одного боку, є непоганим показником, але, з іншого, це означає, що 39 % опитаних навчаються явно недостатньо. Стосовно старанного навчання кожного дня – показники набагато нижчі. Всього 40 % кожного дня займаються якимось видом самостійної роботи, при чому тільки 10,5 % кожного дня читають або конспект, або навчальну, або наукову літературу. Загалом, як видно з отриманих нами результатів, самостійна робота студентів потребує значної інтенсифікації. На основі результатів опитування обґрунтовано, що в сучасних умовах інформаційного суспільства підвищується значущість керування самостійною роботою студента як важливої функції сучасного викладача-лідера.
Взаємозв'язок лідерського потенціалу майбутніх фахівців із правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України з їхньою навчальною мотивацією та лідерським стилем педагогів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Солодовник (Бутенко), Тетяна Олександрівна
У статті визначено, що лідерська поведінка викладачів має взаємозв'язок із сприйняттям майбутніми фахівцями з правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України свого лідерського потенціалу. Для забезпечення успішного формування лідерського потенціалу у майбутніх фахівців з правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України рекомендовано педагогам профільних закладів освіти: по-перше, розвивати та вдосконалювати власний лідерський стиль; по-друге, ефективно використовувати мотивування здобувачів освіти до розкриття власного лідерського потенціалу.
Leadership and education, science and business management efficiency
(Editura AGIR, Bucharest, 2020) Radu, S. M.; Romanovskyi, O. G.; Iliaș, N.; Ponomaryov, O.; Frățilă, C. O.; Hura, Т.; Iliaș, I. T.; Reznik, S. M.
In this work, was analysed the features of leadership in such three important areas of public life as science, education and business in the context of ensuring effective management. Science today is the main source of knowledge and a powerful factor in innovative development, education acts as the sphere of production of staffing in science, business, and all other spheres of public life, and business in the conditions of a market economy actually performs the function of providing life support to society. In this work, scientific-theoretical and psychological-pedagogical aspects of the very leadership phenomenon and its role in ensuring the effectiveness of managing the joint activities of people is intertwined. Particular attention is paid to the characteristic features of governance in a post-industrial society, which is largely based on the principles of innovative development. Therefore, a modern leader must be an innovatively thinking person, improve his managerial skills and methods of influencing staff.
Лідерський стиль викладачів вищої школи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
Результати проведеного дослідження показали, що викладачі вищої школи найбільшою мірою проявляють демократичний стиль. У той же час практично половина студентів вказують, що авторитарний стиль або притаманний викладачам більшою мірою, ніж інші, або рівною мірою з демократичним та ліберальним. Визначено необхідність цілеспрямованого розвитку у викладачів вищої школи здатності використовувати у навчальній практиці найбільш ефективний демократичний стиль.