Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Ескіз
    Документ
    Завдання самоосвіти майбутніх інженерів-бакалаврів в умовах математичної, хімічної та професійної підготовки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Романовський, Олександр Георгійович; Солодовник, Тетяна Олександрівна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Гура, Тетяна Віталіївна
    Статтю присвячено проблемі самоосвіти як феномену у швидкозмінних реаліях сьогодення. У ході дослідження доведено актуальність володіння високим рівнем самоосвітньої компетентності як важливої складової професійної компетентності майбутнього фахівця технічного профілю, визначено та проаналізовано провідні завдання самоосвіти майбутніх інженерів-бакалаврів в умовах математичної, хімічної та професійної підготовки.
  • Ескіз
    Документ
    Професійно-особиснісний саморозвиток майбутніх інженерів у процесі навчання: сутність і механізми
    (Інститут психології ім. Г. С. Костюка, 2020) Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Гура, Тетяна Віталіївна; Галущак, Ірина Володимирівна
    В статті розглянуто сутність професійно-особиснісного саморозвитку (ПОС) і необхідність формування готовності студентів до нього в процесі навчання у ЗВО. Визначено головні механізми цілеспрямованого впливу людини на саму себе: самопізнання, самовизначення, самоосвіта, самоконтроль, саморегуляція, самовиховання, самостійна робота. Приведено результати першого етапу педагогічного експерименту по формуванню готовності до ПОС. Показано більш високий рівень студентів експериментальної групи, що є результатом їх цілеспрямованої самостійної роботи і педагічно-психологічного супроводу викладачами кафедри. В статті звернена увага на низьку психологічну готовність майбутніх інженерів та недостатню розробленість інноваційних педагогічних технологій, які сприятимуть формуванню у студентів готовності до ПОС.
  • Ескіз
    Документ
    Формування духовності у студентів майбутніх лідерів машинобудівного профілю: самопізнавальний та саморозвивальний аспекти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гура, Тетяна Віталіївна; Кравцова, Наталія Вікторівна; Конкін, Валерій Миколайович
    В статті визначено, що розвитку духовності у майбутніх лідерів машинобудівного профілю у процесі навчання в закладах вищої освіти (ЗВО) може сприяти розвиток особистісних якостей: вольових, рефлексивних, усвідомлення своїх цілей і можливостей, освоєння навичок самопізнання і саморегуляції, розвиток самостійності. Формування духовності студентів технічних ЗВО безпосередньо залежить від тих смислів і цінностей, які вони знаходять у професійній діяльності. В статті доведено, що формування професійної свідомості студентів є підґрунтям для формування духовності студента-майбутнього лідера ТЗВО. Зроблений детальний аналіз самопізнанню як спрямованості людини на пізнання своїх фізичних, духовних можливостей і якостей. Особлива увага при формуванні духовності приділяється самооцінці, самосвідомості, самоконтролю, самовдосконаленню так як формування духовності вимагає наявності вольових якостей з боку студента-майбутнього лідера машинобудівного профілю. В статті підкреслений зв'язок самовдосконалення особистості з її самовихованням, самопрограмуванням на успіх. Доведено, що самопізнання – одне з найскладніших і наваж-ливіших завдань виховання духовності , оскільки воно зумовлює саморозвиток і самовдосконалення особистості студента - майбутнього лідера машинобудівного профілю.
  • Ескіз
    Документ
    Психологічний тренінг розвитку особистісного досвіду у майбутніх психологів
    (ТОВ "Інформаційні системи", 2010) Чала, Юлія Миколаївна
    В даній статті проаналізовано можливості самопізнання студентів з метою їх подальшого самовдосконалення та самовизначення; стимулювання співпереживання та емпатії; активізація рефлексії, самовиховання, озброєння прийомами роботи над собою; дослідження та розвиток системи ціннісних орієнтацій, що характеризують внутрішню готовність людини до здійснення певної діяльності щодо задоволення потреб та інтересів.
  • Ескіз
    Документ
    Роль педагогического руководства в процессе профессионального самовоспитания личности студента
    (НТУ "ХПИ", 2018) Лютый, Н. Н.
    В статье раскрыта роль педагогического руководства в процессе самовоспитания личности студента и качества преподавателя-лидера, способствующих этому процессу.
  • Ескіз
    Документ
    Программа самовдосконалення суб’єктів освітнього процесу
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Перехрест, Н. В.
    Статтю присвячено проблемі забезпечення процесу саморозвитку та самовдосконалення суб’єктів освітнього процесу у вищих навчальних закладах. Розкриваються особливості співвідношення самоприняття і прагнення до самовдосконалення у суб’єктів освітнього процесу вузу, їх вплив на спрямованість навчальної мотивації студентів. У полі зору перебувають питання самоосвіти, особистісного росту, професіоналізму.
  • Ескіз
    Документ
    Комп’ютерна програма педагогічного тестування для самодіагностики курсантів з навчальних дисциплін
    (НТУ "ХПІ", 2016) Комишан, А. І.
    Розглянуто питання щодо застосування комп’ютерного тестування курсантів на стадії їхньої самодіагностики рівня знань. Визначено, що комп’ютерне самотестування курсантів має сприяти виявленню прогалин у їхніх знаннях з точки зору якісної підготовки до контрольних навчальних заходів з навчальних дисциплін та подальшої їх ліквідації у процесі самостійної підготовки. На основі аналізу існуючих комп’ютерних програм педагогічного тестування наведено критерії, яким має відповідати комп’ютерний програмний продукт самотестування та представлено характеристику створеного комп’ютерного програмного продукту "Сократ" для самодіагностики якості засвоєння майбутніми військовими фахівцями навчальних дисциплін, а також висвітлено результати його практичної реалізації.
  • Ескіз
    Документ
    Сутність професійно-особистісного саморозвитку майбутніх фахівців та його механізми
    (ТОВ фірма "Планер", 2013) Романовський, Олександр Георгійович; Канівець, Марина Вікторівна
    У статті наведено узагальнений теоретичний аналіз підходів до вивчення проблеми професійно-особистісного саморозвитку майбутніх фахівців. Розглянуто сутність і механізми даного процесу, а також необхідні умови для його успішного протікання.
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічні умови формування у студентів вищих технічних навчальних закладів спрямованості на успішну професійну діяльність
    (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2010) Грень, Лариса Миколаївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти - Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2010. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування у студентів вищих технічних навчальних закладів спрямованості на успішну професійну діяльність. У дисертації розкрито суть і структурні складові спрямованості студентів на успішну професійну діяльність. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування у студентів вищих технічних навчальних закладів спрямованості на успішну професійну діяльність (забезпечення позитивної мотивації професійної підготовки; широке запровадження елементів контекстного навчання, спрямованого на оволодіння знаннями, вироблення професійних умінь, набуття професійного досвіду та професійно-особистісних якостей як основи успішної трансформації навчальної діяльності студентів у професійну діяльність спеціаліста; залучення студентів до професійного самовиховання, спрямованого на самореалізацію особистості майбутнього спеціаліста). У процесі проведення експериментальної роботи доведено, що реалізація визначених умов у процес професійної підготовки майбутніх інженерів сприяє значному підвищенню рівня сформованості їхньої спрямованості на успішну професійну діяльність.
  • Ескіз
    Документ
    Will formation as a necessary condition of a leader’s personality self-education in the learning process
    (НТУ "ХПИ", 2015) Romanovskyi, O. G.; Hren, L. M.
    The article deals with the problem of will and its formation in the process of training at college as a necessary condition of self-education of a leader’s personality. Interrelation of this process with motivation and the process of personality’s self-governance is shown. The role of self-control and personality qualities pertaining to it has been studied. It has been established that the more rationally the acts of self-control are distributed the larger number of energetic possibilities can be released to manifest a will-effort, and the more intensive it may become. A great attention is paid to personality’s self-education, its content, diagnostics, stimulation, and the role of pedagogic guidance.