Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Технохімічний та мікробіологічний контроль виробництва спирту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зінченко, Марія Георгіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
У першій частині лабораторного практикуму докладно описано методику й техніку виробництва етилового спирту з меляси в лабораторних умовах. Викладено хімічні та мікробіологічні методи технологічного контролю спиртового виробництва на стадіях приготування та зброджування мелясного сусла; наведені приклади розрахунків основних контрольних показників процесу. У посібник включено рецепти приготування розчинів живильних середовищ, реактивів, що використовуються в аналізах. Практикум призначений для студентів спеціальності «133 Галузеве машинобудування» спеціалізації 133.07 «Обладнання переробних і харчових виробництв»
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Спеціальне обладнання переробних виробництв сільськогосподарської продукції"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна
Ефективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції, що випускається, значною мірою залежить від випереджаючого розвитку виробництва нового технологічного обладнання, машин і апаратів, упровадження методів техніко-економічного аналізу, який забезпечує вирішення технічних питань й економічну ефективність технологічних і конструкторських розробок. Важлива роль у вирішенні всіх цих питань належить інженерно-технічним працівникам й керівникам виробництва, підготовка яких здійснюється у вищих учбових закладах. При підготовці висококваліфікованих інженерних кадрів значне місце відводиться самостійній творчій роботі студентів старших курсів, якою є курсове проєктування. Курсове проєктування входить до навчально-методичного комплексу дисципліни «Спеціальне обладнання переробних виробництв сільськогосподарської продукції», яка відноситься до вибіркових компонентів освітньо-професійної програми «Галузеве машинобудування» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування». Воно закріпляє та узагальнює знання, які студенти отримали під час лекційних і практичних занять зі спеціального обладнання переробних виробництв. У курсовому проєкті повинні бути вміло використані й синтезовані знання, отримані в результаті вивчення загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін навчального плану. Поряд з цим курсове проєктування повинно навчити студента роботі з довідковою літературою, держстандартами, номограмами, нормами і розцінками, вміло поєднуючи їх з теоретичними знаннями, отриманими в процесі вивчення курсу.
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біотехнологічний захист навколишнього середовища"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Інтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу "Біотехнологічний захист навколишнього середовища" належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій. Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі "Біотехнологічний захист навколишнього середовища", знайомлять з формами та організацією цієї роботи.
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Інтеграція України до загальноєвропейського науково-освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої технічної школи, переходу до принципово нових форм викладання природничих, та технічних дисциплін. Концепція модернізації сучасної української вищої освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів» належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності. Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички. Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність: більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість у набутті знань; виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості; заповнювати «інформаційний вакуум» необхідними науковими знаннями; позбавитися від так званого «явища вторинної неграмотності», зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки; формувати професійну компетентність; набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента та педагога - керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів. Кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу або поверхове знайомство із історичними подіями та процесами. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору. Дані методичні вказівки визначають роль та місце самостійної роботи у курсі «Біологічні методи очистки стічних вод та переробки відходів», знайомлять з формами та організацією цієї роботи.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Вивчення термічних методів стерилізації живильних середовищ, лабораторного посуду та інструментів"
(2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Мета роботи - ознайомлення з методами стерилізації живильних середовищ, лабораторного посуду і інструментів, обладнанням і правилами роботи обладнання і пристроїв для термічної стерилізації. Освоєння способу стерилізації живильних середовищ насиченим паром під тиском (автоклавування).
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження якості природної і питної води"
(2024) Зінченко, Марія Георгіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Якість води являється визначним фактором для її практичного використання. Під якістю природної і питної води розуміють сукупність властивостей, які обумовлені характером домішок, що знаходяться у воді. За своєю природою домішки поділяються на органічні та неорганічні. Окрему групу складає мікрофлора і мікрофауна природних водоймищ, які значно впливають на якість води в самому водоймищі, а також на роботу очисних споруд і систем водопостачання промислових підприємств.
Біохімічні і мікробіологічні основи харчової та бродильної технології
(2023) Зінченко, Марія Георгіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Наведено характеристики та методи культивування мікроорганізмів, застосовуваних у харчової та бродильної технології; розглянуті технологічні основи промислових виробництв, що базуються на використанні мікроорганізмів (харчових дріжджів, пива, оцту). Розглянуті питання спеціальної мікробіології. Деякі розглянуті теми забезпечено прикладами розв’язання задач. Призначено для студентів спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» всіх форм навчання.
Екструзійна технологія виробництва сухих харчових продуктів
(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023) Зінченко, Марія Георгіївна; Ворона, Данило Олександрович
Інноваційні технології переробки органічних відходів тваринницьких підприємств
(NGO "European Scientific Platform", 2020) Шумейко, Катерина Русланівна; Зінченко, Марія Георгіївна
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження якості природної і питної води" з дисципліни "Спеціальне обладнання переробних виробництв сільськогосподарської продукції"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Зінченко, Марія Георгіївна; Забіяка, Наталія Анатоліївна
Освоєння методів санітарно-мікробіологічного контролю якості природної і питної води, визначення вмісту у воді бактерій групи кишкової палички.