Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 95
  • Ескіз
    Документ
    Застосування нової сировини у функціональних продуктах харчування для збагачення мікронутрієнтами
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Кричковська, Лідія Василівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Дубоносов, Володимир Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Протигрибкова дія ефірних олій
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Кричковська, Лідія Василівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Хохленкова, Н. В.; Дубоносов, Володимир Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Застосування нано і біотехнологічної сировини при створенні препаратів для сільського господарства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кричковська, Лідія Василівна; Лисак, Павло Юрійович; Дубоносов, Володимир Леонідович; Грицаєнко, Ю. А.
    Стаття присвячена розгляду питання про можливість застосування фуллереновмістної води в складі гуміновмісних ростостимулюючих препаратів для сільського господарства з додаванням відходів дріжджового виробництва. Зовсім недавно проблеми економіки та екології сприймали як протилежні. В даний час виникла необхідність взаємообумовленого і взаємовигідного поєднання економічних і екологічних інтересів, що стало основою для проведення даного дослідження. Аналіз стічних вод підприємства, що виробляє дріжджі показує наявність великої кількості хімічних і органічних речовин, які становлять певну небезпеку для навколишнього середовища, але представляє корисність після переробки відходів для використання в сільському господарстві. Найбільша кількість речовин знаходиться у відходах, після етапу виробництва чистої культури. В експерименті показано, що застосування структурованої води в поєднанні з біологічно активними відходами виробництва хлібних дріжджів, отриманими на основі штаму Saccharomyces cerevisiae збільшують врожайність зернових культур. Виходячи зі встановленого факту широкого і універсального спектра біологічної активності водно-вуглецевої структури гідратованих фулеренів, за даними патентної та науково-технічної літератури, вони широко не випробовувалися як регулятори росту рослин. Нами буде досліджено взаємодію речовин зі структурованою фулеренами водою, досліджено вплив поверхнево-активних речовин на утворення та стабільність емульгованих гуматів з плівко утворювачами, адгезивні властивості компонентів, вплив концентрованої бродильної рідини дріжджів відсепарованої після стадії вирощування чистої культури хлібопекарських дріжджів, випробувано вплив як фулереноподібної структури-шунгіту природного походження так і гідратованих фулеренів - високостабільних дрібнодисперсних водних розчинів нативних фулеренів (мають властивості ліофобних молекулярно-колоїдних систем) на врожайність зернових, захист вегетуючих рослин. Результатом роботи буде обґрунтування принципів методології застосування наноструктурних речовин для використання в біотехнологіях багатофункціональних високоефективних препаратів для сільського господарства з біологічно активними добавками.
  • Ескіз
    Документ
    Контроль та керування процесу екстракції в промисловій біотехнології бета-каротину з Blakeslea trispora
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бєлінська, Анна Павлівна; Варанкіна, Олександра Олександрівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Кричковська, Лідія Василівна
    Досліджено технологічні параметри, а саме температуру і тривалість процесу екстракції β-каротину з біомаси міцеліального гриба Blakeslea trispora рослинними оліями різного жирнокислотного складу і з різним вмістом природних антиоксидантів: рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною. Створено статистичні моделі залежностей вмісту β-каротину в олійних екстрактах означених рафінованих дезодорованих олій від температури та тривалості екстракції, а також величини аналітичних чисел, що характеризують вміст вільних жирних кислот (кислотне число) та первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидне число) від температури та тривалості екстракції. Визначено раціональні параметри екстракції β-каротину з біомаси Blakeslea trispora обраними екстрагентами (рафінованими дезодорованими соняшниковою, високоолеїновою соняшниковою, кукурудзяною і кунжутною оліями) для керування технологічними властивостями його розчинів. Доведено, що застосування вказаних рафінованих дезодорованих олій як екстрагентів практично не впливає на вміст цільового продукту в олійних екстрактах біомаси, але впливає на аналітичні числа екстрактів, що характеризують вміст вільних жирних кислот, пероксидів та гідропероксидів. Найбільший вміст вільних жирних кислот спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кукурудзяної і кунжутної олій. Найбільший вміст первинних продуктів окиснення ліпідів (пероксидів та гідропероксидів) спостерігається під час екстрагування β-каротину з біомаси соняшниковою олією, мінімального вмісту вільних жирних кислот вдається досягти в екстрактах кунжутної олії. За допомогою отриманих апроксимаційних залежностей можна прогнозувати вміст β-каротину, а також величини кислотного і пероксидного чисел в олійних екстрактах біомаси в означених рафінованих дезодорованих оліях в залежності від температури та тривалості процесу екстракції.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні прийоми отримання наносорбентів на основі вуглецевих матеріалів
    (Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Ессам, Елнаггар; Кричковська, Лідія Василівна; Дубоносов, Володимир Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Наукове обгрунтування створення нових лікарьких форм пробіотиків
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гордієнко, А. Д.; Кричковська, Лідія Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Роль мікроелементів в функціюванні дріжджових клітин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лисак, Павло Юрійович; Кричковська, Лідія Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Очищення стічних вод бродильних виробництв
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лисак, Павло Юрійович; Кричковська, Лідія Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Попередження окиснення ліпідорозчинними атиоксидантами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Слись, К. В.; Кричковська, Лідія Василівна
    Останнім часом широко обговорюється вільнорадикальна теорія старіння, згідно якої надлишкове утворення вільних радикалів у результаті неферментативного окислення приводить до пошкодження ліпідних компонентів біологічних мембран, структур сполучної тканини, ферментативних систем клітин, до пригнічення гуморального і клітинного імунітету [1]. Всі ці зміни сприяють прискоренню процесів старіння [2].
  • Ескіз
    Документ
    Вплив плівкоутворювачів з фурененами на проращування насіння
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бобро, М. А.; Кричковська, Лідія Василівна; Швець, А. А.