Кафедра "Органічний синтез та фармацевтичні технології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7484

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/nanochem

Від січня 2022 року кафедра має назву "Органічний синтез та фармацевтичні технології", попередня назва – "Органічний синтез та нанотехнології" (НАКАЗ 31 ОД від 21.01.2022 року).

Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів. Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива, в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива. У 1975 році створено кафедру "Технологія органічних речовин" шляхом злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – фармацевтичних, 1 – біологічних; 7 кандидатів наук: 3 – технічних, 3 – фармацевтичних, 1 – хімічних; 1 співробітник має звання професора, 7 – доцента 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Ескіз
    Документ
    Застосування нової сировини у функціональних продуктах харчування для збагачення мікронутрієнтами
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Кричковська, Лідія Василівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Дубоносов, Володимир Леонідович
  • Ескіз
    Документ
    Похідні формазанів в якості біологічно активних речовин
    (Видавець О. О. Євенок, 2021) Дістанов, Віталій Баламірович; Мироненко, Лілія Сергіївна; Породнов, Андрій Олексійович; Дзьобань, Т. В.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка крему на основі ліпосом та екстрактів з трав
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Жукова, А. В.; Кричковська, Лідія Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу "Загальна технологія фармацевтичних виробництв"
    (2023) Анан'єва, Валерія Вікторівна; Фалалєєва, Тетяна Василівна
    В основі промислового виробництва лікарських засобів лежить широке використання машин, апаратів, потокових механізованих та автоматизованих ліній, сувора регламентація технологічних процесів. Курс "Загальна технологія фармацевтичних виробництв" передбачає вивчення студентами сучасних проблем та способів одержання готових лікарських засобів, технічної оснащеності фармацевтичних підприємств та перспектив розвитку хіміко-фармацевтичної індустрії. Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу "Загальна технлоогія фармацевтичних виробництв" мають за мету закріпити та поглибити теоретичні знання, отриманні на лекційних заняттях, шляхом вирішення практичних та ситуаційних завдань. Зокрема, обгрунтування стадій технологічних процесів виробництва лікарських препаратів , здійснення постадійного контролю, виконання необхідних розрахунків матеріального балансу виробництва за для грамотного налагодження технологічного процесу та підбору обладнання тощо. Також не менш важливим є ознайомлення з нормативною документацією у сфері фармацевтичного виробництва та методами стандартизації готової продукції. Дані методичні розробки призначені для студентів для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" освітньої програми "Технології органічних речовин, харчових добавок і косметичних засобів" тобто фахівців-технологів у сфері хімічних технологій, зокрема у хіміко-фармацевтичній галузі.
  • Ескіз
    Документ
    Сумішева олія як джерело сквалену
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Бєлінська, Анна Павлівна; Кричковська, Лідія Василівна; Зекунова, Тетяна Іванівна
  • Ескіз
    Документ
    Біотехнологія виробництва рибофлавіну з використанням штаму Bacillus subtilis
    (Національний технічний університет "Харкіський політехнічний інститут", 2021) Лазоренко, В. В.; Бєлих, Ірина Анатоліївна
  • Ескіз
    Документ
    Піроловмісні α-вінілальдегіди в багатокомпонентних реакціях УГІ
    (Національний технічний університет "Харкіський політехнічний інститут", 2021) Анан'єва, Валерія Вікторівна; Буренков, І. О.; Міхедькіна, Олена Йосипівна; Мельник, І. І.; Циганков, О. В.; Чебанов, В. А.
  • Ескіз
    Документ
    Оздоровчо-профілактичні біологічно активні добавки, які включають комбінації соєвого фосфоліпідного комплекса і екстрактів лікарських рослин
    (Національний технічний університет "Харкіський політехнічний інститут", 2021) Гордієнко, А. Д.; Анан'єва, Валерія Вікторівна
  • Ескіз
    Документ
    Синтез гідразонів – вихідних продуктів отримання формазанів в якості противірусних препаратів
    (ТОВ "ТВОРИ", 2019) Голубенко, Є. А.; Мироненко, Лілія Сергіївна; Дістанов, Віталій Баламірович; Фалалєєва, Тетяна Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Майонезний соус підвищеної біологічної цінності
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Анан'єва, Валерія Вікторівна; Кричковська, Лідія Василівна; Бєлінська, Анна Павлівна
    Майонезний соус підвищеної біологічної цінності містить олійну основу, комплекс підкислювачів та функціональний інгредієнт - порошок рослинної сировини. Олійна основа являє собою купаж рафінованих дезодорованих соєвої (70±2,0 %), кукурудзяної (15±2,0 %) та кунжутної (15±2,0 %) олій, збалансована за співвідношенням поліненасичених жирних кислот ω-6:ω-3=10:1, має пероксидне число у діапазоні від 0,1 до 1,3 ммоль/кг ½ О і кислотне число у діапазоні від 0,1 до 0,3 мг ΚОН/г, використаний комплекс підкислювачів, який являє собою суміш яблучної (1,0 %), цитринової (2,0 %) та оцтової (0,20-0,40 %) кислот та порошок шкірки винограду сорту Чорна перлина (5,0 % мас.) як рецептурний інгредієнт з вмістом біологічно активних речовин.