Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim

Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.

Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Мультимедійні технології в навчанні
(FOP Marenichenko V. V., 2024) Карачова, Дар'я Володимирівна; Мирошниченко, Вікторія Марківна
Problems of intercultural communication in the field of modern translation
(Baltija Publishing, 2021) Karachova, D. V.; Myroshnychenko, V. М.; Ahibalova, T. М.
Абревіація як новітня лексико-граматична трансформація сучасної англійської мови та труднощі її перекладу (на матеріалі медичної термінології)
(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Даніленко, Анастасія Юріївна; Карачова, Дар'я Володимирівна
Процес абревіації у сучасному світі почав відігравати провідну роль у процесах формотворення та словотворення. Заміна звичних лексичних одиниць їх спрощеною та редукованою формою сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності, але й оптимізації словотворчих процесів. Сьогодні помітною є тенден ція сучасної мови до економії мовних засобів, що супроводжується певним їх вдосконаленням, адже більша кількість інформація може бути передана меншою кількістю мовних ресурсів. Про це свідчить як поява вели кої кількості різного роду неологізмів-скорочень, ініціальних абревіатур, скорочених фраз, так і популярність та частотність їх використання в усіх сферах застосування мови, починаючи з повсякденного спілкування, сфери медіа та реклами, та закінчуючи діловим листуванням та науково-технічною літературою. Ключові слова: абревіація, словотворення, формотворення, редукція, переклад, мовні ресурси.
Гендерні особливості перекладу науково-технічних текстів
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Карачова, Дар'я Володимирівна
У статті розглянуто гендерний аспект перекладу та його особливості на основі біологічних процесів мозку людини. Вперше особливості гендерної лінгвістики були розглянуті у біологічній концепції, намагаючись пояснити природу гендерного різновиду перекладу не тільки психологічними особливостями людини, але й її природніми (біологічними) особливостями. Було виявлено, що жіночий переклад відрізняється від чоловічого головним чином описовим характером перекладу, використовуючи складніші конструкції та більш складні речення, а чоловічий характеризується більш деталізованою та послідовною специфікою перекладу. Це пояснює та науково підтверджує той факт, що жінки вирізняються своєю багатофункціональністю, а чоловіки характеризуються досить вузькоспеціалізованими завданнями та здатні вникнути у свою справу надзвичайно ретельно.
Переклад як об’єкт психолінгвістичного дослідження
(Видавництво "Молодий вчений", 2021) Карачова, Дар'я Володимирівна; Притиченко, Ганна В.
Ця стаття присвячена психолінгвістичному дослідженню перекладацької сфери. Наша робота націлена на загальний огляд новітніх методик психолінгвістичного аналізу текстів перекладу з метою ознайомлення з ними, адже протягом останніх років підходи до аналізу тексту значно змінилися, що вимагає від філологів, перекладачів та дослідників обізнаності з усіма новітніми тенденціями в аналізі перекладу текстів. Цей аспект останнім часом набирає популярності серед дослідників та лінгвістів, адже в умовах сучасного світу психологічний фактор стає важливим чинником який відображається на будь якій сфері та перекладознавство не стало виключенням. У процесі дослідження перекладацької діяль ності, не можна не враховувати психологічний фактор людини, адже переклад – це не тільки мовленнєва діяльність людини, але ще й відображення її розумового стану, який несе в собі відбиток психологічної складової та світогляду перекладача.
Особливості міжкультурної комунікації та подолання лінгвоетнічного бар’єру у студентів на заняттях з практики перекладу
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Даніленко, Анастасія Юріївна; Карачова, Дар'я Володимирівна
У статті розглянуто поняття міжкультурної комунікації як засобу досягнення ефективної взаємодії між студентами-іноземцями та українськими студентами філологічних спеціальностей під час занять з англійської мови. Проведено аналіз результатів дослідження щодо особливостей міжкультурної комунікації між студентами українцями та закордонними студентами у процесі опрацювання матеріалу на заняттях з практики перекладу. Розглянуто шляхи подолання лінгвоетнічних бар'єрів та проаналізовано потенційні причини їх появи. На сучасному етапі розвитку суспільства та за умов глобалізованого процесу комунікації питання успішності міжкультурної взаємодії набуває все більшої популярності та нових стратегій вивчення. Сьогодні ця проблема відіграє вирішальну роль, адже культура поведінки та культурні особливості значним чином впливають на якість перекладу, адже це закладене на психологічному рівні та характеризує манеру та стиль поведінки.
Psycholinguistic aspect as the latest and significant component of modern translation studies
(Полонійна академія в Ченстохові, 2021) Karachova, D. V.; Prytychenko, H. V.
Intercultural Sensitivity in Foreign Language Acquisition
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Halahan, Yа. V.; Ahibalova, T. M.; Karachova, D. V.
The current paper is devoted to the intercultural approach to foreign language teaching at higher education institutions. The theoretical and methodological research, conducted in the context of a social cognitive perspective, is currently relevant and arises from the need to clarify an issue of effective learning as a means of integrating into a wider range of strategies, greater complexity of understanding, increased engagement, and self-direction. Developing concepts of themselves as interculturally sensitive language comprehenders, learners go through more positive emotions and affiliation to learning as well as tend to enhance action appropriate to the goals and context of education. Communicative skills are measured through individual language performance that exists due to the cultural awareness of speech act functions (apologies, suggestions, complaints, refusals) and, at the same time, they appear to be an instrument for organizing other cultural domains. Graduates should be prepared for international interaction and cooperation, both at the language and professional level. Lack of foreign language experience that is a background for intercultural erudition, or judging another culture according to one's own values may lead to communication problems. To teach a foreign language taking into account more sense of students’ participation in their field-of-study knowledge community, it is necessary to create an environment of real communication for professional purposes: to organize scientific discussions in a foreign language on key themes, current problems, or research que stions with the involvement of specialists in a particular field; to use field-specific terminology in the classroom via dialogues and monologues, wordplay; to use etymology reference literature on the origin and development of foreign professional words with the aim of enrichment of highly specialized terminology vocabulary.Key words: linguoculturological approach, communicative skills, intercultural sensitivity, field-specific terminology, cultural awareness, term, vocabulary.
Основні групи труднощів у перекладі медичних термінів
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018) Даніленко, А. Ю; Карачова, Дар'я Володимирівна
У цій статті ми робимо загальний екскурс до перекладу у медичній галузі. Останні десятиліття медицина зазнала значного розвитку та науково-технічного прогресу. Майже кожного року ця галузь науки поповнюється новими розробками та науковими винаходами, що значно вливає на лексичну наповненість медичної термінології. Це потребує змістовних досліджень нових термінів. Велика роль у цьому процесі відводиться саме перекладачу, адже він завжди повинен бути обізнаним щодо появи нових лексичних одиниць в науці. У наш час медичний лексичний колорит вражає своїм різноманіттям та швидкими темпами розвитку. Сучасна медична лексика може утворюватись різними способами, від запозичення іноземних слів до словотворення. І якщо минулого століття медицина характеризувалась переважно запозиченими термінами з латини, або грецької мови, то сьогодні її лексичний запас поповнюється все новими й різноманітними термінами. Саме тому кваліфікований перекладач повинен вміти не тільки вміло перекласти необхідний термін, але й надати його характеристику за необхідністю, адже у наш час для передачі суті якого-небудь терміну, мало тільки лише зазирнути до словника, фахівець повинен бути всебічно обізнаним у медичній галузі та спроможний будь-коли пояснити необхідний термін. Все це робить роботу перекладача кропіткою та надзвичайно відповідальною, сприяючи дослідженню та вивченню нових лексичних одиниць медичної галузі.
Специфіка мультикомпетенції перекладача у текстах медичної тематики з додаванням новітніх технічних інновацій
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Карачова, Дар'я Володимирівна; Мирошниченко, Вікторія Марківна
Ця стаття присвячена дослідженню специфіки перекладу тексту, який значно вирізняється з-поміж інших наукових текстів комбінуванням біологічного та технічного складників. Такі різновиди текстів з’явилися нещодавно та потребують ретельного дослідження. Цей текст характеризується не тільки цікавим і складним науковим викладом матеріалу, але й широким спектром специфічних медичних термінів, назвами людських органів, їх взаємодією та протезуванням, враховуючи новітні технічні розробки в організмі людини для заміни їх біологічних попередників. Переклад таких текстів викликає багато труднощів також тому, що перекладач повинен бути компетентним у сфері останніх медичних розробок сьогодення, що часто стає важким завданням для нього (або неї), адже з таким стрімким розвитком науково-технічного прогресу майже не можливо бути обізнаним з усіма сучасними науковими розробками. Медична сфера є однією з найскладніших для перекладачів, адже потребує наявності базових знань із біології, хімії, фармакології та медицини. У світі сучасних новітніх технологій і науково-технічного прогресу, стрімкого розвитку науки медичні винаходи та відкриття вимагають від перекладачів, які працюють у цій сфері, неабиякої сумлінної підготовки та знань у цій галузі. Не слід забувати також про те, що з появою нових винаходів, обладнання та технологій перекладачу необхідно не тільки надати достовірний та адекватний переклад, а й пояснити, чим є той чи інший термін або якесь новітнє медичне обладнання чи винахід, вдаючись до засобу конкретизації при перекладі. В іншому випадку переклад просто не буде зрозумілим, що зробить роботу перекладача недостовірною, а переклад – некоректним. У наш час в процесі глобалізації та науково-технічного прогресу стає надзвичайно важливим питання мультикомпетенції перекладача. Кожен перекладач володіє своєю унікальною та специфічною комунікативною моделлю. І поява нових суміжних наукових галузей вимагає від кожного професіонала отримання нових навичок та оволодіння більшою кількістю знань у різних сферах перекладу.