Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food
Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".
Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Спосіб очищення жирної коріандрової олії(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Калина, Вікторія Сергіївна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина ВасилівнаСпосіб очищення жирної коріандрової олії включає змішування олії з етиловим спиртом у заданому співвідношенні, нагрівання суміші при перемішуванні, причому у суміш жирної коріандрової олії з етиловим спиртом у співвідношенні як 1:0,15…1:0,50 додають ферментний каталізатор Новозим 435 у кількості 5…15 % від маси олії, отриману суміш нагрівають до температури 60…65 °C при перемішуванні тривалістю 0,5…12 годин і фільтрують.Документ Спосіб рафінації жирної коріандрової олії(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2014) Калина, Вікторія Сергіївна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Шляпников, Володимир ОлександровичСпосіб рафінації жирної коріандрової олії включає видалення вільних жирних кислот. Видалення здійснюють етиловим спиртом шляхом змішування жирної коріандрової олії та етилового спирту у співвідношенні як 1:4…1:8 на першій стадії. На другій стадії – у співвідношенні як 1:4…1:2. На третій стадії - у співвідношенні як 1:4…1:2, нагріванням суміші на кожній стадії до температури кипіння спирту 70…78 °C протягом 5…20 хвилин з постійним перемішуванням, охолоджують до кімнатної температури до повного розділення фракцій та декантуванням очищеної олії.Документ Дослідження хімічного складу жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами(Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, 2014) Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Калина, Вікторія СергіївнаМета статті – ознайомити читачів з особливостями коріандру як сировини для харчових виробництв. Описати жирнокислотний склад жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами, а також продуктів її фракціонування. У процесі досліджень використано метод візуального аналізу форми і видів кристалів, отриманих у процесі фракціонування жирної коріандрової олії. Аналіз жирнокислотного складу здійснювали з використанням методу газорідинної хроматографії на хроматографі Сarlo Erba (Італія) зі скляними набивними колонками (2,5 м х 3 мм) і полум'я іонізаційним детектором. Як носій використовували Chromosorb W/DP з нанесеною 10-процентною фазою Silar 5CP (Serva). Аналіз робили при заданій температурі 140-250°C (2°С/хв.) (температура інжектора − 210°С, температура детектора 240°С). На підставі дослідження кристалізації жирної коріандрової олії визначено, що для виділення петрозелінової кислоти фракціонування не є обов‟язковим, тому що обидві фракції (кристали і маточний розчин) містять приблизно однаковий процентний вміст зазначеної жирної кислоти. Уперше кристалізовано жирну коріандрову олію. Здійснено кількісний і якісний аналіз кристалів і маточного розчину, отриманих під час фракціонування жирної коріандрової олії. Отримані результати спрямовані на розвиток використання жирної коріандрової олії в умовах харчових виробництв.Документ Дослідження технологічних та фізико-хімічних властивостей жирної коріандрової олії у процесі рафінації(Одеська національна академія харчових технологій, 2015) Гладкий, Федір Федорович; Калина, Вікторія Сергіївна; Луценко, Марина ВасилівнаУ статті наведено результати дослідження процесу рафінації жирної коріандрової олії (ЖКО), яку отримують як побічний продукт переробки насіння коріандру. Визначено, що ефективним є тристадійний процес рафінації при співвідношенні етиловий спирт : ЖКО 4:1. Рафінована таким чином ЖКО має наступні фізико-хімічні показники: кислотне число – 0,6 мг КОН/г, пероксидне число – 7 ½ ммоль О/кг, йодне число – 107 г J2/100 г, анізидинове число – 2,2; показник заломлення – 1,4631. Для зменшення витрат проведено ряд досліджень процесу рафінації ЖКО і встановлено можливість отримання рафінованої ЖКО при очищенні її за кімнатної температури і співвідношенні етиловий спирт: ЖКО як 14:1. Досліджено можливість використання у якості екстрагенту гліцерину. Використання суміші етилового спирту та гліцерину дозволяє отримати рафіновану ЖКО з аналогічними показниками якості. Використання гліцерину дозволяє знизити собівартість готового продукту, але процес ускладнюється за рахунок трудоємності розділення фаз рафінована ЖКО та розчинник. Визначено залежність показників якості рафінованої ЖКО від зміни температури процесу її очищення та тривалості зберігання.Документ Визначення раціональних параметрів проведення рафінації жирної коріандрової олії(Одеська національна академія харчових технологій, 2013) Гладкий, Федір Федорович; Калина, Вікторія Сергіївна; Луценко, Марина ВасилівнаРозроблено спосіб рафінації жирної коріандрової олії етанолом, встановлено оптимальні параметри та режими цього способу, досліджено вплив кількості екстрагента на інтенсивність рафінації жирної коріандрової олії. Вcтановлено залежності ступеня чистоти цієї олії (кислотне число) від температури процесу, його тривалості, а також співвідношення частин жирної коріандрової олії та етилового спирту. Досліджено жирнокислотний склад очищеної жирної коріандрової олії та вільних жирних кислот, отриманих в процесі очистки.Документ Сучасні європейські вимоги до якості соняшникової та коріандрової олії(НТУ "ХПІ", 2015) Луценко, Марина Василівна; Калина, Вікторія Сергіївна; Семяшкін, О. Ю.; Мельник, М. М.Базируясь на результатах анализа информации об основных нормах качества масложировых продуктов, которые утверждены в Европе в статье рассмотрены показатели безопасности отечественных растительных масел, их соответствие европейским требованиям и предложены методы усовершенствования существующих стандартов Украины в данной отрасли.Документ Розробка способів нейтралізації вільних жирних кислот жирної коріандрової олії(Технологический центр, 2015) Калина, Вікторія Сергіївна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Куниця, Катерина ВікторівнаВивчено процес ферментативного перетворення вільних жирних кислот жирної коріандрової олії з використанням спиртів різної природи (процесензимної етерифікації) і обґрунтовано його параметри і режими. Вивчено прцес адсорбції вільних жирних кислот ізетерифікованої жирної коріандрової олії з використанням аніонітних смол та обґрунтовано його параметри та режими. Досліджено жирнокислотний склад зразків олії до та після її очищення.Документ Визначення раціональних умов фракційної кристалізації жирної коріандрової олії(НТУ "ХПІ", 2015) Калина, Вікторія Сергіївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Литвиненко, Олена АнатоліївнаСтаття присвячена визначенню раціональних умов фракціювання жирної коріандрової олії із розплаву. Визначено основні закономірності фракційної кристалізації олії. Отримано математичні описи залежності виходу цільової фракції і її температури плавлення від основних параметрів процесу, а саме: темпу охолодження та тривалості кристалізації. Встановлено, що в результаті процесу фракційної кристалізації жирної коріандрової олії одержано дві фракції: жир спеціального призначення відповідно до ДСТУ 4335:2004, а саме – хлібопекарського, та рідка фракція (рідка олійна), яка може бути застосована як олія салатна, як олія для консервної промисловості та мати інші харчові призначення.