Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Дослідження амідування діетаноламіном трипальмітину
(НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
Проведено дослідження реакції утворення алкілкарбон-N-(дігідроксіетил) амідів на основі діетаноламіну і трипальмітину. Вивчено кінетику взаємодії діетаноламіну з трипальмітином при мольних відношеннях реагентів 1:1, 1:2, 1:3 і температурах 393 К, 413 К, 433 К впродовж трьох годин. Визначено порядок реакції. Також визначено енергію активації, ентальпію та ентропію активації. Встановлено, що константи швидкостей, енергії, ентальпії і ентропії активації різні при мольних відношеннях реагентів 1:1, 1:2 і 1:3.
Оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном
(НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Діхтенко, К. М.; Сенишин, Я. І.; Матвєєва, Тетяна Вікторівна
Виконана оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном. Встановлено, що зміни вільних енергій реакцій амідування, розрахованих різними методами, однакові. Знайдено, що із врахуванням водневих зв’язків вільні енергії реакцій взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном, аміноамідом різні, при чому у ряду ТАГ-ДАГ-МАГ вони збільшуються. Порівняння вільних енергій реакцій взаємодії ацилгліцерину з ЕДА і АА свідчить про те, що з ЕДА реакція енергетично більш вигідна.
Реологічні властивості деяких зворотних емульсій соняшникової олії
(НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна
Досліджені реологічні властивості зворотних емульсій соняшникової олії. Емульсії стабілізовані моноацилгліцеринами соняшникової олії, які одержані в процесі амідування соняшникової олії етилендіаміном зі зміщенням рівноваги в бік отримання моноацилгліцеринів та одночасним гліцеролізом, спиртовою екстракцією. Показано, що отриманні моноацилгліцерини можуть використовуватися у якості емульгаторів.
Міжфазний натяг продуктів реакції амідування ацилгліцеринів діетаноламіном
(НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
Досліджено вплив продуктів реакції амідування соняшникової олії діетаноламіном на поверхневий натяг на межі двох рідин. Визначено величину граничної адсорбції. Побудовано ізотерми міжфазного натягу і адсорбції. Розраховано роботу адсорбції.
Одержання моно- діацилгліцеринів і моноетаноламідів амідуванням соєвої олії
(НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Марценюк, Т. І.; Малік, С. Г.
Приведені результати амідування соєвої олії моноетаноламіном свідчать про те, що продуктами реакції є як моно- діацилгліцерини, так і моноетаноламіди жирних кислот. Запропоновано хімізм реакції.
Дослідження впливу параметрів реакції амідування на ступінь перетворення діетаноламіну
(НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
Проведено пошук оптимальних умов амідування соняшникової олії діетаноламіном. Досліджено вплив мольного відношення реагентів, температури і часу проведення реакції на ступінь перетворення амінного азоту в амідний. Отримано рівняння регресії, яке адекватно описує експеримент.
Про спрямування реакції амідування триацилгліцеринів в бік отримання моноацилгліцеринів
(НТУ "ХПІ", 2010) Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна; Мельник, Анатолій Павлович
Запропонований підхід для збільшення виходу моноацилгліцеринів для проведення синтезу триацилгліцеринів соняшникової олії і етилендіаміну. Дані використовувалися для розробки технології отримання етилендіамиду і моноацилгліцерину соняшникової олії. Запропонований механізм амідування соняшникової олії етилендіаміном. Визначені і виділені якісно і кількісно моноацилгліцерини, діаміди, гліцерин, тригліцериди.
Дослідження одержання поверхнево-активних циклічних азотовмісних органічних речовин
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, Сергій Олегович; Малік, Сергій Григорович
У роботі проведено дослідження реакції взаємодії триацилгліцеринів соняшникової олії з β-гідроксіетилетилендіаміном. Досліджено одержання алкілімідазолинів за реакцією амідування. Знайдено умови реакції, а саме мольне відношення вихідних реагентів, температура і тривалість реакції, при яких досягнуто утворення максимальної концентрації алкілімідазолинів.
Вплив каталізатора на реакцію одержання алкілімідазолінів з ріпакової олії
(НТУ "ХПІ", 2011) Мельник, Анатолій Павлович; Крамарев, С. О.
Проведено дослідження по визначенню впливу каталізатору на реакцію амідування ріпакової олії 2-гідроксіетилетилендіаміном. Встановлено, що додавання кислотного каталізатору до реакційних мас зумовлює збільшення концентрації алкілімідазолінів. Показано, що найбільш ефективною концентрацією каталізатору є 5 %. Запропоновано механізм реакції отримання алкілімідазолінів.
Отримання піномиючої композиції
(НТУ "ХПІ", 2011) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
Створено піномиючу композицію на основі продуктів реакції амідування соняшникової олії діетаноламіном. Визначено в’язкість отриманих композицій. Встановлено можливість використання отриманих продуктів, як згущувачів у складі піномиючої композиції.