Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 60
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання модифікованих жирів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2007) Чумак, Ольга Петрівна; Гладкий, Федір Федорович; Гладкий, Максим Валентинович; Лісачук, Георгій Вікторович; Чирков, Ігор Миколайович
    Спосіб одержання модифікованих жирів нагріванням вихідних жирів, що містять ненасичені ацильні групи, при перемішуванні в присутності каталізатора, який відрізняється тим, що вихідні жири нагрівають з ефірами насичених жирних кислот та нижчих одноатомних спиртів, підтримуючи мольне відношення жир:ефір насиченої жирної кислоти як 1:1-3, в присутності 0,00005-15 % від маси жиру специфічного ліполітичного ферменту як каталізатора при температурі 35-70 °С впродовж 0,5-7 годин з наступним відділенням ферменту та обробкою нижчим одноатомним спиртом, який беруть 50-100 % від маси жиру, при температурі 76-78 °С впродовж 0,5-1,0 годин, охолодженням суміші до температури 3-4 °С впродовж 0,5-1,0 години, механічним відділенням цільового продукту і видаленням із нього залишків спирту нагріванням.
  • Ескіз
    Документ
    Пластичне мастило "АЗМОЛ ФЕРМС"
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2003) Іщук, Юрій Лукич; Гладкий, Федір Федорович; Стахурський, Олександр Дмитрович; Міщук, Олег Олександрович; Ваврик, Василь Іванович; Македонський, Олег Олександрович; Горпинко, Юлія Геннадіївна; Шапошник, Олександр Васильович; Губанова, Валентина Андріївна; Боханов, Дмитро Федорович; Пивовар, Вікторія Іванівна; Вербицька, Яна Вікторівна
    Пластичне мастило на основі нафтової оливи і кальцієвого мила жирних кислот, яке відрізняється тим, що як загущувач містить продукт нейтралізації гідрату окису кальцію жирних кислот жирового субстрату, а додатково вводять моно- і дигліцериди, що входять до жирового субстрату, а як антиокиснювальну і стабілізуючу структуру мила – відпрацьовану суміш у співвідношенні 1,2:1,5; ліполактину і/або ліпази і адсорбційно-активної добавки "Амірол-М" з наступним співвідношенням компонентів, %мас. продукт нейтралізації гідратом окису кальцію жирних кислот жирового субстрату 18-24; моно-1 дигліцериди жирового субстрату 4-6; відпрацьована суміш у співвідношенні 1,2:1,5; ліполактину і/або ліпази і адсорбційно-активної добавки "Амірол-М" 3,2-4,8; суміш у співвідношенні 2:1; індустріальних олив І-20А та І-40А 63-73; вода 1,8-2,2.
  • Ескіз
    Документ
    Концентрат мастильно-охолоджувальної рідини "Естераль" для механічної обробки металів
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Стахурський, Олександр Дмитрович; Гладкий, Федір Федорович; Касьянов, Анатолій Георгійович; Горпинко, Юлія Геннадіївна; Губанова, Валентина Андріївна; Македонський, Олег Олександрович; Шапошник, Олександр Васильович; Гладкий, Валентин Федорович; Боханов, Дмитро Федорович; Виноградний, Михайло Миколайович; Глущенко, Катерина Арсентіївна; Чумак, Ольга Петрівна; Гасюк, Лариса Василівна; Жиліна, Світлана Сергіївна; Логачов, Володимир Юрійович
    Концентрат мастильно-охолоджувальної рідини для механічної обробки металів, який містить мило жирних кислот, триетаноламшові ефіри жирних кислот, який відрізняється тим, що як мило, ефіри і алкілоламіди жирних кислот концентрат містить триетаноламінове мило суміші нижчих дикарбонових кислот, триетаноламшові ефіри суміші нижчих дикарбонових кислот та алкілоламіди суміші дикарбонових нижчих кислот з наступним співвідношенням компонентів, мас.% триетаноламінове мило суміші нижчих дикарбонових кислот 10-16; триетаноламшові ефіри суміші нижчих дикарбонових кислот 56-64; алкілоламіди суміші дикарбонових нижчих кислот 20-34.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання жирового субстрату
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Стахурський, Олександр Дмитрович; Гладкий, Федір Федорович; Губанова, Валентина Андріївна; Ваврик, Василь Іванович; Горпинко, Юлія Геннадіївна; Болоховська, Валентина Антонівна; Македонський, Олег Олександрович; Шапошник, Олександр Васильович; Боханов, Дмитро Федорович; Гасюк, Лариса Василівна; Усенко, Віктор Федорович; Чумак, Ольга Петрівна; Ганилова, Ольга Миколаївна
    Спосіб отримання жирового субстрату шляхом ферментативного розщеплення жирів у присутності води та активатора, при температурі, що забезпечує життєздатність ферменту, який відрізняється тим, що як фермент використовують ліполактин, як активатор – адсорбційно-активну присадку "Амірол-М", узяті відповідно 4-6 %мас та 5-9 %мас., а процес здійснюють при початковій температурі 15-17°С із наступним екзотермічним підійманням та подальшим підтримуванням и на рівні 34-37°С при рН середовища 5,8-6,3.
  • Ескіз
    Документ
    Мийний засіб "АЗМОЛ Ефектам" для очищення металевої поверхні
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Стахурський, Олександр Дмитрович; Прокопець, Михайло Петрович; Гладкий, Федір Федорович; Горпинко, Юлія Геннадіївна; Губанова, Валентина Андріївна; Македонський, Олег Олександрович; Шапошник, Олександр Васильович; Гладкий, Валентин Федорович; Боханов, Дмитро Федорович; Гасюк, Лариса Василівна; Чумак, Ольга Петрівна; Антошкин, Кирило Олександрович; Бєлов, Олександр Миколайович
    Мийний засіб для очищення металевої поверхні, що містить поверхнево-активні речовини, сечовину, спирт та воду, який відрізняється тим, що у його склад допоміжно уводять тринатрійфосфат, адсорбційно-активний додаток "Амірол-М" та віддушку, а як спирт – гліцерин, при наступному співвідношенні компонентів, %мас.: адсорбційно-активний додаток "Амірол-М" 20,0-28,0; неонол АФ 9-12 (поліоксіетильований ефір алкілфенолу) 2,0-3,0; сечовина (карбамід) 2,0-4,0; тринатрійфосфат 1,5-2,5; гліцерин 3,0-5,0; віддушка групова "Ефект" 0,08-0,12; вода до 100.
  • Ескіз
    Документ
    Тверде мило
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Гладкий, Федір Федорович; Арутюнян, Норайр Степанович; Корнена, Олена Павлівна; Стахурський, Олександр Дмитрович; Гладкий, Валентин Федорович; Чумак, Ольга Петрівна; Виноградний, Микола Миколайович; Гасюк, Лариса Василівна; Губанова, Валентина Андріївна; Горпинко, Юлія Генадіївна; Шапошник, Олександр Васильович; Кривенко, Володимир Федорович; Янова, Лідія Іванівна; Глущенко, Катерина Арсентіївна; Жиліна, Світлана Сергіївна; Логачов, Володимир Юрійович
    Твердое мыло, содержащее натриевые соли жирных кислот, добавки и воду, отличающееся тем, что оно дополнительно содержит этаноламиновые производные гидроксикарбоновых и/или дикарбоновых кислот, а от 80 до 100% массы натриевых солей жирных кислот составляют соли кислот с числом атомов углерода более 15 при следующем соотношении компонентов, мас. %: натриевые соли жирных кислот 40,0-90,0 этаноламиновые производные гидроксикарбоновых и/или дикарбоновых кислот 0,2-5,0 добавки, вода остальное.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження одержання моноацилгліцеринів реакцією амідування ріпакової олії етилендіаміном
    (НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Діхтенко, К. М.; Крамарев, Сергій Олегович
    Досліджено зміни складу реакційних мас при взаємодії ріпакової олії з етилендіаміном. Встановлено залежності концентрацій компонентів реакційних мас етилендіаміну, аміноаміду, діаміду, моногліцериду, гліцерину від часу реакції. Оцінено методику визначення гліцерину та моногліцериду у реакційних масах, отриманих взаємодією ріпакової олії та етилендіаміну.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження амідування діетаноламіном трипальмітину
    (НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
    Проведено дослідження реакції утворення алкілкарбон-N-(дігідроксіетил) амідів на основі діетаноламіну і трипальмітину. Вивчено кінетику взаємодії діетаноламіну з трипальмітином при мольних відношеннях реагентів 1:1, 1:2, 1:3 і температурах 393 К, 413 К, 433 К впродовж трьох годин. Визначено порядок реакції. Також визначено енергію активації, ентальпію та ентропію активації. Встановлено, що константи швидкостей, енергії, ентальпії і ентропії активації різні при мольних відношеннях реагентів 1:1, 1:2 і 1:3.
  • Ескіз
    Документ
    Пшеничний солод - основа стабілізатора для майонезів
    (НТУ "ХПІ", 2006) Данилова, Людмила Андріївна; Арутюнян, Тетяна Володимирівна; Єлагіна, Г. О.
    У статті приведені результати досліджень, що показали можливість введення в рецептури майонезів добавок, що підвищують харчову цінність готового продукту. Як таку добавку пропонується використання пшеничного солоду як основи стабілізатора для майонезів. Продукт, приготовлений на основі такої добавки, є перспективним з погляду сучасних тенденцій у харчовій технології.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном
    (НТУ "ХПІ", 2006) Мельник, Анатолій Павлович; Діхтенко, К. М.; Сенишин, Я. І.; Матвєєва, Тетяна Вікторівна
    Виконана оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном. Встановлено, що зміни вільних енергій реакцій амідування, розрахованих різними методами, однакові. Знайдено, що із врахуванням водневих зв’язків вільні енергії реакцій взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном, аміноамідом різні, при чому у ряду ТАГ-ДАГ-МАГ вони збільшуються. Порівняння вільних енергій реакцій взаємодії ацилгліцерину з ЕДА і АА свідчить про те, що з ЕДА реакція енергетично більш вигідна.