Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Дослідження можливості видалення з рослинних олій супутніх речовин. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Водолажська, К. Г.; Чумак, Ольга Петрівна
Використання діоксиду вуглецю для одержання жирних кислот з соапстоку
(ПП "Технологічний Центр", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович
Наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані експериментальні дані доводять можливість одержання жирних кислот з використанням діоксиду вуглецю. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.
Дослідження та аналіз технологічніх властивостей крема косметичного з наноматеріалами широкого спектру дії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Слісь, Карина Вікторівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Блохіна, Валентина Дмитрівна
Представлено дослідження біологічної активності похідних фулерену С60, відповідно до вивчених літературних джерелінформації. Проведено аналіз літературних джерел з метою визначення технологічних властивостей і ефектів впливу похідних фулерену на властивості крему косметичного. Розроблено нову рецептуру з антиоксидантними властивостями для крему косметичного, що вперше містить фулеренову композицію. Порівняно фізико-хімічні показники з еталонним зразком з аналогічними властивостями. Удосконалено технологічний процес отримання крему косметичного МIRADA.
Етоксилювання та метоксилювання соняшникової олії для одержання мастильних матеріалів
(НТУ "ХПІ", 2018) Касьяненко, Любов Миколаївна; Сорочинський, В. М.; Демидов, Ігор Миколайович
Реологічні властивості деяких зворотних емульсій соняшникової олії
(НТУ "ХПІ", 2007) Мельник, Анатолій Павлович; Жуган, О. А.; Ільїнська, Ольга Ігорівна
Досліджені реологічні властивості зворотних емульсій соняшникової олії. Емульсії стабілізовані моноацилгліцеринами соняшникової олії, які одержані в процесі амідування соняшникової олії етилендіаміном зі зміщенням рівноваги в бік отримання моноацилгліцеринів та одночасним гліцеролізом, спиртовою екстракцією. Показано, що отриманні моноацилгліцерини можуть використовуватися у якості емульгаторів.
Дослідження одержання діацилгліцеринів ріпакової олії
(НТУ "ХПІ", 2009) Мельник, Анатолій Павлович; Матвєєва, Тетяна Вікторівна; Крамарев, С. О.; Малік, Сергій Григорович
Досліджено зміни вмісту ацилгліцеринів в реакційних масах отриманих амідуванням ріпакової олії етилендіаміном при різних мольних відношеннях вихідних компонентів та температурах реакції впродовж часу. Розроблено методику розрахунку компонентів реакційних мас отриманих при амідуванні рослинних олій етилендіаміном.
Деякі складові дослідження комплексного антиоксиданту
(Національний університет харчових технологій, 2016) Бухкало, Світлана Іванівна; Демидов, Ігор Миколайович; Білоус, О. В.
Дослідження одержання азото-, кисеньвмісних похідних жирних кислот амідуванням соняшникової олії діетаноламіном
(НТУ "ХПІ", 2010) Мельник, Анатолій Павлович; Папченко, Вікторія Юріївна
Розглянуто реакцію взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії при моль- ному відношенні реагентів 1:1 і температурах 433 К, 443 К, 453 К, 463 К і 473 К впродовж 3 – 5 годин. Досліджено зміни складу реакційної маси при взаємодії діетаноламіну і триацилгліцеринів соняшникової олії з часом реакції.
Нові перспективи в технології видалення воскоподібних речовин із соняшникової олії
(НТУ "ХПІ", 2015) Нетреба, Анна Олексіївна; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Садовничий, Г. В.; Левчук, І. В.; Кіщенко, В. А.
Розглянуто можливість створення вдосконаленої технології виморожування соняшникової олії, а саме поліпшення технологічних стадій кристалізації воскоподібних речовин і фільтрування суспензії за допомогою волокнистих фільтруючих матеріалів на основі полісульфону. Інтенсифікацію всіх технологічних стадій процесу виморожування здійснено за рахунок електромагнітної обробки соняшникової олії, що йде за принципом прилипання негативно заряджених частинок воскоподібних речовин до позитивно заряджених волокон полімерного фільтрматеріалу. Таке впровадження відкриває шляхи до скорочення тривалості кристалізації воскоподібних речовин, спрощення процесу фільтрування суспензії та дозволяє отримати олію вищого ґатунку.
Одержання жирних кислот з соапстоку шляхом розкладання мила карбонатною кислотою
(НТУ "ХПІ", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Ведь, Валерій Євгенович
Жирні кислоти – цінні продукти, що знаходять своє застосування в самих різних галузях народного господарства. Одним з їхніх джерел є відходи лужної рафінації рослинних олій – соапстоки. Недоліками сучасної технології виділення жирних кислот є підвищені витрати сірчаної кислоти і соди, а також наявність шкідливих речовин, що надходять в навколишнє середовище у вигляді сульфату натрію і водорозчинних органічних домішок. У даній статті наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані дані доводять можливість одержання жирних кислот шляхом розкладання натрієвих солей жирних кислот (мил) карбонатною кислотою. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.