Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Дослідження хімічного складу жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами
(Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, 2014) Гладкий, Федір Федорович; Луценко, Марина Василівна; Калина, Вікторія Сергіївна
Мета статті – ознайомити читачів з особливостями коріандру як сировини для харчових виробництв. Описати жирнокислотний склад жирної коріандрової олії, отриманої пресовим та екстракційним способами, а також продуктів її фракціонування. У процесі досліджень використано метод візуального аналізу форми і видів кристалів, отриманих у процесі фракціонування жирної коріандрової олії. Аналіз жирнокислотного складу здійснювали з використанням методу газорідинної хроматографії на хроматографі Сarlo Erba (Італія) зі скляними набивними колонками (2,5 м х 3 мм) і полум'я іонізаційним детектором. Як носій використовували Chromosorb W/DP з нанесеною 10-процентною фазою Silar 5CP (Serva). Аналіз робили при заданій температурі 140-250°C (2°С/хв.) (температура інжектора − 210°С, температура детектора 240°С). На підставі дослідження кристалізації жирної коріандрової олії визначено, що для виділення петрозелінової кислоти фракціонування не є обов‟язковим, тому що обидві фракції (кристали і маточний розчин) містять приблизно однаковий процентний вміст зазначеної жирної кислоти. Уперше кристалізовано жирну коріандрову олію. Здійснено кількісний і якісний аналіз кристалів і маточного розчину, отриманих під час фракціонування жирної коріандрової олії. Отримані результати спрямовані на розвиток використання жирної коріандрової олії в умовах харчових виробництв.
Визначення раціональних параметрів проведення рафінації жирної коріандрової олії
(Одеська національна академія харчових технологій, 2013) Гладкий, Федір Федорович; Калина, Вікторія Сергіївна; Луценко, Марина Василівна
Розроблено спосіб рафінації жирної коріандрової олії етанолом, встановлено оптимальні параметри та режими цього способу, досліджено вплив кількості екстрагента на інтенсивність рафінації жирної коріандрової олії. Вcтановлено залежності ступеня чистоти цієї олії (кислотне число) від температури процесу, його тривалості, а також співвідношення частин жирної коріандрової олії та етилового спирту. Досліджено жирнокислотний склад очищеної жирної коріандрової олії та вільних жирних кислот, отриманих в процесі очистки.
Дослідження технологічних режимів пресування насіння рижію
(НТУ "ХПІ", 2018) Шеманська, Євгенія Іванівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Довбенко, Анастасія Романівна
В статті проаналізовано питання споживання та метаболізму жирів, співвідношення омега-3/омега-6 жирних кислот у харчовому раціоні. Проведено порівняльний аналіз технологій холодного та гарячого пресування насіння рижію. Визначено технологічні режими пресування, показники якості та жирнокислотний склад зразків рижієвої олії холодного пресування. Досліджено перебіг автокаталітичного окиснення олії при зберіганні за температури 20 ± 2 ºС при вільному доступі світла та повітря, встановлено гарантійні терміни зберігання олії. Обґрунтовано застосування рижієвої олії як джерела есенціальної α-ліноленової кислоти в харчових та олієжирових продуктах.
Дослідження характеристик та окиснювальної стабільності рижієвої олії з наступним купажуванням
(НТУ "ХПІ", 2016) Шульга, Євгенія Михайлівна; Шеманська, Євгенія Іванівна; Демидова, Анастасія Олександрівна
Проаналізовано питання споживання та метаболізму жирів, співвідношення окремих жирних кислот у харчовому раціоні. Досліджено жирнокислотний склад та біологічну цінність рослинних олій холодного пресування. Обґрунтовано застосування окремих олій як джерела есенціальної α-ліноленової кислоти та вітамінів в харчових та олієжирових продуктах. Розроблено рецептуру купажованої олії зі збалансованим жирнокислотним складом для лікувально-профілактичного харчування, досліджено її тривалість зберігання методом автоокиснення.
Використання купажованих жирових основ в технології спредів
(НТУ "ХПІ", 2016) Шеманська, Євгенія Іванівна; Шевченко, Ірина Олегівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна
У статті визначена теоретична і практична основа для створення нової групи жирових продуктів функціонального призначення, які гарантують раціональне співвідношення омега-3 та омега-6 кислот з врахуванням норм їх споживання. Науково обґрунтовано використання рослинних олій в якості джерела ессенціальних кислот та біологічно активних речовин. Розроблено спреди, які відрізняються збалансованим співвідношенням незамінних жирних кислот ω - 6 / ω - 3 як 4 : 1 і можуть бути використані як жировий компонент харчування людини та для виробництва оздоровчо-профілактичних продуктів.
Одержання жирних кислот з соапстоку шляхом розкладання мила карбонатною кислотою
(НТУ "ХПІ", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Ведь, Валерій Євгенович
Жирні кислоти – цінні продукти, що знаходять своє застосування в самих різних галузях народного господарства. Одним з їхніх джерел є відходи лужної рафінації рослинних олій – соапстоки. Недоліками сучасної технології виділення жирних кислот є підвищені витрати сірчаної кислоти і соди, а також наявність шкідливих речовин, що надходять в навколишнє середовище у вигляді сульфату натрію і водорозчинних органічних домішок. У даній статті наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані дані доводять можливість одержання жирних кислот шляхом розкладання натрієвих солей жирних кислот (мил) карбонатною кислотою. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.
Дослідження зміни триацилгліцерольного складу соняшникової олії в процесі переетерифікації
(НТУ "ХПІ", 2015) Демидов, Ігор Миколайович; Ситнік, Н. С.; Мазаєва, В. С.; Ведь, Валерій Євгенович
В статті наведено результати дослідження закономірностей зміни кількостей триацилгліцеролів в процесі хімічної переетерифікації олії з метою її подальшої модифікації. В якості зразку було взято олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену. Встановлено кінетику зміни ацилгліцерольного складу соняшникової олії під час протікання реакції переетерифікації. Визначено триацилгліцерольний склад вихідної олії, а також проб, які відбиралися під час дослідження кожні 0,5 год. Розраховано різницю між триацилгліцерольного складу у вихідній олії та відібраних пробах, а також абсолютну похибку вимірювання. Виконано порівняння експериментально визначеного та розрахованого статистично рівноважного триацилгліцерольного складу. Встановлено час, за який відбуваються найбільш суттєві зміни в триацилгліцерольному складі олії.
Сучасні методи ідентифікації олій та жирів у технохімконтролі жиропереробного виробництва
(НТУ "ХПІ", 2015) Левчук, І. В.; Кіщенко, В. А.; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Куниця, Катерина Вікторівна
У статті представлено результати досліджень жирнокислотного, ацилгліцеринового складу та складу стеринової фракції сумішей рослинних і тваринних жирів. Показано, що сучасні способи ідентифікації олій та жирів повинні застосовувати комплекс аналітичних методів газорідинної хроматографії та хроматомас-спектроскопії. Науково обґрунтовано необхідність перегляду схем технохімічного контролю початкової сировини жиропереробного виробництва.