Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Виробництво харчових форм білків із насіння олійних культур
(Аграрна наука, 2016) Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна
Викладено огляд науково-технічної інформації закордонних і вітчизня-них авторів щодо питань використання олійного насіння як джерела білків, впливу підготовки та умов переробки насіння на якість білкових продуктів. Розглянуто способи одержання й застосування харчових форм рослинних білків з олійного насіння, описано методи дослідження їх функціонально-технологічних властивостей.Представлений матеріал може бути корисний науковим співробітникам та фахівцям олієжирової, харчової та інших галузей промисловості.
Можливість отримання хлорогенової кислоти із соняшникового шроту
(Національний університет харчових технологій, 2017) Лабейко, Марина Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Шеманська, Євгенія Іванівна
Одержання білкового концентрату з насіння соняшнику вітчизняної селекції
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів, 2017) Литвиненко, Олена Анатоліївна; Лабейко, Марина Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Петік, Павло Федорович
У статті представлено дані щодо фізико-хімічних показників насіння та складу ядра насіння соняшнику різних сортів та гібридів української селекції. Завдяки м’яким режимам олієвидобування із безлушпинного ядра насіння соняшнику отримано харчовий шрот, а з нього у свою чергу білковий концентрат. Досліджено склад, фізико-хімічні, органолептичні та мікробіологічні показники, а також функціонально-технологічні властивості і амінокислотний склад білків концентрату соняшникового харчового.
Споживчий попит олієжирової продукції
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Ситнік, Наталія Сергіївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Тимченко, О. А.
Методи досліджень та ідентифікації молочного жиру
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Ситнік, Наталія Сергіївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна
Перспективи очистки рослинних жирів селективними розчинниками
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Петік, Ігор Павлович; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна; Філенко, Людмила Михайлівна
Спосіб лужної рафінації олій та жирів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2013) Петік, Ігор Павлович; Гладкий, Федір Федорович; Петік, Павло Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна; Бєлінська, Анна Павлівна; Філенко, Людмила Михайлівна
Спосіб лужної рафінації олій та жирів включає нейтралізацію в мильно-лужному середовищі, основою якого є вода. До складу основи нейтралізуючого розчину додатково введено етанол і гліцерин.
Екстракційний потенціал розчинів деяких кислот стосовно фенольних сполук
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів, 2017) Лабейко, Марина Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна
В статті розглянуто проблему видалення фенольних сполук, і зокрема хлорогенової кислоти, зі соняшникового шроту, з метою отримання у подальшому якісного харчового білку світлого кольору. В якості екстрагенту обрано розчин соляної кислоти; визначено раціональні параметри процесу екстрагування: концентрація розчинника, температура процесу, гідромодуль, тривалість екстрагування, кількість та спосіб промивок.
Склад основи нейтралізуючого розчину як фактор ефективності рафінації олій та жирів
(Національний університет харчових технологій, 2012) Петік, Ігор Павлович; Федякіна, Зоя Павлівна; Белінська, Анна Павлівна; Гладкий, Федір Федорович
Удосконалення методики кількісного визначення хлорогенової кислоти у шроті з насіння соняшнику
(НТУ "ХПІ", 2019) Лабейко, Марина Анатоліївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна
У статті розглянуто корисні властивості сполук - антиоксидантів стосовно жирових продуктів харчування та організму людини вцілому. Зазначено, які бувають антиоксиданти за природою та описано механізми їх дії. Крім того, обґрунтовано вибір соняшникового шроту, як сировини для виробництва антиоксидантів і вказано, які саме антиоксиданти містяться у шроті. До них належать поліфенольні сполуки і, зокрема хлорогенова кислота, кількість якої складає 43-73 % усіх поліфенольних сполук, виділених з ядра соняшника та 1-4 % стосовно соняшникового шроту. Розглянуто методи кількісного аналізу поліфенольних сполук - антиоксидантів та, враховуючи переваги і недоліки, обрано один з них для подальших досліджень - метод перманганатного титрування, який базується на окисленні фенольних сполук перманганатом калію за участю індигокарміну як індикатору. Кінець реакції визначається за зникненням зеленого відтінку і появою чистого жовтого кольору. Обраний метод був удосконалений з метою усунення труднощів під час визначення кінця реакції. Для економії часу та кількості розчинника, підготовку зразка шроту для вилучення поліфенольних сполук і, зокрема хлорогенової кислоти, також вдосконалено за допомогою центрального композитного ортогонального планування другого порядку з наступним математичним моделюванням в пакеті програмного забезпечення MathCad. Серію дослідів щодо екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту проводили в одну ступінь у колбі зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані. Визначено оптимальні умови процесу екстрагування: концентрація водного розчину етилового спирту становить 60%, гідромодуль шрот: розчинник 1:90, тривалість екстракції - 30 хвилин. За отриманих умов масова частка хлорогенової кислоти складає 7,99 %. (Враховуючи, що масова частка хлорогенової кислоти у соняшниковому шроті за традиційних умов екстрагування - складає 6,80 %).Визначення оптимальних параметрів процесу екстрагування фенольних сполук дозволило істотно скоротити тривалість процесу підготовки проби, зменшити вартість екстрагента - етанольного розчину і збільшити вихід кінцевого продукту у порівнянні з відомим традиційним методом.