Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Моделювання тампонажного каменю на цементно-зольній основі(Державне підприємство "Українська геологічна компанія", 2021) Орловський, Віталій Миколайович; Білецький, Володимир Стефанович; Мележик, А. В.У цій праці автори мають на меті одержати статистичну математичну модель цементно-зольного тампонажного каменю з функцією відгуку – міцність каменю. Зокрема, сформульовано задачу щодо встановлення впливу на міцність тампонажного каменю домішки у вигляді кислої золи-виносу теплових електростанцій (пуцоланова домішка). Методи дослідження. Для одержання статистичної моделі використано ротатабельний центральнокомпозиційний план експерименту. Результати оброблено із застосуванням методу комп’ютерного математичного моделювання за допомогою системи STATGRAPHICS Plus for Windows. Наукова новизна. З’ясовано, що гіперповерхня G (X₁, X₂) має точку екстремуму. Це дає змогу оптимізувати за факторами X₁, X₂ склад тампонажної суміші. Практична значущість. Отримані результати дають можливість прогнозувати міцнісні характеристики каменю на основі цементно-зольного складу. Результати. Одержано статистичну математичну модель цементно-зольного каменю на основі цементу загальнобудівельного призначення марки ПЦІ-500-Н. За отриманими Парето-графіком, гіперповерхнями й контурними кривими визначено характер і ступінь впливу кожного з членів полінома на цільову функцію – міцність цементного каменю G (X₁, X₂, X₃). Найбільшу статистичну значущість мають фактори моделі Х₁, Х₃, фактор Х₂ є статистично найменш значущим. Результати моделювання підтверджують, що водосумішеве співвідношення не має значного впливу на міцність тампонажного каменю в заданому діапазоні рецептур. Максимальна міцність тампонажного каменю G = 13,582 МПа має місце в точці оптимуму з координатами: Х₁ = 0,689; Х₂ = −0,295; Х₃ = 1,105.Документ Приготування водовугільного палива на основі бурого вугілля(Національний гірничий університет, 2011) Білецький, Володимир Стефанович; Круть, О. А.; Світлий, Ю. Г.Збільшення видобутку вугілля як основного на сьогоднішній день енергоносія в Україні може бути здійсненим лише шляхом корінної реконструкції старих та будівництва нових вугільних шахт, що вимагає тривалого часу та пов'язано з суттєвими капіталовкладеннями. Усунути дефіцит твердого палива в найкоротший термін з найменшими капіталовкладеннями можна за рахунок бурого вугілля, сферу використання якого в теплоенергетиці обмежено його високою вологістю та підвищеною активністю до кисню повітря (а, отже, і небезпека самозаймання), які обумовлюють недоцільність транспортування та тривалого зберігання. Усунути ці недоліки можна шляхом термообробки бурого вугілля з використанням технології "hot water drying", кінцевим продуктом якої є водовугільне паливо з теплотою спалювання більше 3400 ккал/кг. Технологія гідротермообробки "hot water drying" розроблена, зокрема, Дослідним центром з енергетики й екології (EERC) університету Північна Дакота (США). З метою опрацювання технології широкого впровадження водобуровугільного палива у велику та малу теплоенергетику України розроблено проект дослідно-промислової установки продуктивністю 147 т палива в добу. Досвід світової практики підтвердив життєздатність технології водовугільного палива, сфера використання якого охоплює не тільки підприємства великої й малої теплоенергетики, але й теплофікаційні установки суміжних галузей, у тому числі нагрівальні й випалювальні печі, а також великі стаціонарні й суднові дизелі.