Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості розрахунку систем охолодження газових турбін(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Ісмайлов, Владислав Олександрович; Науменко, Світлана ПетрівнаСистеми охолодження газових турбін мають розгалужені мережи різноманітних каналів, гідравлічні та теплообмінні можливості яких визначають необхідну витрату повітря для охолодження деталей турбін і, таким чином, безпосередньо впливають на економічність ГТУ. Елементами систем охолодження, зокрема, є дроселі, діафрагми, ущільнення, отвори, які є регулюючими органами, або елементами, які піддержують тиск в системі. У каналах такого типу, як правило, має місто значне падіння тиску і тому при розрахунках потрібно дуже прискіпливо враховувати зміну щільності повітря уздовж каналу. Тому тут наведено розроблений авторами метод визначення гідравлічного опору в отворах, який дуже добре збігається з експериментальними даними. Показано, як слід враховувати стисливість повітря на коефіцієнт гідравлічного опору каналів охолодження, що дозволяє застосовувати численні експериментальні залежності для коефіцієнтів гідравлічного опору нестисливих рідин. Запропоновано метод розрахунку гідравлічних опорів отворів шляхом дефрагментації їхнього загального гідравлічного опору на окремі компоненти. Створено узагальнену залежність для гідравлічного опору розвантажувальних отворів у дисках, у монтажних зазорах між хвостовиками лопаток та дисками з урахуванням поперечних потоків повітря.Документ CFD проектування пальника котла утилізатора КУП-70-4,0-440(Лідер, 2021) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана ПетрівнаДокумент Методичні вказівки до розрахункової роботи з курсу "Газоперекачувальні станції і газові мережі"(2021) Михайлова, Ірина ОлександрівнаГоловною метою курсу "Газоперекачувальні станції і газові мережі" є розкриття питань використання стаціонарних ГТУ на компресорних станціях магістральних газопроводів. Зміст курсу включає також пов'язані з цим питання трубопровідного транспорту газу і властивостей природного газу. Розрахункова робота виконується для закріплення знань з даного курсу. Методичні вказівки складаються з трьох розділів.Документ Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника"(2021) Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Тарасов, Олександр ІвановичКоефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним з головних показників економічності електричної станції. Втрати робочого тіла (пара і конденсату) в циклі електростанції ведуть до погіршення цього показника, які в свою чергу, обумовлюють відповідну втрату тепла. Втрачається робоче тіло в обладнанні і трубопроводі, а також втрачається продувна вода в барабаних котлах. Значну частину цих втрат складають втрати при несталих режимах пуску і зупиненнях, а також в режимі промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять на конденсаційних станціях 0,8–1,1 %, на теплофікаційних 1,5–1,8 %. Тому питання відновлення втрат робочого тіла в циклі електростанції є актуальними. В теперішній час на теплових і атомних електричних станціях (ТЕС, АЕС) для поповнення втрат пари і конденсату застосовують випарні установки (ВУ), які являють собою систему поверхневих теплообмінних апаратів з гріючою секцією (випарник і конденсатор випарника) і використовують для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Пара направляється внутрішнім або зовнішнім користувачам, при цьому зберігається в циклі станції конденсат гріючої пари, який відбирається з турбіни. В методичних вказівках наведено: - огляд літератури випарників, які використовують в енергетичних установках на ТЕС і АЕС; - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників в теплові схеми електростанцій; - методика розрахунку випарників для теплових електростанцій; - конструкційний тепловий і гідродинамічний розрахунок випарника; - розрахунок якості отриманого дистиляту.Документ Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Розрахунок принципових теплових схем турбоустановок малої потужності"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Литвиненко, Оксана Олексіївна; Іванченко, Олена Миколаївна; Михайлова, Ірина ОлександрівнаПринципова теплова схема (ПТС) електростанції визначає основний зміст процесу перетворення теплової енергії в паросиловій установці. Вона включає головне та допоміжне теплоенергетичне обладнання, яке бере участь у відтворенні цього процесу та входить до складу пароводяного тракту електричної станції. Розрахунок ПТС є важливим етапом проектування турбоустановки і виконується з метою визначення технічних характеристик обладнання теплової схеми та показників економічності роботи енергетичної установки в цілому. Випускна робота бакалавра за спеціальністю "Теплоенергетика" являє собою рішення комплексної задачі проектування та розрахунків теплових схем турбоустановок малої потужності і складових схем. На першому етапі виконують орієнтовний тепловий розрахунок прототипа турбіни, а саме: визначають наявний теплоперепад ентальпії на турбіну, виконують розбивку теплоперепаду по кожному ступеню, визначають місця відборів пари на регенерацію. На другому етапі виконують розрахунок принципової теплової схеми. Визначають параметри пари та води в характерних точках теплової схеми. Проводять докладний розрахунок кожного елемента схеми, визначаючи відносні витрати пари, основного конденсату, води. На третьому етапі визначають абсолютні значення витрат пари і конденсату загалом на турбіну та на елементи схеми. Проводять контроль внутрішньої потужності турбоагрегату. На четвертому етапі визначають енергетичні показники турбоустановки.Документ Про одну з погрішностей експериментального дослідження конвективної тепловіддачі(Лідер, 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана Петрівна; Кисельова, Н. М.; Ісмайлов, В. О.Документ Оптимізація конструкції горілочного пристрою котла-утилізатора(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ісмайлов, В. О.; Тарасов, Олександр Іванович; Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана ОлексіївнаДокумент Експериментальне дослідження тепловіддачі як спосіб формування фахових компетенцій для магістрів технічних наук(ТОВ "Планета – Принт", 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Кисельова, Н. М.; Ісмайлов, В. О.Документ Теплообмінні апарати в системах охолодження газових турбін(Лідер, 2019) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина ОлександрівнаДокумент Теплофізичний експеримент в системі освіти магістрів теплотехнічних спеціальностей(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тарасов, Олександр Іванович; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Михайлова, Ірина Олександрівна; Науменко, Світлана ПетрівнаПроведення теплофізичних експериментів стало явищем надзвичайно рідкісним в силу їх дорожнечі, складності, тривалості підготовки і проведення. Найчастіше викладачі університету схиляються до комп'ютерного моделювання тих чи інших технічних процесів для поглибленого формування знань студентів. Причина такого вибору очевидна – це наочність і відносно швидке досягнення мети. Негативна сторона такого вибору – це відсутність здібностей у майбутніх фахівців оцінити надійність тих чи інших експериментальних залежностей між фізичними параметрами процесів, які використовуються для проектування машин. Для усунення цього недоліку навчального процесу була створена малогабаритна аеродинамічна труба і розроблена детальна методика проведення експерименту і обробки експериментальних даних. Довжина робочої ділянки труби дорівнювала 0,5 м, прямокутний поперечний переріз каналу труби дорівнювало 0,35×0,15 м2 . Тепловіддача вивчалася на нижній стінці аеродинамічної труби, на якій вздовж течії повітря були встановлені три нагрівальні елементи. Нагрівальні елементи представляли собою смужки з константану перетином 10×0,11 мм2, на нижній поверхні яких були закріплені термопари. Максимальне значення локального числа Рейнольдса було Rex < 105, тобто практично на всій поверхні розвивався ламінарний пограничний шар. При обробці результатів експериментів були враховані радіаційні втрати теплоти і втрати теплоти теплопровідністю уздовж нагрівальних елементів. Однак значення інтенсивності тепловіддачі виявилися в 3–4 рази більше, ніж при ламінарному режимі течії. В результаті чисельного аналізу теплового стану експериментальної пластини були визначені втрати теплоти, які раніше не враховувалися. В результаті було досягнуто практично повний збіг експериментальних значень інтенсивності тепловіддачі з розрахованими значеннями по надійному рівнянню подоби. Проведене дослідження є необхідним для формування компетенції магістрів теплотехнічних спеціальностей.