Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 51606
  • Документ
    Обгрунтування вибору салату сорту Лолло Россі для розробки лікарського засобу з антиоксидантної та протизапальної дії
    (Запорізький державний медичний університет, 2022) Грубник, Михайло Ігорович; Давтян, Л. Л.
  • Документ
    Застосування інтестинального лаважу для корекції протеолітичної активності при гострій кишковій непрохідності
    (Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, 2022) Бойко, Валерій Володимирович; Меркулов, А. О.; Шевченко, Олександр Миколайович; Білодід, Є. О.
    Метою роботи є покращення результатів лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідністю у післяопе раційному періоді шляхом корекції протеолітичної активності тонкокишкового вмісту. Матеріали та методи. З приводу гострої спайкової кишкової непрохідності оперовано 62 хворих, які були розподілені на 2 групи. У 1-й групі (n = 39) після розсічення спайок та резекції ділянки тонкої кишки (за необхідністю) здійснювалася евакуація кишкового вмісту та промивання тонкої кишки фізіологічним розчином хлориду натрію. У 2-й групі (n = 23) додатково використовувалося введення 200,0 мл 5 % α-амінокапронової кислоти з перетисканням зонду на 30 хвилин на 1, 2 та 3 добу післяопераційного періоду 2 рази на добу з інтервалом у 12 годин. Результати дослідження. У другій групі після інтестинального лаважу з α–амінокапроновою кислотою спостерігалося зниження загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові. Висновки. Використання інтестинального лаважу із застосуванням амінокапронової кислоти призводить до швидшої нормалізації загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові, до зниження α1-антипротеїназного інгібітора, індексу протеолізу, а також сприяє більш ранній ліквідації парезу кишківника.
  • Документ
    Досягнення українських учених у ХІХ ст.
    ("Талком", 2022) Ткаченко, Світлана Сергіївна
  • Документ
    Оптимізація хірургічної тактики у хворих із постнекротичними панкреатичними кістами
    (Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, 2022) Меркулов, А. О.; Шевченко, Олександр Миколайович
    Переважання серед хворих на панкреонекроз осіб працездатного віку (21–60 років), виникнення у значної час тини хворих стійкої втрати працездатності, висока загальна та післяопераційна летальність (20–85 %), обумовлені різними ускладненнями, перетворює лікування панкреонекрозу у важливу соціальну проблему. Частота формування хибних кіст при гострому панкреатиті становить 5–16 %, а при деструктивних формах збільшується до 60–80 %. Матеріали та методи. Обсяг ендоскопічних утручань при лікуванні 16 пацієнтів з панкреатичними кістами підшлунко вої залози напряму залежав від передопераційних знахідок і, у першу чергу, від наявності зв’язку кісти з панкреатичними про токами. Сприятливими умовами для ендоскопічної корекції при лікуванні панкреатичних псевдокіст була невелика (менше за 10 мм) відстань між їх порожниною й просвітом шлунково кишкового тракту, мінімальна товщина капсули (не більше за 2 мм), великі розміри (понад 6 см), а також локалізація у про екції тіла й перешийку підшлункової залози. Результати дослідження. При аналізі результатів лікування ускладнень панкреонекрозу ми сформулювали алгоритм раціонального вибору оперативних утручань. Вважаємо, що в основі раціонального лікування лежить рання діагностика ускладнень ПН в тому числі. Висновки. Використання розробленого алгоритму дозволило нам достовірно знизити післяопераційну летальність серед хво рих даної категорії.
  • Документ
    Чорнобиль як місце конкуруючої памяті
    ("Талком", 2022) Телуха, Світлана Степанівна
  • Документ
    "Місця пам'яті" Другої світової війни у Харкові
    ("Талком", 2022) Дворкін, Ігор Володимирович
  • Документ
    Застосування інтестинального лаважу для корекції протеолітичної активності за гострої кишкової непрохідності
    (Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, 2022) Бойко, Валерій Володимирович; Меркулов, А. О.; Шевченко, Олександр Миколайович; Білодід, Є. О.
    Метою роботи є покращення результатів лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідністю у післяопераційному періоді шляхом корекції протеолітичної активності тонкокишкового вмісту. Матеріали та методи. Із приводу гострої спайкової кишкової непрохідності оперовано 62 хворих. Усім хворим виконано назогастроінтестинальну інтубацію з аспірацією кишкового вмісту та подальшою тривалою декомпресією кишки. Результати дослідження. У другій групі після інтестинального лаважу з α–амінокапроновою кислотою, спостерігалося зниження загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові. Висновки. Використання інтестинального лаважу із застосуванням амінокапронової кислоти призводить до швидшої нормалізації загальної протеолітичної активності як у вмісті тонкої кишки, так і у сироватці крові, до зниження α1-антипротеїназного інгібітора, індексу протеолізу, а також сприяє більш ранній ліквідації парезу кишківника.