Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
38 результатів
Результати пошуку
Документ Philosophy of education and restoration of educational principles in the concept of Jurgen Habermas(Харківський національний університет імені B. H. Каразіна, 2022) Tytar, Olena Volodmyrivna; Fradkinа, Nataliia Volodymyrivna; Havryliuk, Yurii Romanovych; Alimova, Viktoriia MarkivnaThe goal is to investigate the modern philosophy of education and the principles of European enlightenment on the example of the concept of Jürgen Habermas, to prove that the European educational project is the heart of modern civilization. Research methods — historical and philosophical, hermeneutics, discourse pragmatics, analytical method. Scientific novelty. In the concept of rationality of Y. Habermas, the following are organically included and synthesized: - the relation of the acting person to the world (Aktor- Welt-Beziehung); - his relation to other people, precisely such an important factor as the processes of "speech", speech, expression of certain language sentences and hearing the counterparties of the action. The teleological orientation of history for Habermas, as well as for one of the founders of the Enlightenment project, Herder, is in the principle of the "formation" of humanity (Bildung), where the progress of civilization is connected with the moral development of the individual, and therefore the improvement of education and upbringing. For Habermas, this is possible primarily through a continuous collective "learning process" (Lernprozess) through overcoming social challenges and cultivating the best moral qualities. Conclusions. The modern philosophy of education and the principles of European enlightenment are based on the need for rationality and critical thinking. This is the basis of Jürgen Habermas' concept of the justification of reason and rational action. The European educational project as the heart of modern civilization is based on the Kantian understanding of the independence of the mind and the understanding of its boundaries, as well as a revived rationality. In his concept, Habermas critically overcomes the subjectivist tendencies of transcendentalist philosophy, which, in the epistemic struggle against substantialist metaphysics, brought the doctrine of mind to the level of the philosophy of consciousness. Reason and rationality are nurtured and corrected in the public sphere, in everyday and political dialogue, acting as a guarantee not only of the education of society, but of its development as a whole.Документ Education as a key strategy of postmodern philosophy: overcoming the trauma of non‐freedom(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Tytar, Olena Volodmyrivna; Havryliuk, Yurii RomanovychThe formation of personality attracted the attention of both classics of philosophical thought, in particular the works of C. Pierce, Z. Freud, and representatives of modern philosophical discourse (Z. Bauman, P. Ricceur, J. Hararri, K. Wilber). Recent research states that the main obstacle to formation of the individual and society is cultural trauma that arises as a result of the development of totalitarian colonial societies in the twentieth century. The concept of cultural trauma is analyzed in the studies of J. Alexander, С. Сaruth , A. Neаl. The aim is to explore the individual in modern and postmodern paradigm, the application of concepts of development, education, self‐development and self‐education of the individual in postmodern discourse, to consider education and self‐development as key strategies of postmodern philosophy in overcoming totalitarian cultural trauma. Scientific novelty. It is stated that education, development and self‐development of the individual become main strategies of information age and postmodern culture, which contributes to overcoming the totalitarian colonial traumatic experience. The personality in modern and postmodern paradigm (concepts, attitude to the personality, processes of education, social institutions, self‐education) is investigated. It should be noted that self‐development of the individual will acquire a global scale: whether it is measured by the coefficient of happiness or economic efficiency of a society, there are scientific debates, one thing is certain ‐ at the same time education, self‐education and upbringing become the deal of not individual countries, but humanity on the whole. Conclusions. 1. In the modern paradigm, the individual implicitly contains the antithesis of mental and physical origin, immutability, and hence eternity, and development as a certain adaptation of man to external circumstances of socio‐cultural life. 2. Postmodernism replaces this contradiction with the controversy or dialectic of personality as unchanging, perfect and at the same time constantly growing under the influence of both external and internal factors, the application of the concepts of self‐development and self‐education philosophical paradigm, as modern and colonial discourse seeks to do. 3. Based on the presented argumentation, the conclusion is made about education and self‐development as key strategies of postmodern philosophy in overcoming totalitarian cultural trauma of imprisonment.Документ Проблемы и противоречия гносеологии образования(Institutul Internațional de Management Imi-Nova, 2018) Пономарев, Александр Семенович; Харченко, Алла АлександровнаIt is shown that the innovative nature of the development of human civilization has led to new requirements for the education system. To meet them, a philosophical understanding of the essence of the phenomenon of education, its goals and role, the ways of development is necessary. These circumstances caused an intensive development of the philosophy of education as a specific social institution. In the general structure of the philosophy of education,a special place belongs to his epistemology. It is it that contributes to the increase in the effectiveness of the educational and cognitive activity of students in the conditions of a constantly growing volume of scientific and technical knowledge. However, the epistemology of education inherent specific problems and contradictions, the resolution of which is necessary to build a new education paradigm that would focus not on memorizing information, but on its understanding. One of them is that education is an object of study of epistemology, and one of its main tools. Another contradiction should be considered the dominance of rational forms of cognition and a certain disregard for the possibilities of its emotional forms. Essential is the contradiction, which consists in the students not knowing the outside world itself, but information about it, which generates the loss of critical thinking and the desire for a comprehensive analysis of objects and the phenomenon of cognition.Документ Нові методи навчання в цифровому суспільстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Владленова, Іліана Вікторівна; Єрмоловський, Микола Анатолійович; Тарароєв, Яків ВолодимировичПроаналізовано основні тенденції в розвитку цифрового суспільства. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Показано, що комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком цифрового суспільства. Спостерігається формування нових сфер соціального простору від електронного бізнесу, електронного адміністрування та охорони здоров’я до цифрового уряду і цифрової освіти. Сьогодні ці процеси органічно включають систему навчання, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти. Ці процеси намагаються осмислити філософи. Наприклад, філософи освіти намагаються «схопити» сутність освіти, вивчають, що представляє собою виховання, як воно пов’язано з цінностями і нормами. Протягом більшої частини історії західної філософії філософські питання, які стосувалися освіти, центрувалися навколо філософських роздумів Сократа, Платона і Аристотеля. Починаючи з двадцятого століття, філософські роздуми стосовно освіти формувалися в роботах філософів різних течій. Інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Відбувається трансформація в усіх формах суспільного життя. Незважаючи на чіткий і зрозумілий термінологічний апарат, концепції інформаційного/цифрового суспільства не існує. У своєму повсякденному значенні інформаційне суспільство – це суспільство, в якому інформація і знання відіграють особливу роль, а компьютерно-інформаційні технології служать для передачі та обробки інформації. Цифрове суспільство є наслідком розвитку інформаційного суспільства і формування високотехнологічної інфраструктури у цифровому просторі. Комунікаційні та інформаційні технології нерозривно пов’язані з сутністю, особливостями і розвитком інформаційного суспільства. Сьогодні ці процеси включають освіту, і ми можемо з упевненістю стверджувати про формування нової цифрової освіти.Документ Практикум з філософії освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пономарьов, Олександр Семенович; Костиря, Ірина ВалентинівнаНаведено комплекс методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з філософії освіти за рахунок зростання їхнього інтересу до цієї дисципліни. Детально розкрито зміст восьми семінарських занять з основних тем курсу, передбачених навчальною програмою. Структура кожного заняття містить його мету, короткий виклад чітко виділених необхідних теоретичних відомостей та рекомендованих практичних вправ, а також запитання і завдання для самоконтролю і списки рекомендованої літератури. Для слухачів магістерської програми зі спеціалізації "Педагогіка вищої школи" та для педагогів-практиків, які прагнуть підвищити свою загальну і філософську культуру. Може бути корисне всім, хто цікавиться проблемами сучасної освіти і творчості в педагогічній діяльності.Документ Філософія освіти: система цінностей в культурі педагогіки вищої школи(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пономарьов, Олександр Семенович; Середа, Наталія Вікторівна; Чеботарьов, Микола КорнійовичПроаналізовано сенс і значення культури педагогічної діяльності та її суспільну цінність. Показано, що культура педагогічної діяльності випливає з ціннісної орієнтації педагогіки вищої школи. Детально розглянуто основні цінності вищої освіти та ціннісні аспекти педагогічної діяльності. Для слухачів магістерської програми зі спеціалізації "Педагогіка вищої школи", аспірантів та молодих викладачів, всіх, хто цікавиться проблемами педагогіки вищої школи.Документ Освіта і виховання лідерів у вищій школі - субоснова перспективного розвитку суспільства(НТУ "ХПІ", 2017) Бабаєв, Володимир МиколайовичОсобистості наділені неабиякими дієвими якостями активно впливають на характер, темпи, вектори суспільних процесів і явищ. Вони, як правило, нерідко створюють вельми позитивні умови для розвитку суспільства, проте інколи, навпаки, їх дії пробуджують до життя такі непередбачувані наслідки, що суспільство в своєму істотному розвитку відкидається на околицю цивілізації з конче малою перспективою повернення на шлях світового соціального прогресу. Своєрідність впливу лідера в тому, що він окрім успадкованих генетичних задатків талановито орієнтується в навколишньому соціальному середовищі, максимально структурує і систематизує суспільні відносини і не менш талановито їх використовує для поглиблення своїх унікальних здібностей. Це дає йому змогу сутнісно в іманентності своїй бути над людьми і водночас, на рівні, бути "своїм" для людей. В таких соціально-культурних обставинах, як ніколи дотепер, виникає об’єктивна потреба в надійному випробуваному лідерстві, орієнтуючись на його різнобічні рівні та виміри. Ця обставина покладає особливу відповідальність на освіту, система якої зобов'язана вибудовувати і зберігати духовно-культурні вартості людини і цим самим піклуватися про лідерів нової генерації.Документ Філософія людини у тріаді "соціум–природа–техніка"(НТУ "ХПІ", 2016) Пономарьов, Олександр СеменовичДокумент Онтологічні аспекти інженерної освіти(НТУ "ХПІ", 2017) Пономарьов, Олександр Семенович; Харченко, А. О.Документ Філософсько-педагогічні вектори якості освіти(НТУ "ХПІ", 2014) Пономарьов, Олександр Семенович