Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3952

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mkia

Кафедра "Міжкультурна комунікація та іноземна мова" була відкрита 2 лютого 2004 року.

Кафедра ставить за мету отримання студентами інтегрованих знань у сфері іноземних мов, міжкультурної комунікації, Інтернет-комунікації, медіа-комунікації та PR-комунікації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедрою створена мережа міжнародного партнерства, до якої було залучено понад 20 зарубіжних університетів, організацій та професійних фундацій. Унікальний досвід, здобутий проєктною командою кафедри в межах міжнародного співробітництва, дає підставу вважати її конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг, яка здійснює навчальну діяльність на рівні міжнародних стандартів.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор філологічних наук, 1 доктор психологічних наук, 8 кандидатів філологічних наук; 1 співробітник має звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів написання індивідуальної роботи з англійської мови у формі проєкту
(2023) Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна; Томілін, Олександр Михайлович
Дані методичні вказівки призначені для самостійної та аудиторної роботи студентів 1-5 курсу всіх економічних, технічних та комп’ютерних спеціальностей. Вони мають за мету розвиток навичок та умінь різних типів мовленнєвої діяльності при підготовці до проєктної роботи (уміння правильно підготувати проєктну роботу, ставити запитання, складати анотацію, використовувати лексику, знати вимоги та критерії оцінювання). Під час розробки методичних вказівок з англійської мови для самостійної та аудиторної роботи студентів, окрім відповідності положенням навчальної програми, було враховано такі принципи як актуальність, пізнавальність, доцільність, інформативність, новизна навчального забезпечення, а також узгодженість із програмною тематикою (при підборі текстів для опрацювання), систематичність та частотність вживання (при підборі лексичних завдань). До того ж, необхідно зважати на сучасну, цікаву, динамічну форму викладання матеріалу, що також сприяє підвищенню мотивації та знайомить з вимогами при підготовки до написання проєктної роботи з англійської мови саме за даними, відповідним чином розробленими методичними вказівками. Матеріал методичних вказівок складається з двох частин. Перша частина містить вимоги до проєктної роботи та критерії оцінювання. Друга частина пропонує приклад самої проєктної роботи оформленої згідно вимог. Дані методичні вказівки складено на базі матеріалів автентичних курсів, розроблених Оксфордським університетом, а також з використанням матеріалів Інтернету.
Лексико-стилістичні трансформації як інструмент ідеологічної адаптації перекладу
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Саліонович, Людмила Миколаївна; Рубцова, Вікторія Вікторівна
У статті представлено компаративний аналіз оригіналу роману Теодора Драйзера «Фінансист» та його перекладу російською мовою на предмет виявлення та застосування лексичних і стилістичних трансформацій, в результаті яких текст набуває ознак ідеологізації, притаманної радянському дискурсу. Даний роман та його переклад були обрані для дослідження з огляду на те, що саме текст перекладу є яскравим прикладом того, як майстерність перекладача слугує панівній ідеології, її настановам, і в результаті читачеві потрапляє зовсім інший твір, адаптований до реалій і потреб радянських часів. Оскільки культура відіграє консолідуючу роль у суспільстві, українське трансформаційне суспільство потребує аналізу негативних наслідків, спричинених впливом комуністичної ідеології на вітчизняну культуру і її розвиток, а література є невід’ємною частиною культури, що й зумовлює актуальність даної студії. Метою даного дослідження є визначення найбільш уживаних лексичних та стилістичних засобів, за допомогою яких текст перекладу стає адаптованим до панівної ідеології і співзвучним радянському дискурсу. В результаті компаративного аналізу було виокремлено низку ідеологем, якими активно оперував перекладач з метою ідеологічної реконструкції твору. Зазначено, що з тією ж метою перекладач маніпулює зміною частотності використання лексичних одиниць порівняно з оригіналом. Також інструментами ідеологічної адаптації тексту перекладу визначені зниження функціонального регістру слова, використання дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників, лексична трансформація додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоцій тощо. Отже, доведено, що окремі лексичні і стилістичні трансформації під час перекладу змінюють текст оригіналу настільки, що він стає окремим, адаптованим до певної ідеології твором і втрачає всю цінність, яку несе оригінал. Дана стратегія перекладу неприпустима у демократичному суспільстві, і перекладач, обираючи зазначені трансформації, має послуговуватися ними обережно, не на шкоду оригіналові, тому у перспективі досліджень – подальша аналітична робота зазначеного напряму.
Методичні вказівки "Підготовка до ЄВІ"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна
Дані методичні вказівки призначені для самостійної та аудиторної роботи студентів 4 курсу всіх економічних та комп'ютерних спеціальностей. Вони мають за мету розвиток навичок та умінь різних типів мовленнєвої діяльності при підготовці до ЄВІ (читання текстів за фахом та виконання завдань на розуміння текстів, уміння правильно вживати граматичні конструкції, використовувати лексику). Під час розробки методичних вказівок з англійської мови для самостійної та аудиторної роботи студентів, окрім відповідності положенням навчальної програми, було враховано такі принципи як актуальність, пізнавальність, доцільність, інформативність, новизна навчального забезпечення, а також узгодженість із програмною тематикою (при підборі текстів для опрацювання), систематичність та частотність вживання (при підборі лексичних завдань). До того ж, необхідно зважати на сучасну, цікаву, динамічну форму викладання матеріалу, що також сприяє підвищенню мотивації та підтримує бажання практикувати завдання з англійської мови саме за даними, відповідним чином розробленими методичними вказівками. Матеріал методичних вказівок складається з двох частин. Перша частина містить тексти, присвячені різним темам та завданням до них в форматі ЄВІ. Друга частина пропонує граматичні та лексичні вправи для тренування завдань при підготовці до ЄВІ. Дані методичні вказівки складено на базі матеріалів автентичних курсів, розроблених Оксфордським університетом, а також з використанням матеріалів Інтернету.
Важливість розвитку навиків критичного мислення у студентів під час дистанційного викладання іноземної мови в вищих навчальних закладах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Неустроєва, Гелена Олегівна; Нетецька, Тетяна Миколаївна; Саліонович, Людмила Миколаївна
Методичні вказівки до практичних занять "Вирішення проблемних ситуацій у бізнесі"
(2021) Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна
Дані методичні вказівки призначені для самостійної та аудиторної роботи студентів 3 курсу всіх економічних спеціальностей БЕМ. Вони мають за мету розвиток навичок та умінь різних типів мовленнєвої діяльності (читання текстів ситуацій за фахом, обговорення проблемних ситуацій, усна комунікація). Під час розробки методичних вказівок з англійської мови для самостійної та аудиторної роботи студентів, окрім відповідності положенням навчальної програми, було враховано такі принципи як актуальність, пізнавальність, доцільність, інформативність, новизна навчального забезпечення, а також узгодженість із програмною тематикою (при підборі текстів проблемних ситуацій для опрацювання), систематичність та частотність вживання (при підборі проблемних ситуацій для аналізу). До того ж, необхідно зважати на сучасну, цікаву, динамічну форму викладання матеріалу, що також сприяє підвищенню мотивації та підтримує бажання вивчати англійську мову саме за даними, відповідним чином розробленими методичними вказівками. Матеріал вказівок містить 12 проблемних ситуацій, присвячених різним темам, що пов’язані з діяльністю фахівця за економічними спеціальностями. Кожна ситуація допомагає студентам засвоїти професійну тематику. Дані методичні вказівки складено на базі матеріалів автентичних курсів, розроблених Оксфордським університетом, а також з використанням матеріалів Інтернету.
Лексико-граматичний практикум для студентів 3 – 4 курсів комп'ютерних спеціальностей заочної форми навчання
(2021) Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна; Томілін, Олександр Михайлович
Навчальний посібник містить завдання з усіх видів мовленнєвої діяльності, що спрямовані на формування професійних компетенцій в області професійного спілкування та вдосконалення комунікативних навичок, необхідних у професійному спілкуванні. Призначено для студентів комп’ютерних спеціальностей.
Перекладна множинність у лінгвокультурологічному вимірі на прикладі англійського перекладу повісті І. Франка "Захар Беркут"
(Херсонський державний університет, 2020) Саліонович, Людмила Миколаївна; Рубцова, Вікторія Вікторівна
Явище перекладної множинності розглядається в статті як ефективний інструмент передачі культурно-національної своєрідності і неповторності ідіолекту письменника, аналіз зроблено на прикладі двох перекладів англійською мовою повісті І. Франка "Захар Беркут". Метою дослідження є зіставлення двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" англійською мовою, віддалених один від одного в часі, та відстеження засобів вирішення проблеми незбігання культурем мови оригіналу з системою культурем мови перекладу (асиметрії лінгвокультурем). Вибір теоретичних (контекстуальний і інтерпретаційний аналіз) та емпіричних (дескриптивний та порівняльний) методів дослідження продиктований поставленою авторами метою дослідження. Розглянуто феномен перекладної множинності та еволюція цього поняття протягом останніх десятиліть у роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників, зазначено терміни, якими оперує перекладознавство для опису явища (доместикація, форенізація, реінтерпретація). Досліджено сутність перекладацьких стратегій одомашнювання (доместикація) та відчуження (форенізація), їх місце серед інших потужних перекладацьких інструментів та взаємозв'язок з іншими класифікаціями та моделями перекладу, їх функціонування в парадигмі перекладної множинності при перекладі інтертекстуальних одиниць та текстів різних типів. Проаналізовано сутність інтерпретаційної моделі перекладу та розглянуто перекладацьку стратегію реінтерпретації, що розуміється як чинник перекладної множинності. Систематизовано причини виникнення явища перекладної множинності, розглянуто п'ятнадцять постулатів, які узагальнюють характеристики та функції феномена перекладної множинності, досліджено питання діахронічної множинності перекладів. Зроблено огляд досліджень вчених в області лінгвокультурології, проаналізовано сутність терміна "культурема" та його відмінність від терміна "лінгвокультурема", зазначено багатоплановий характер поняття, підкреслено дуальний характер цього явища, що розглядається як комбінація лінгвістичного та екстралінгвістичного компонентів змісту. З огляду на дослідження лінгвокультурології, в роботі проаналізовані та описані лінгвокультуреми, наявні в повісті І. Франка "Захар Беркут", і варіанти їх перекладу англійською мовою. На прикладі порівняльного аналізу двох перекладів повісті І. Франка "Захар Беркут" показано, що здійснення повторних перекладів дає змогу читачеві, що належить до іншої культури, більш повно осмислити зміст художнього твору. Точна передача перекладачем лінгвокультурем, що є носіями культурно значимої інформації, закодованої в лексичних одиницях, є необхідною умовою максимального наближення читача до національно-культурної самобутності художнього тексту оригіналу.
Статус української мови як державної в добу незалежності: соціокультурний аспект
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Саліонович, Людмила Миколаївна; Нетецька, Тетяна Миколаївна
Статтю присвячено висвітленню проблем, пов'язаних із впровадженням державної мовної політики в Україні взагалі й забезпеченням конституційних прав національних меншин щодо мовного питання і надання їм можливостей для реалізації цих прав зокрема. Метою статті є дослідження й аналіз законодавчо-правових, етнополітичних, соціокультурних і демографічних чинників, що впливають як на формування мовної політики в Україні взагалі, так і на проблеми мовної рівності зокрема. Проаналізовано правове поле зазначеної проблеми. До аналізу було залучено Конституцію України, закони "Про засади державної мовної політики", "Про національні меншини України", "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Рішення Конституційного Суду з питання конституційності зазначених вище законів, у результаті чого було зроблено висновок, що законодавчо-правова база в Україні цілком відповідає міжнародним правовим стандартам. Основна проблема полягає у підвищенні статусу української мови як державної, і ця проблема залишається невирішеною протягом усієї доби незалежності. Далі було розглянуто етнічний склад населення України і з'ясовано, що приблизно 23% населення України становлять національні меншини. Розглянуто, які громадські організації діють на території України, зокрема у місті Харкові, їхню кількість та активність. Хоча Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» певним чином обмежує можливості громадян щодо використання мов національних меншин на державному рівні, він не обмежує права на вивчення рідної мови тієї чи іншої національності. Те, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, є невіддільним елементом конституційного ладу України, як і будь-якої іншої унітарної держави. Україні необхідна державна програма зі створення позитивного іміджу української мови серед населення, що сприятиме як дотриманню законодавчо-правової бази, так і нівелюванню проблем, пов'язаних із мовним питанням.
Розвиток мовних компетенцій у студентів-соціологів
(2020) Землякова, Олена Олександрівна; Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна
Сьогодні, зважаючи на великий обсяг різноманітного тематичного і граматичного матеріалу, що має засвоїти студент при навчанні англійської мови, особлива увага приділяється створенню додаткового навчально-методичного забезпечення, спрямованого на самостійне вивчення англійської мови студентами. Методичні вказівки призначені для розвитку та формування відповідних граматично-комунікативних навичок студентів соціологів 1 – 2 курсів. Вони містять граматичні вправи з основних тем граматики англійської мови. Структура методичних вказівок складається з двох частин, засвоєння змісту кожної з яких передбачається протягом навчального семестру і може застосовуватися для самостійного використання студентами. Мета вказівок – максимально наблизити теоретичний курс граматики до практичного оволодіння англійською мовою.
Позааудиторне читання фахової літератури
(2020) Землякова, Олена Олександрівна; Нетецька, Тетяна Миколаївна; Неустроєва, Гелена Олегівна; Саліонович, Людмила Миколаївна
Актуальність створення методичних вказівок полягає у можливості продовжувати опановувати мову поза основним навчанням, одночасно отримуючи додаткові відомості й цікаву інформацію про ті чи інші явища, процеси, знайомлячись з особливостями вживання певних граматичних та лексичних конструкцій у відповідному контексті. Мета методичних вказівок – навчити студентів швидко отримувати інформацію з тексту. Оволодіння навичкою ознайомлювального читання проходить в два етапи. Спочатку студенти вчаться орієнтуватися в тексті за змістом з опорою на: а) граматичні та лексичні елементи; б) логіко-смислові зв'язки (слова-сигнали), композиційну структуру тексту; в) фонові знання студентів. Такі опори допомагають знайти потрібну інформацію. Далі відбувається вдосконалення навичок швидкого вилучення інформації і виробляється вміння переносити сформовані навички на тексти за фахом.