Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 51

Інноваційні технології комплексної переробки насіння соняшнику
(Аграрна наука, 2018) Петік, Павло Федорович; Гірман, Валерій Васильович; Папченко, Вікторія Юріївна; Мазур, Олена Валеріївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Матюхов, Дмитро Володимирович
У монографії здійснено узагальнення наукових результатів щодо комплексної переробки насіння соняшнику з одержанням харчової олії, харчового білкового продукту та природного рослинного антиоксиданту завдяки запровадженню новітніх технологій екстрагування з використанням альтернативного розчинника – етилового спирту. Представлений матеріал може бути корисним для наукових співробітників та фахівців олієжирової, хімічної й інших галузей промисловості.
Виробництво харчових форм білків із насіння олійних культур
(Аграрна наука, 2016) Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя Павлівна
Викладено огляд науково-технічної інформації закордонних і вітчизня-них авторів щодо питань використання олійного насіння як джерела білків, впливу підготовки та умов переробки насіння на якість білкових продуктів. Розглянуто способи одержання й застосування харчових форм рослинних білків з олійного насіння, описано методи дослідження їх функціонально-технологічних властивостей.Представлений матеріал може бути корисний науковим співробітникам та фахівцям олієжирової, харчової та інших галузей промисловості.
Можливість отримання хлорогенової кислоти із соняшникового шроту
(Національний університет харчових технологій, 2017) Лабейко, Марина Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Шеманська, Євгенія Іванівна
Технологія вилучення фенольних сполук із соняшникового шроту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Коваленко, Т. Р.; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна
Одержання білкового концентрату з насіння соняшнику вітчизняної селекції
(Український науково-дослідний інститут олій та жирів, 2017) Литвиненко, Олена Анатоліївна; Лабейко, Марина Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Петік, Павло Федорович
У статті представлено дані щодо фізико-хімічних показників насіння та складу ядра насіння соняшнику різних сортів та гібридів української селекції. Завдяки м’яким режимам олієвидобування із безлушпинного ядра насіння соняшнику отримано харчовий шрот, а з нього у свою чергу білковий концентрат. Досліджено склад, фізико-хімічні, органолептичні та мікробіологічні показники, а також функціонально-технологічні властивості і амінокислотний склад білків концентрату соняшникового харчового.
Жири хлібопекарського призначення на основі тропічної сировини
(Київський національний торговельно-економічний університет, 2016) Куниця, Катерина Вікторівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна
Спосіб виморожування соняшникової олії
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Садовничий, Георгій Володимирович; Гладкий, Федір Федорович; Чумак, Ольга Петрівна; Нетреба, Анна Олексіївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Шкаляр, Тетяна Георгіївна
Спосіб виморожування соняшникової олії включає стадію охолодження олії з подальшою фільтрацією суспензії олія-воскоподібні речовини. Олію охолоджують з температури 95-105 °C до 12-15 °C за 60-80 хв. Фільтрацію здійснюють за допомогою волокнистих полімерних фільтруючих матеріалів.
Застосування етилового ефіру стеаринової кислоти як кондитерського жиру в шоколаді та шоколадних виробах
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Гладкий, Федір Федорович; Гаврюшенко, Катерина Олександрівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Сахаров, Олександр Анатолійович; Чирков, Ігор Миколайович
Застосування етилового ефіру стеаринової кислоти як кондитерського жиру в шоколаді та шоколадних виробах.
Жири підвищеної окисної стабільності
(Національний університет харчових технологій, 2018) Удовенко, Олексій Олександрович; Куниця, Катерина Вікторівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович
Модифіковані жири: окиснювальна стабільність і визначення шляхів застосування у складі харчових продуктів
(Національний університет харчових технологій, 2020) Удовенко, Олексій Олександрович; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Куниця, Катерина Вікторівна; Ситнік, Наталія Сергіївна
У статті визначено окиснювальну стабільність модифікованих жирів і шляхи застосування їх як компонента харчових продуктів. Встановлено, що модифіковані жирові продукти за ТУ У 20.5-1225000194-001:2019 "Жири модифіковані рослинні кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості" виявляють достатню термічну стійкість до окислення порівняно з традиційною жировою сировиною, з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією. Жир для молочних продуктів має у 1,8 раза довший час індукції порівняно з рафінованою, дезодорованою соняшниковою олією, і у 1,2 раза довший для зразків жиру кулінарного призначення і молочних продуктів та жиру хлібопекарського призначення. Виявлено можливість застосування нового типу жирів спеціального призначення як жирового компонента для хлібобулочних виробів. Вироблені булочні вироби відповідають вимогам ДСТУ-П 4587 та за показниками якості не поступаються булочним виробам з традиційною жировою сировиною, а за деякими показниками перевищують їх. Стійкість до окислення жирових систем визначали методом прискореного окислення на приладі "Рансимат" (який дає змогу в режимі реального часу вивчати стійкість сировини і різних харчових продуктів до окиснення, тобто окиснювальну стабільність) за показником "час індукції", значення якого знаходиться в зворотній залежності від інтенсивності окислювальних процесів. Методи контролювання показники якості хлібобулочних виробів здійснювали відповідно до ДСТУ–П 4585:2006 "Вироби хлібобулочні здобні. Загальні технічні умови", що поширюється на вироби хлібобулочні здобні, які розробляють та виготовляють механізованим або ручним способом і постачають споживачу, та ДСТУ 7045:2009 "Вироби хлібобулочні. Методи визначання фізико-хімічних показників".